Постанова

від 30.09.2009 по справі 52/247

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/247

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 52/247

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Караваєв І.І.(довіреність № б/н від 19.02.2008 р.)

від відповідача    – Ковалик Ю.А. (довіреність № 116 від 25.09.2009 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2009

 у справі № 52/247 (суддя  

 за позовом                               Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач"

 про                                                   стягнення 256305,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Державне підприємство звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Київгазпостач” про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі        210998,51 грн., пені в розмірі 25250,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 15027,28 грн., 3 % річних в сумі 5029,27 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки оплаченого природного газу за договором № 928/09-06 на постачання природного газу від 15.09.2006 р.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 210998,51 грн. та 3 % річних в сумі 5029,27 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.06.2009 р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання з постачання природного газу за договором                    № 928/09-06 на постачання природного газу від 15.09.2006 р., то з нього на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України підлягає стягненню сума попередньої оплати в розмірі 210998,51 грн., а також згідно ст. 625 Цивільного кодексу України стягненню підлягає 5029,27 грн. 3 % річних.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано той факт, що, на думку відповідача, обов'язок Постачальника поставити природний газ Покупцю виникає з моменту пред'явлення заявки (п. 3.3.1. Договору № 928/09-06 від          15.09.2006 р.), отже, позов пред'явлено без достатніх правових підстав.

Крім того, скаржник вважає, що оскільки позивачем на його адресу не було направлено вимогу згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, то відсутні підстави для повернення попередньої оплати.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.   

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 15.09.2006 р. між сторонами по справі було укладено договір № 928/09-06 на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, відповідач (постачальник) взяв на себе зобов'язання надавати у власність позивачу (покупцю) в 2006 році природний газ, а позивач зобов'язався оплачувати газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Постачальник передає у власність Покупцеві в 2006 році газ в обсязі згідно Додатків до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Постачальник передає покупцю газ в загальному потоці газу газорозподільними мережами ВАТ “Вінницягаз”, що забезпечує транспортування газу до покупця (п. 3.1. Договору).

Кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу, і які підписуються повноважними особами продавця і покупця. Підставою для підписання акту приймання-передачі газу є підписання повноважними особами постачальника, покупця та підприємства, що здійснювало транспортування та облік газу покупцю, акту приймання-передачі послуг з транспортування газу від постачальника до покупця (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 11.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставок газу з 15 вересня 2006 року до 31 грудня 2006 року, а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

Договір може бути пролонговано і вважається пролонгованим, якщо жодна із сторін не заявила про припинення з поважних причин договірних відносин або запропонувала внесення змін та доповнень до даного договору, не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії.      

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється грошовими коштами покупцем шляхом 50% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця за 10 календарних днів до початку місяця поставки газу та сплати решти 50% рівними частинами до 08 та 18 числа місяця поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач провів оплату за постачання газу у квітні 2008 року у розмірі 530 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 326 від 03.04.2008 р. на суму 80 000,00 грн., № 363 від 08.04.2008 р. на суму 50 000,00 грн., № 386 від 11.04.2008 р. на суму 150 000,00 грн., № 406 від 16.04.2008 р. на суму 100 000,00 грн., № 410 від 18.04.2008 р. на суму 150 000,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 31.03.2008 р., заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.03.2008 р. складала 19 617,11 грн.

Натомість, відповідач надав послуги по постачанню газу та передав у власність позивачу газ на загальну суму 309 678,03 грн., що підтверджується  актом надання послуг по постачанню природного газу №КГ-0000359 від 30.04.2008 р. та актом прийому-передачі № КГ-0000361 від 30.04.2008 р.

В матеріалах справи міститься банківська виписка з особового рахунку позивача від 30.05.2008 р., згідно якої відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 28 940,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 210 998,51 грн.  

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, природний газ на суму 210 998,51 грн. не передав, суму попередньої оплати також не повернув.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції та вважає за необхідне позовні вимоги в частині повернення попередньої оплати в сумі 210 998,51 грн. задовольнити.

Що стосується доводів скаржника про необхідність направлення на його адресу вимоги про повернення попередньої оплати, як передбачено ст. 693 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з вищенаведеної норми ЦК України, якщо настав строк передачі товару, то покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати незалежно від того, чи була надіслана на адресу продавця вимога.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується також з твердженням скаржника про те, що обов'язок Постачальника поставити природний газ Покупцю виникає з моменту пред'явлення заявки (п. 3.3.1. Договору № 928/09-06 від 15.09.2006 р.), отже, позов пред'явлено без достатніх правових підстав. Оскільки, згідно умов Договору обов'язок поставити природний газ не залежить від надання покупцем заявки, а обсяги природного газу та умови його постачання передбачені Договором на постачання природного газу, додатковими угодами до нього та актами приймання-передачі природного газу.

Крім того, згідно висновків суду першої інстанції, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 та ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком Господарського суду м. Києва, враховуючи наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з вищенаведених норм чинного законодавства, боржник зобов‘язаний  сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми в тому випадку, якщо він прострочив виконання саме грошового зобов'язання. Натомість, відповідач по справі прострочив виконання зобов'язання щодо постачання природного газу, і тому з нього не підлягають  стягненню три проценти річних від простроченої суми.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В порушення вимог зазначеної статті позивач свої позовні вимоги апеляційному суду довів частково.

В зв'язку з цим, Господарський суд м. Києва необгрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 5029,27 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2009 р. у справі № 52/247 в частині стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 5029,27 грн. не відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути в цій частині скасоване з прийняттям нового рішення, яким в частині стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 5029,27 грн. повинно бути відмовлено.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 2109 грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита та       115 грн. 25 коп. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Київгазпостач” на рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2009 р. у справі № 52/247 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2009 р. у справі № 52/247 скасувати частково, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Київгазпостач”(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корп. В, оф. 407, код 31608063, р/р 2600755015750 в КРФ ВАТ КБ „Хрещатик” м. Київ, МФО 300830), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь  Державного підприємства “Тростянецький спиртовий завод”(24300, Вінницька обл., Тростянецький р-н., смт. Тростянець, вул. Леніна, буд. 14, код 05459157, р/р 26000300001442 в Тростянецькому відділенні Вінницької філії АБ „Форум” МФО 302816) 210 998 (двісті десять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 51 коп. попередньої оплати, 2 109 (дві тисячі сто дев'ять) грн. 98 коп. витрат по оплаті державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 25 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду м. Києва.    

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 05.10.09 (відправлено)