Постанова

від 28.09.2009 по справі 35/148-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/148-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року                                                                Справа №35/148-09

Судова колегія у складі:

головуючого судді Карбань І.С.,

судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Гончар Т.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача – не прибув  

відповідача –Гмирак Л.І. –дов. № 02-04/202 від 21.04.2009р., Коваль І.А. –дов. № 02-04/20-8 від 26.12.2008р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, АКБ СР «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії, м. Харків, (вх. № 2618Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2009р. по справі № 35/148-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної групи "Екіпаж", м. Харків    

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії, м. Харків  

про  визнання недійсним договору

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.08.2009 р. (головуючий суддя Яризько В.О., судді Пелипенко Н.М., Мамалуй О.О.) в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості 3-х осіб всіх фізичних осіб –довірителів, які уклали відповідні договори, а також в задоволенні клопотань фізичних осіб - довірителів Грабар В.В., Хоменко Н.В., Сільвестрова Ю.В., Важинський К.С., Рязанцева О.В., Козловський О.М. про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб –було відмовлено. Позовні вимоги були задоволені частково. Розірвано Договір № 1 про організацію спорудження об'єкта будівництва від 08.06.2006., укладений між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", код 00039019, в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", код 09351014, та Товариством з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної Групи "Екіпаж", код 31149121. Розірвано договори, що укладені між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", код 00039019, в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", код 09351014, та Товариством з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної Групи "Екіпаж", код 31149121, для забезпечення договору № 1 від 08.06.2006р., а саме: іпотечний договір  № 805-1 від 25.07.2006р., договір доручення на виконання функцій забудовника № 1 від 25.07.2006р., договір № 1 про відступлення майнових прав на об'єкт будівництва під відкладальною умовою від 25.07.2006р., договір добровільного майнового страхування будівельно-монтажних робіт № 12698-20-10 від 02.08.2006р. Зобов'язано Акціонерно - комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної Групи "Екіпаж" грошові кошти в сумі 503107,76 грн., перерахованих інвестором на рахунок ФФБ виду "А" в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" № 26012805000000. Зобов'язано Акціонерно - комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" передати Товариству з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної Групи "Екіпаж" письмовий перелік установників (довірителів), які виконали всі зобов'язання перед ФФБ виду "А" та таких, що виконали їх частково, а також довідки про сплату довірителями вартості об'єктів інвестування, договори про відступлення майнових прав від управителя до довірителя, свідоцтво про участь у ФФБ виду "А", договорів про участь у ФФБ виду "А" (екземпляри управителя), копії документів наданих управителю довірителями (паспорт, код, свідоцтво про одруження та інші) та юридичною особою (установчий договір, банківські реквізити). Стягнуто з Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної Групи "Екіпаж" державне мито в сумі 5116,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. В частині зобов'язання Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю Дружнє підприємство Технологічної Групи "Екіпаж" грошові кошти у сумі  498081,58 грн. оперативного резерву ФФБ виду "А", що знаходиться на р/р № 26015805900000, з моменту надання банківських реквізитів нового управителя, позовні вимоги залишено без розгляду.

Відповідач, АКБ СР «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2009р. скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Позивач, ТОВ ДП ТГ "Екіпаж", у судове засідання не з'явився, 22.09.2009р. на адресу суду від нього надійшло клопотання про перенесення слухання справи № 35/148-09 на інший день у зв'язку з захворюванням представника ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" та неможливістю особистої участі в судовому засіданні через відрядження за межі м. Харкова.

Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки воно не підтверджено жодним документом, а саме, медичними документами про стан здоров'я представника позивача, а також ним не надано посвідчення про відрядження.

Крім того, судова колегія, відмовляючи в задоволенні цього клопотання і вважаючи неповажними причини неявки представника позивача у судове засідання, керується ч. 1 ст. 28 ГПК України. Згідно її положень, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Суду не надано пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання інших представників, яким позивачем може бути видані довіреності із відповідними повноваженнями.

Суд також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, позивач, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, тому, клопотання позивача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами.

Крім того, апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами (ст. 101 ГПК України). В матеріалах справи мається відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, позивач вважає необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, у зв'язку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.   

Відповідно до ст. 75 ГПК України судова колегія вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 8 червня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії в якості Управителя та товариством з обмеженою відповідальністю Дружнім підприємством Технологічної групи "Екіпаж" в якості Забудовника укладений Договір № 1 про організацію спорудження об'єкта будівництва, предметом якого є спорудження забудовником (ТОВ ДП ТГ "Екіпаж") об'єкта будівництва за рахунок грошових коштів установників (інвесторів житла), отриманих управителем (ХОФ АКБ "Укрсоцбанк") в довірче управління, введення об'єкта будівництва в експлуатацію та передача установникам об'єктів інвестування (квартир та нежитлових приміщень). Пунктом 3.2.3 цього Договору визначено місце розташування об'єкту будівництва: м. Харків, Комсомольське шосе, 55, будинок 2.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою забезпечення належного і реального виконання Забудовником вищезазначеного Договору сторони уклали договори: іпотечний договір  № 805-1 від 25.07.2006р., договір доручення на виконання функцій забудовника № 1 від 25.07.2006р., договір № 1 про відступлення майнових прав на об'єкт будівництва під відкладальною умовою від 25.07.2006р., договір добровільного майнового страхування будівельно-монтажних робіт № 12698-20-10 від 02.08.2006р.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється, того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Абзацом 2 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Частина 2 наведеної статті регламентує, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до основного Договору № 1 про організацію спорудження об'єкта будівництва від 08.06.2006р. сторони домовились, що забудовник взяв на себе зобов'язання на свій ризик безпосередньо або опосередковано з залученням третіх осіб виконати всі роботи по спорудженню об'єкта будівництва та введення його в експлуатацію, а також передати установникам (інвесторам) об'єкти інвестування у відповідності із вимогами цього договору.

