Постанова

від 07.06.2012 по справі 16/469

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2012 № 16/469

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

Шипка В.В.

при секретарі

судового засідання: Загрунній Л.І.

за участі представників

сторін:

позивача: Нестеренко В.В. - дов. № 2 від 04.01.2012 р.;

відповідача: Мазецький М.С. - дов. № 13 від 03.01.2012 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2011 р.

у справі № 16/469 (суддя: Ярмак О.М.)

позивач: Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»

відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

про відшкодування заборгованості по сплаті премій за рахунками-бордеро

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ «Страхова компанія «Нова» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - ПАТ „Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування заборгованості у сумі 18 179,99 грн., з яких 11 589,51 грн. заборгованості по сплаті премій за рахунками-бордеро за Договором облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту на засаді ексцеденту сум № 295/ю від 29.12.2007 р., 2 107,54 грн. пені, 971,61 грн. 3% річних, 3 511,31 грн. інфляційних втрат.

18.10.2011р. через канцелярію місцевого господарського суду позивачем була подана Заява про уточнення та збільшення позовних вимог від 17.10.2011 р. № 3725/17-11, в якій позивач просив стягнути з відповідача 35 184,04 грн. заборгованості по сплаті премій за рахунками-бордеро по Договору облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту на засаді ексцеденту сум від 29.12.07р. № 295/ю, 6 403,50 грн. пені, 2660,93 грн. 3% річних та 7 632,14 грн. інфляційних втрат.

Подальший розгляд даної справи здійснювався судом з урахуванням вищеназваної Заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.10.2011 р. № 16/469 здійснено заміну відповідача - Закрите акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.10.2011 р. № 16/469 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, відповідач - ПАТ „Українська транспортна страхова компанія» звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2011 р. № 16/469 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

За доводами апеляційної скарги відповідач наголосив на наступному:

- відповідач стверджує, що він не мав сплачувати страхові премії позивачу, оскільки не сплачувались чергові частини страхової премії страхувальниками по оригінальному договору страхування;

- скаржник стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення неправильно тлумачуться умови Договору перестрахування, на які посилається Господарський суд м. Києва, оскільки неотримавши чергової частини страхової премії по оригінальному договору страхування відповідач призупинив відповідні договори оригінального страхування до моменту погашення заборгованості, а відповідно на неоплачений договір страхування страховий захист не розповсюджується.

Ухвалою КАГС від 17.11.2011 р. № 16/469 у складі колегії: головуючий суддя - ІваненкоЯ.Л. (доповідач); судді Остапенко О.М., Скрипка І.М., прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 06.12.2011 р..

Позивач за наданим письмовим Відзивом на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційного оскарження безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим просить колегію суддів відмовити у її задоволенні, оскаржуване в апеляційному порядку Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У зв'язку з обранням головуючого судді у справі № 16/469 Іваненко Я.Л. (доповідач) на посаду судді Вищого адміністративного суду України, Розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 01-15/83 від 16.02.2012 р. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 16/469 між суддями, розгляд якої призначено в наступному складі суддів: головуючий-суддя Ільєнок Т.В. (доповідач), суддів Борисенко І.В., Шипко В.В.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В. (доповідач), суддів Борисенко І.В., Шипко В.В. прийнято справу № 16/469 до свого провадження та призначано її до розгляду.

У судовому засіданні від 17.04.2012 р. представник відповідача наголосив на раніше поданому через канцелярію суду Клопотанні про призначення судово-бухгалтерської експертизи та про зупинення провадження у даній справі.

Колегія суддів, розглянувши Клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи, дійшла висновку про його необгрунтованість, в зв'язку з чим воно залишено без задоволення.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення Личаківським районним судом м. Львава пов'язаної справи № 2-2759/11 за позовом ПАТ „Українська транспортна страхова компанія" до Саганського В.В. про визнання недійсним Договору страхування № 020589 за оцінкою колегії суддів також не підлягає задоволенню, оскільки, зупинення провадження у даній справі з вищевказаної підстави є недоцільним та необргунтованим, адже розгляд районним судом пов'язаної справи по одному із страховиків відповідача є епізодичною обставиною в межах даної господарської справи.

У судовому засіданні від 17.04.2012 р. представником відповідача подано Клопотання про продовження строку розгляду справи № 16/469 в порядку ст. 69 ГПК України.

Вказане Клопотання колегією суддів було розглянуто та задоволено.

