Постанова

від 23.09.2009 по справі 18/15-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/15-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 вересня 2009 р.                                                                                    № 18/15-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Данилова Т.Б.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Дніпрянка"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2009

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомНікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки

доПриватного підприємства "Дніпрянка"

провиселення

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Фесак О.М. –директор

від відповідачів:Панченко В.В. –дов. № 406 від 06.01.2009

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 24.02.2009 господарського суду Дніпропетровської області (суддя: Петрова В.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 10.06.2009 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Павловський П.П.- головуючий, Швець В.В., Чус О.В.) рішення від 24.02.2009 господарського суду Дніпропетровської області скасовано. Позовні вимоги задоволено. Виселено ПП "Дніпрянка" з незаконно займаного приміщення складу, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Кооперативна, 5.

Постанова  мотивована тим, що оскільки укладений договір оренди від 03.12.2001  господарським судом Дніпропетровської області  від 10.06.2008 визнаний неукладеним, то у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами які існують на момент відшкодування.

Не погоджуючись з постановою ПП  "Дніпрянка" звернулось до Вищого господарського суду України з  касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 56, 57, 99 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у касаційну скаргу задовольнити.

Господарськими судами встановлено, що Нікопольське обласне підприємство оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки та ПП "Дніпрянка" 03.12.2001 уклали договір оренди, відповідно до умов якого позивач передав у тимчасове володіння відповідачу склад за адресою: м. Нікополь, вул. Кооперативна, 5, загальною площею 500 кв.м.  Приміщення передано за актом приймання-передачі від 28.01.2009.

Пунктом 4.1 договору сторони обумовили, що договір вступає в силу з 03.12.2001 і діє до 31.12.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Господарського процесуального кодексу України За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами  1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що апеляційний господарський суд, помилково дійшов висновку, щодо преюдиційного значення рішення від 10.06.2008 господарського суду Дніпропетровської області у справі №39/158-07 за позовом Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської Обспоживспілки до ПП "Дніпрянка" про спонукання внесення змін до договору оренди з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням від 10.06.2008 господарського суду Дніпропетровської області у вищевказаній справі № 39/158-07 в задоволенні первісного позову про спонукання внесення змін до договору оренди та зустрічного позову про визнання недійсною додаткової угоди відмовлено.

Приймаючи постанову з даної справи, апеляційний господарський суд не взяв до уваги те, що предметом спору у даній справі є спонукання внесення змін до договору оренди, а не визнання договору оренди неукладеним або недійсним, тому відповідно до чинного законодавства не є преюдицією. Преюдиційні факти принагідно відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин справи.

В матеріалах справи відсутні належні докази того, що договір оренди від 03.12.2001 визнаний неукладеним або недійсним у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, апеляційний господарський суд помилково надав преюдиційного значення оціночним судженням зробленим судом при винесені іншої справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що  апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова не відповідає  чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції як законне та обґрунтоване, залишенню без змін.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 10.06.2009 Дніпропетровського апеляційного господарського суду  зі  справи № 18/15-09 скасувати.

Рішення від 24.02.2009 господарського суду Дніпропетровської області з даної справи залишити без змін.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                                Т.Б. Данилова

                                                                                    Г.П. Коробенко