Управитель,   відповідно   до   п. п.  5.10, 8.2.1  Договору № 1 про організацію спорудження об'єкта будівництва від 08.06.2006р. зобов'язувався здійснювати перерахування грошових коштів з рахунку ФФБ, отриманих від довірителів (інвесторів) на поточний рахунок забудовника шляхом поточних платежів в межах наявних коштів на рахунку ФФБ (п.п (а) п.5.10) та авансових платежів по письмовій заявці забудовника на протязі 3-х робочих днів з моменту отримання заявки (п.п. (б) п. 5.10).

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що в порушення п. п. 5.10 та 8.2.1 відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по фінансуванню будівництва, тобто, відповідач перераховував їх частково та з запізненням, а також в період з жовтня і до моменту звернення з позовними вимогами до суду не перерахував грошові кошти з рахунку ФФБ в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" № 26012805000000 у сумі 503 107,76 грн. у визначений Договором строк. Про намір розірвати договори позивачем відповідачу надсилались листи від 02.03.09 вих. № 60, від 06.04.09 вих. № 106 .

Згідно матеріалів справи, ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" виконував свої зобов'язання по фінансуванню будівництва належним чином і грошові кошти в сумі 503 107,76 грн. банком не були перераховані на підставі постанови господарського суду Харківської області від 22.12.2008року по справі № Б-39/180-08, якою ТОВ ДП ТГ „Екіпаж” було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Кузнєцову Ірину Віталіївну. Вимоги до банку щодо перерахування коштів, що містилися на рахунку Фонду фінансування будівництва, на які посилався позивач, надсилалися на адресу банку саме ліквідатором в рамках ліквідаційної процедури. При цьому, в своєму листі № 27 від 23.01.2009року ліквідатор зазначив, що наведені грошові кошти будуть включені до складу ліквідаційної маси з 22.12.2008року на підставі постанови господарського суду Харківської області від 22.12.2008року по справі № Б-39/180-09. Зазначені вимоги суперечать Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки грошові кошти, розміщені на цих рахунках фонду фінансування будівництва не належать боржнику –ТОВ ДП ТГ „Екіпаж”. Ці кошти перебувають в довірчому управлінні банку та були отримані ним від довірителів, кошти мають статус цільових та повинні направлятися банком, як управителем, на фінансування будівництва житлового будинку в рамках договору №1 про організацію спорудження об'єкту будівництва від 08.06.2006року та Правил фонду фінансування будівництва, що затверджені рішенням Управителя (протокол № 32 від 11.05.2006року).

27.01.2009року ліквідатор, в рамках справи № Б-39/180-08, звернулася до господарського суду першої інстанції зі скаргою на дії АКБ „Укрсоцбанк”, в якій одночасно ставила питання щодо арешту грошових коштів, розташованих на рахунках Фонду фінансування будівництва.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2009року  скаргу ліквідатора Кузнецової  І.В.  було призначено до розгляду та пунктом 4 цієї ухвали суд до розгляду скарги забезпечив вимоги кредиторів та банкрута шляхом накладення арешту на грошові кошти, в тому числі 503 107,76 грн., що знаходяться в ХОФ АКБ „ Укрсоцбанк” № 26012805000000 та № 26015805900000.

Питання щодо скасування зазначеного арешту було вирішено ухвалою господарського суду від 22.07.2009року по справі № Б-39/180-08, якою одночасно було припинено провадження у справі про банкрутство позивача.

У зв'язку з чим, 06.08.2009року, після набрання ухвалою суду від 22.07.2009 року законної сили, відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів в сумі 503 107,76 грн. в порядку визначеному договором № 1 від 08.06.2006 року про організацію спорудження об'єкта будівництва, що підтверджується наданими відповідачем меморіальними ордерами № 001-2 від 06.08.2009р. та № 002-2 від 06.08.2009р.

Таким чином, суд першої інстанції своїм рішенням помилково зобов'язав банк сплатити грошові кошти в сумі 503 107,76 грн., так як на момент винесення оскаржуваного рішення вони були вже перераховані позивачу.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що створений фонд фінансування будівництва має статус ФФБ типу „А”, а це означає, що позивач (як забудовник) зобов'язаний своєчасно ввести його в експлуатацію відповідно до проектної документації та проектної декларації і виконати усі необхідні роботи для дотримання технічних характеристик об'єктів інвестування та об'єкта будівництва, визначених у проектній декларації, незалежно від обсягу фінансування (ст. 11 Закону України від 19.06.2003, № 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю").