Ухвалою КАГС від 17.04.2012 р. № 16/469 продовжено строк розгляду даної справи за Клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 26.04.2012 р. на підставі п. 3 ст. 77 ГПК України, зобов'язано сторони скласти та надати двосторонній Акт взаєморозрахунків по заявленій сумі заборгованості, а саме, по строкам та розміру сплати відповідачем премій по кожному рахунку-бордеро, виставлених позивачем на підставі укладеного між ними Договору від 29.12.2009 р. № 295/ю.

У судове засідання від 26.04.2012 р. з'явилися представники обох сторін, однак вимоги Ухвали суду від 17.04.2012 р. не виконали, а саме, не було складено двосвосторонній Акт звірки взаєморозрахунків по заявленій заборгованості.

У судовому засіданні від 26.04.2012 р. представником відповідача подано Клопотання про продовження строку розгляду справи № 16/469 в порядку ст. 69 ГПК України.

Вказане Клопотання колегією суддів було розглянуто та задоволено.

Ухвалою КАГС від 26.04.2012 р. № 16/469 продовжено строк розгляду даної справи за Клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 29.05.2012 р. на підставі п. 2 ст. 77 ГПК України, повторно зобов'язано сторони скласти та надати двосторонній Акт взаєморозрахунків по заявленій заборгованості.

У судовому засіданні представниками сторін було надано письмові пояснення до яких долучено складені в односторонньому порядку Акти звірки взаєморозрахунків.

У судовому засіданні від 29.05.2012 р. оголошувалася перерва до 07.06.2012 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні від 07.06.2012 р. представник відповідача повторно звернувся до апеляційного суду з Клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи по даній справі, розглянувши яке колегія суддів відхилила як заявлене необгрунтовано.

Присутні представники сторін за наданими усними поясненнями свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги залишили без змін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ПАТ Українська транспортна страхова компанія», Рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2011 р. № 16/469 змінити, позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.12.2007 р. між ВАТ „Страхова компанія "Нова" (перестраховик за Договором), правонаступником якого є позивач та ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» (перестрахувальник) було укладено Договір № 295/ю облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту на засаді ексцеденту сум, предметом якого є страхування перестрахувальником на визначених дійсним Договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків за Договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів на умовах "Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 04.04.2006 р. і перед страхувальником у перестраховика, який має статус страховика, згідно з законодавством України.

Перестрахування проводиться у формі облігаторного (обов'язкового) пропорційного перестрахування на засаді ексцеденту сум. Дія Договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту, які укладено перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами) та на договори факультативного перестрахування.

Розділом 3 Договору сторони погодили умови перестрахування за Договором.

Згідно п. 3.7 Договору, перестрахувальник зобов'язується передавати, а перестраховик зобов'язується приймати в перестрахування частину відповідальності перестрахувальника по всіх транспортних засобах, прийнятих ним на страхування, починаючи з 01 січня 2008 p., страхова сума за якими перевищує 100 000,00 грн,. Договори страхування транспортних засобів, страхова сума за якими є меншою 100 000,00 грн., не підпадають під дію цього Договору перестрахування і перестраховик не несе відповідальності за ними.

Додатком № 1 до Договору визначено узгоджені перестрахувальні тарифи для всіх ризиків КАСКО транспортних засобів, за якими перестраховик зобов'язується приймати від перестрахувальника ризики КАСКО, що підпадають під дію Договору.

Пунктом 3.9 Договору сторони погодили, що основний документообіг між ними здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків-бордеро премій (Додаток № 4 до Договору), рахунків-бордеро збитків (Додаток № 5 до Договору) та перелік збитків, які заявлені, але не сплачені (щоквартально) (Додаток № 6 до Договору).

Відповідно до п. 4.2.3 Договору, перестрахувальник зобов'язаний протягом 10-х робочих днів, з дати отримання від перестраховика підписаного примірника рахунку-бордеро премій, сплатити перестраховику премій за цим рахунком-бордеро.

Згідно п. 5.2 Договору, відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником рахунку-бордеро збитків, в який включаються всі збитки, що були врегульовані перестрахувальником за звітний період (місяць) і в яких перестраховик, згідно умов Договору, зобов'язаний прийняти участь. Оплата здійснюється протягом 15-х робочих днів з дня отримання перестраховиком від перестрахувальника рахунку-бордеро збитків та документів, передбачених в п. 4.2.5. Договору.

