Ухвала

від 24.12.2012 по справі 16/5025/1236/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"24" грудня 2012 р.Справа № 16/5025/1236/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-РибаВ» , смт. Меджибіж

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державне підприємство „Селекційно-генетичний центр по рибництву „ПоділляВ» , м.Хмельницький

до 1. Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» , смт. Меджибіж;

2. Приватного підприємства „Шелтер ПлюсВ» , м. Хмельницький

про відновлення становища Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-РибаВ» , яке існувало на момент приймання майна за актами приймання-передачі від 20.03.2012 року по нагульному ставу Анаставці Низ та ставу Ярославка; яке існувало на момент приймання майна за актами приймання-передачі від 01.04.2012 року по зональному риборозпліднику № 2:

- шляхом покладення обов'язку на відповідача-1 припинити до вирішення судового спору несанкціонований вилов товарної риби на зазначених вище об'єктах водного фонду;

- шляхом покладення обов'язку на відповідача-2 припинити дії, щодо недопущення представників власника державного майна Державного підприємства „Селекційно-генетичний центр по рибництву „ПоділляВ» та представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-РибаВ» до майна -гідротехнічних споруд ставу Анаставці Низ та ставу Ярославка, яке існувало на момент приймання майна за актами приймання-передачі від 01.04.2012 року по зональному риборозпліднику № 2.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: ОСОБА_1 - за довіреністю від 01.08.2011 р.;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.11.2012р. порушено провадження по справі №16/5025/1236/12 та призначено засідання на 11 год. 00 хв. 22.11.2012р. Крім того, вказаною ухвалою заяву позивача про забезпечення позову від 06.11.2012р. було призначено до розгляду в засіданні суду на зазначену дату для врахування позиції учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 17.12.2012р. розгляд заяви про забезпечення позову від 06.11.2012р. було відкладено в засіданні на 24.12.2012р.

Представник позивача в засідання суду 22.11.2012р., 17.12.2012р. та 24.12.2012р. не з`явився, письмових заяв чи клопотань щодо заяви від 06.11.012р. про забезпечення позову суду не подав.

Представник відповідача-1 в засідання суду 22.11.2012 р., 17.12.2012р. та 24.12.2012р. прибув, повідомив, що заяву позивача про забезпечення позову від 06.11.2012р. подано безпідставно, просить останню відхилити.

Із наявної в матеріалах справи заяви про забезпечення позову від 06.11.2012р. вбачається, що позивач просить суд в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України забезпечити позов, а саме: заборонити Відкритому акціонерному товариству „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводному підприємству (31530, вул. Чкалова, 58, смт. Меджибіж, код ЗКПО 00476808) та Приватному підприємству „Шелтер ПлюсВ» (АДРЕСА_1, код ЗКПО 37512749) чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Летичів-рибаВ» використовувати державне майно -гідротехнічні споруди -водоймища Анаставці Низ та Ярославка на підставі договорів №1 та 1/1 зберігання державного майна гідротехнічних споруд ставів до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову, позивач вказує, що ТОВ „Летичів-рибаВ» як підприємство, яке займається риборозведенням та діє у відповідності до договору, укладеного з Державним підприємством „Селекційно-генетичний центр по рибництву „ПоділляВ» здійснило заходи по інвестуванню коштів із закупівлі малька риби, що підтверджується договорами зберігання та актами вселення (зариблення).

Протягом сезону вирощування риби ТОВ „Летичів-рибаВ» здійснювало догляд за посадженим у водойму мальком, витрачало кошти на підкормлення та санітарну обробітку, з державного бюджету України на вирощування товарної риби у водоймах „Анаставці НизВ» та „ЯрославкаВ» виділено кошти в сумі 120 тис. грн.. для виконання державної програми по забезпечення населення рибо продукцією.

Станом на день звернення до суду вирощено товарної риби на загальну суму 4410 тис. грн.. (3191 тис. грн. у водоймі „Анаставці НизВ» та 1219 тис. грн. у водоймі „ЯрославкаВ» ).

Заявник вказує, що відповідачами грубо ігноруються заяви позивача про можливість надати вільний та безперешкодний доступ до об'єктів водного фонду з метою здійснити вилов риби, знищено застави на дамбі та проведено несанкціонований спуск води. Такі дії створюють реальну загрозу знищенню товарної риби на водоймищах „Анаставці НизВ» та „ЯрославкаВ» , чим завдасться шкоди державному бюджету та позивачу, призведуть до порушення екологічного стану водойми через зараження трупними залишками, що в свою чергу приведе до екологічної катастрофи водойми, яка забезпечує питною водою населення частини Хмельницької та Вінницької областей.

Як докази позивачем подано акти зариблення, акти про чинення перешкод у вигляді недопущення до виконання обов'язків та прав за договорами зберігання, лімітна довідка про бюджетні асигнування, довідка про включення розпорядника бюджетних коштів, лист Держрибагенства від 11.07.2012 року.

Суд, оцінивши заву позивача про забезпечення позову від 06.11.2012р. на відповідність фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України, вважає останню немотивованою та такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до абз.3 п.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від №16 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від №16 від 26.12.2011 р., передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до п.9 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, передбачено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно зазначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для за стосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК заборо няється вчинення дій щодо предмета спору.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд вважає заяву позивача від 06.11.2012р. про забезпечення позову немотивованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, судом враховується, що заява позивача про забезпечення позову від 06.11.2012р. передбачає вимогу заборонити відповідачам по справі чинити перешкоди позивачу у використанні ним державного майна гідротехнічних споруд -водоймища Анаставці Низ та Ярославка, що за змістом є аналогічною позовним вимогам і не узгоджується із вимогами ст.ст.66, 67 ГПК України та п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від №16 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» .

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову від 06.11.2012 р. відмовити.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви від 06.11.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-РибаВ» , смт. Меджибіж про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводному підприємствуВ» (31530, вул. Чкалова, 58, смт. Меджибіж, код ЗКПО 00476808) та Приватному підприємству „Шелтер ПлюсВ» (АДРЕСА_1, код ЗКПО 37512749) чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Летичів рибаВ» використовувати державне майно -гідротехнічні споруди -водоймища Анаставці Низ та Ярославка на підставі договорів №1 та 1/1 зберігання державного майна гідротехнічних споруд ставів до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили, відмовити.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 4 прим.:

1. - до справи;

2. - позивачу (вул. Рибальська,4 смт. Меджибіж, Летичівського р-ну, Хмельницької обл., 31530) -пр. кореспонд.

3. - відповідачу-2 (АДРЕСА_2, 29000) -прост. кореспонд.

4.- третій особі - (вул. Курчатова, 1-в, м. Хмельницький, 29000) -пр. кореспонд.