Таким чином, незначні порушення термінів перерахування коштів жодним чином не могли вплинути на належне виконання позивачем будівельних робіт та не позбавили його того, на що він розраховував при укладенні договору № 1 від 08.06.2006 року про організацію спорудження об'єкта будівництва, а тому, не можуть вважатися як істотне порушення договору в розумінні норм Цивільного кодексу України.

Більш того, за період з січня 2007року по жовтень 2008року  (як вбачається з дат заявок, на які посилався позивач в уточненнях до позову) на адресу банку від позивача не надходило жодної претензії щодо несвоєчасного перерахування коштів та пов'язаної з ним неможливості своєчасного виконання робіт.    

Згідно п. 8.2 Договору про участь у фонді фінансування будівництва  виду „А”, укладеного між банком та довірителями, зазначено, що управитель (банк) не несе відповідальності за порушення забудовником терміну введення об'єкта будівництва в експлуатацію та якість виконання будівельно - монтажних робіт, у зв'язку з чим, всю відповідальність перед довірителями по укладеним договорам несе забудовник – позивач.

Тому, суд першої інстанції, відмовляючи відповідачу та довірителям –фізичним особам у залученні їх до участі у справі в якості 3-х осіб, обґрунтовано зробив висновок, що всю відповідальність перед довірителями по укладеним договорам несе забудовник, тобто, позивач в справі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має  виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлено невиконання позивачем належним чином зобов'язань за договором про організацію спорудження об'єкта будівництва, оскільки, після винесення 22.12.2008року господарським судом постанови по справі № Б-39/180-08, якою ТОВ ДП ТГ „Екіпаж” було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, позивач припинив будівництво.

Більш того, позивач зареєстрував право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, що підтверджується Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно № 22406663 від 07.04.2009р., який мається в матеріалах справи. Також, намір ТОВ ДП ТГ „Екіпаж" здійснити відчуження об'єкту - незавершеного будівництвом житлового будинку літ „ А-24", розташованого за адресою: м. Харків, Комсомольське шосе 55, підтверджується вказаним вище Витягом, в якому в реквізиті "примітки" визначено - „на предмет оформлення відчуження незавершеного будівництвом житлового будинку літ „А-24".

Також, підтвердженням порушення договірних відносин зі сторони позивача є те, що з метою отримання кредитних коштів по договору № 805/6/18/8-004 в сумі 5793,6 тис. грн. (цільове призначення коштів - на будівництво житлового будинку в м. Харкові, Комсомольське шосе, 55) ТОВ ДП ТГ „Екіпаж" були надані завідомо неправдиві відомості стосовно статусу забезпечення для укладення іпотечного договору. Так, в іпотеку банку були надані 63 квартири, частина яких були вже повністю оплачені інвесторами-фізичними особами. По даному факту 17.07.2009року Слідчим управлінням ГУМВД України в Харківській області порушено кримінальну справу № 10090018 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 Кримінального кодексу України - шахрайство з фінансовими ресурсами  (копія постанови мається в матеріалах справи) .

Крім того, згідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Форма розірвання договору встановлена статтею 654 Цивільного кодексу України, згідно з якою розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати  пропозиції про це другій стороні за договором. Згідно до ч. 3 цієї статті сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

          Згідно до п. 4 вищевказаної статті у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона  має право  передати спір на вирішення суду. Тобто, вищевказаною статтею чітко визначений порядок розірвання договорів, після  додержання якого зацікавлена сторона має передати спір на вирішення  господарського суду.

Позивачем не додержано вимоги ст. 188 ГК України щодо порядку розірвання договорів, оскільки листи, на які посилається позивач не можна вважати належною пропозицією розірвати договори, а саме:

- лист № 60 від 02.03.2009року є повідомленням ліквідатора про припинення ряду договорів в рамках ліквідаційної процедури, у зв'язку з визнанням на той момент позивача банкрутом з посиланням на постанову господарського суду від 22.12.2008року.

 - лист № 106 від 06.04.2008року є доповненням до листа ліквідатора  № 60 від 02.03.2009року та стосується лише договору доручення.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Такими чином, приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів того, що наведені ним в обґрунтування позовних вимог обставини є істотними в розумінні ст. ст. 651 та 652 ЦК України, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які визнав встановленими, тому рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2009р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102,  п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

постановила:

Клопотання позивача, ТОВ ДП ТГ "Екіпаж", про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача, АКБ СР «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії, задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2009р. по справі № 35/148-09 скасувати та прийняти нове.

В позові відмовити.

Стягнути з позивача, ТОВ ДП ТГ "Екіпаж", на користь відповідача, АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії, 2 558,40 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Харківської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.  

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

Повний текст постанови підписаний 25.09.2009р

       Головуючий суддя                                                           Карбань І.С.

                               Судді                                                           Бабакова Л.М.

                                                                                                                 Гончар Т.В.