Крім того пунктами 3.12.1, 3.12.2 Договору передбачено, що у разі, якщо страхова премія за договором страхування сплачується одноразово, відповідач включає 100% премій позивачу в рахунок-бордеро премій того звітного місяцю, в якому починається відповідальність позивача за таким договором страхування. У разі, якщо страхова премія платиться кількома частинами, премія позивачу платиться також частинами, пропорційно сплаті часток страхових премій.

Господарським судом було встановлено, що за заявлений період (з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від від 17.10.2011 р. № 3725/17-11), з січня по грудень 2008 р. (включно) в порядку, визначеному Договором, позивачем були виставлені рахунки-бордеро премій за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія".

Всупереч умовам Договору № 295/ю облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту на засаді ексцеденту сум від 29.12.2007 р., відповідач не виконав свої зобов'язання та не відшкодував страхову премію, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення 35 184,04 грн. заборгованості щодо оплати премій за рахунками-бордеро.

Судом першої інстанції констатовано, що відповідачем доказів оплати суми 35 184,04грн., в тому числі в установлені строки, суду не було надано.

Умовами п. 12.2 Договору визначено, що у випадку перестрахування, сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених Договором розрахунків у вигляді сплати пені розмірі 0.1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, які з урахуванням Заяви про уточнення та збільшення позовних вимог складають 35 184,04 грн. основного боргу, 6 403,50 грн. пені, 2660,93 грн. річних та 7 632,14 грн. інфляційних втрат.

Але, з висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується лише частково, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, а саме, судом першої інстанції не дослідженно зауваження за Відзивом відповідача про те, що заявлена сума боргу по рахунками-бордеро не підтверджується у повному обсязі відповідними документами. Відповідач, як у суді першої так і в апелеляційній інстанції наполегливо стверджує, що заборгованість виникла в результаті несплати страхувальниками страхових премій по оригінальному Договору страхування.

Для забезпечення принципу об'єктивного розгляду справи колегія суддів Ухвалою КАГС від 17.04.2012 р. та повторно Ухвалою КАГС від 26.04.2012 р. зобов'язала сторони по справі провести звірку взаєморозрахунків по заявленій заборгованості на момент подачі позовної заяви, а саме, по строкам та розміру сплати відповідачем премій по кожному рухунку-бордеро, виставлених позивачем на підставі укладеного Договору перестрахування від 29.12.2007 р. № 295/ю, про що скласти двосторонній Акт взаєморозрахунків.

На вимогу Ухвали КАГС від 26.04.2012 р. представником позивача у судовому засідані 29.05.2012 р. було надано оригінал Акту звірки про результати перевірки по сплаті частини страхових премій ПрАТ «УТСК» перед ВАТ «СК «Нова» за Договором від 29.12.2007 р. №295/ю облігаторного пропорційного перестрахування засобів наземного транспорту на засаді ексцеденту сум з січня 2008 р. по грудень 2008 р. (далі - Акт про результати перевірки від 10.05.2012 р.).

Відповідно до вищезазначеного Акту про результати перевірки від 10.05.2012 р. за результатами виїзної перевірки, яка була проведена 10.05.2012 р. було встановлено наступне:

У 2008 р. в ПрАТ «СК «УТСК» бухгалтерська звітність велась в бухгалтерській програмі «Парус», яка дає можливість побачити страхові платежі лише по страхувальникам та договорам, які укладалися в м. Києві, про що було зроблено дійсну перевірку наявності сплачених страхових платежів по 13 договорам страхування, що значаться в додатку до Акту про перевірку від 10.05.2012 р.. По іншим договорам страхування (58 договорів), які укладалися не в м. Києві, не має можливості перевірити наявність чи відсутність сплачених платежів, оскільки розбивка по ним не робилась та дані не заносились до бухгалтерської програми «Парус».

Таким чином, по результатам перевірки з заявленої заборгованості в розмірі 8 671,30грн. була підтверджена наявність заборгованості в розмірі 4 043,39 грн., тобто, слід вважати, що заявлена заборгованість на суму 4 627,91 грн. не підтверджується на момент заявлення позовних вимог.

Колегія суддів, дослідивши Акт про результат перевірки від 10.05.2012 р. вважає за необхідне частково скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2011 р. №16/469, оскільки, заявленна сума боргу у розмірі 4 627,91 грн. є необгрунтованою та документально непідтвердженою.

Відповідно договору перестрахування перестрахувальник зобов'язаний сплатити перестраховику премії за рахунками-бордеро, однак, на день подачі позовної заяви відповідачем не було виконанно зобов'язання передбачене Договором перестрахування, що в свою чергу призвело до заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті рахунків-бордеро премій.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що дані страхові платежі не були сплачені страхувальниками за оригінальними договорами страхування та дані договора були розірвані, а тому відповідач звільняється від обов'язку сплати цих платежів.

Скаржник наголошує про те, що рахунки-бордеро не свідчить про наявність заборгованості, оскільки є приклади несвоєчасної сплати страхових премій (внесків) по оригінальному договору страхування.

Позивач категорично не погоджується з позицією відповідача, оскільки кожен платіж мав бути сплачений до відповідної дати, зазначеної у кожному рахунку-бордеро премій. Позивач наголошує, що відповідно до умов п. 6.4 Договору перестрахування строк подання Доповнень до бордеро-премій про дострокове розірвання договорів страхування (перестрахування) відповідає строку подання бордеро-премій за звітні періоди. Доповнення до бордеро-премій про дострокове розірвання договорів страхування (перестрахування) підписується двома сторонами.

У випадку, якщо в Доповненні до бордеро-премій про дострокове розірвання договорів страхування (перестрахування) у відповідному звітному періоді не було включено інформацію щодо окремого транспортного засобу по якому відповідальність перестрахувальника і перестраховика припинилась (але не пізніше ніж через три місяці з моменту розірвання відповідного договору страхування (перестрахування), то немає підстав для посилань на розірвання Договору.

Позивач в свою чергу наполягає, що посилання відповідача на доповнення, яке направлялось позивачу у березні 2010 р., підтверджує той факт, що відповідач пропустив всі строки подання відповідних документів, що є упущенням самого відповідача, як вбачається з умов Договору перестрахування.

Колегія судів вважає, що відповідач не надав достатніх доказів для забезпечення своїх заперечень по заявленому позову.

Колегія суддів вважає, що несплата страхових премій по оригінальному Договору страхування не є підставою несплати страхових премій згідно рахунків-бордеро, що не звільняє відповідача від сплати премій по Договору перестрахування.

Як вже зазначалося вище по тексту, період за який нараховано загальну суму основного боргу, визначений в межах з січня по грудень 2008 р.. Позов надано до суду - 16.08.2011 р.. Тобто, позивач, звертаючись з Заявою про збільшення позовних вимог, обрахував борг за період, що виходить за межі строку позовної давності

Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України перередбачено, що позовна давеність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що за період розгляду даної справи у суді першої інстанції будь-яких заяв чи клопотань про застосування строків позовної давності як до позовної вимоги про стягнення суми основного боргу так і похідших від неї позовних вимог (штрафні санкції) відповідачем не заявлялося, тому, господарським судом правомірно взято до уваги спірний період з січня по грудень 2008 р..

Отже, з урахуванням того, що за проведеною звіркою взаєморозрахунків не підтверджено заявлена сума боргу у розмірі 4 627,91 грн., колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового Рішення від 25.10.2011 р. та про часткове задоволення позовної вимоги в частині стягнення суми основного боргу, а саме, в сумі 30 556,13 грн. виходячи з наступного розрахунку:

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача розміру нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат, то вони нараховані цілком обгрунтовано, однак, враховуючи зменшення суми основного боргу, що береться за основу при нарахуванні вказаних штрафних санкцій, то колегія суддів дійшла висновку про необхідність їх перерахування.

Тому, згідно перерахованого розрахунку, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 561,22 грн. пені, 919,20 грн. 3% річних та 6 814,02 грн. інфляційних втрат.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Рішення Господарського суду м. Києва є таким, що прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для справи, а тому підлягає зміні, приймаючи нове судове рішення, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, а саме в загальній сумі 43580,57 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ „Українська транспортна страхова компанія" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2011 р. № 16/469 змінити.

Прийняти нове судове рішення в наступній редакції:

„ Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача - ПАТ „Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь позивача - ВАТ "Страхова компанія "Нова" (02660, м.Київ, вул. М.Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) 30 556 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 13 коп. основного боргу, 5 561 (п'ять тисяч п'ятсот шісдесят одна) грн. 22 коп. пені, 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 20 коп. 3% річних, 6 814 (шість тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита та 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити"

Стягнути з позивача - ВАТ "Страхова компанія "Нова" (02660, м.Київ, вул. М.Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь відповідача - ПАТ „Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) 109 (сто дев'ять) грн. 24 коп. судового збору за апеляційним оскарженням.

Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. № 16/469 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. № 16/469 може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 16/469 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

Шипко В.В.