Ухвала

від 26.08.2015 по справі 643/3196/15-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3196/15-ц

Номер провадження 2/643/2176/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015 року Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Славгородської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охорона-5В» про усунення перешкод у праві користування, вселення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: усунути перешкоди у його користуванні квартирою № 94, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 228-А (далі - ОСОБА_3); вселити його в ОСОБА_3; зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні ОСОБА_3, включити його до списку осіб, що мають право користування ОСОБА_3 за договором централізованої технічної охорони квартири, повідомити правила користування сигналізацією та коди зняття/постановки квартири під охорону.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_3 набута ОСОБА_2 у власність у період шлюбу з ним та є їх спільної сумісною власністю. 10.08.2011 року він був зареєстрований за місцем проживання в ОСОБА_3 та безперешкодно користувався нею, поки наприкінці листопада не зміг потрапити до ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_2, перед виїздом на постійне проживання до Франції, поставила ОСОБА_3 на охорону. Оскільки ТОВ В«Охорона-5В» , посилаючись на факт укладення договору на охорону ОСОБА_3 саме із ОСОБА_2, відмовила йому в можливості бути включеним до списку осіб, що можуть користуватись ОСОБА_3, він звернувся до суду з дійсним позовом.

Представником ОСОБА_2 в судовому засіданні 26.08.2015 року пред'явлено зустрічний позов до ОСОБА_1, в якому вона просить визначити порядок користування ОСОБА_3 та виділити ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 25,7 кв.м., а ванну, туалет, кухню, коридор та вхід до ОСОБА_3 залишити в спільному користуванні сторін.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що вселення ОСОБА_1 до спірної ОСОБА_3, яка є однокімнатною, порушить її права як власника та позбавить її можливості користування ОСОБА_3, в зв'язку з чим є необхідність у визначенні порядку користування ОСОБА_3. Також в зустрічному позові зазначено, що більш детально варіанти користування ОСОБА_3 можуть бути зазначені після проведення відповідної експертизи.

Крім того, представником ОСОБА_2 подано клопотання про об'єднання первісного та зустрічного позовів із позовами, які розглядаються в рамках іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування клопотання зазначено, що спільний розгляд вказаних справ є доцільним з огляду на однорідність вимог сторін, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу спору щодо ОСОБА_3. Вказана ОСОБА_3 є неподільною та користування нею двому співвласниками є неможливим.

З матеріалів даної цивільної справи та пояснень представників сторін судом встановлено, що в провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 643/2529/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а саме ОСОБА_3. У вказаній цивільній справі в первісному позові ОСОБА_1 заявлено вимоги про визнання за ним та ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину ОСОБА_3 за кожним, в зустрічному позові ОСОБА_2 заявлено вимоги про визнання за нею права власності на 95/100 частин ОСОБА_3, за ОСОБА_1 - права власності на 5/100 частин ОСОБА_3. Позовні вимоги про припинення права власності ОСОБА_1 на ОСОБА_3, станом на даний час, у вказаній справі не заявлялись. Розгляд вказаної справи не закінчений.

Також судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.12.2014 року, яке набрало законної сили, відмовлено в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання останнього втратившим право користування ОСОБА_3. В обґрунтування рішення зазначено, що спірна ОСОБА_3 придбана під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя. За таких обставин та враховуючи правові позиції, викладені в п. 34 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року, згідно яких власник не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений з нього, суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для позбавлення ОСОБА_1 права користування його власністю.

Крім того, з пояснень представників сторін, а також матеріалів справи, зокрема довіреності ОСОБА_2, посвідченої 14.07.2015 року в Посольстві України у Французській Республіці, судом встановлено, що ОСОБА_2 в даний час перебуває у Франції.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 наполягала на прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, а також на об'єднанні справ. Зазначила, що вселення ОСОБА_1 до ОСОБА_3 є неможливим без вирішення питання про визначення порядку користування вказаним житловим приміщенням, оскільки спільне проживання в однокімнатній ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка в будь-який час може повернутись в Україну із Франції, є неможливим та суперечить чинному законодавству України. Крім того, є необхідним об'єднання даних позовів із позовами про поділ майна подружжя, оскільки вирішення питання про вселення ОСОБА_1 до ОСОБА_3 можливе після вирішення питання про поділ майна, в тому числі вирішення питання щодо можливої виплати ОСОБА_1 компенсації його частки в праві власності на ОСОБА_3, про що можуть бути заявлені відповідні вимоги. Також представником ОСОБА_2 було зазначено, що представником ОСОБА_1 було штучно створено декілька окремих судових процесів, зокрема щодо поділу майна подружжя та щодо вселення до ОСОБА_3, в той час як вказані вимоги є доцільним розглядати в одному провадженні.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним та об'єднання позовів. Зазначила, що ними було окремо пред'явлено даний позов про вселення ОСОБА_1 до ОСОБА_3 саме з метою оперативного вирішення даних вимог та захисту прав позивача, який в даний час позбавлений можливості користуватись ОСОБА_3, яка є його власністю та в якій він зареєстрований, та вимушений витрачати кошти на оренду іншого житла. В даній цивільній справі предметом розгляду є лише право користування позивача ОСОБА_3, в той час як в цивільній справі про поділ майна подружжя предметом розгляду є право власності на ОСОБА_3 в цілому. Крім того, представник ОСОБА_1 зазначила, що зустрічний позов та клопотання про об'єднання позовів заявлені з метою затягування розгляду даної цивільної справи та їх задоволення призведе до порушення розумних строків її вирішення, з урахуванням доводів представника ОСОБА_2 щодо необхідності призначення експертиз у справах про визначення порядку користування ОСОБА_3 та поділ ОСОБА_3. Також зазначила, що ОСОБА_2 з листопада 2014 року проживає у Франції, тому спору щодо порядку користування ОСОБА_3 в даний час фактично не існує. Крім того, право користування ОСОБА_1 ОСОБА_3 не залежить від розміру часток співвласників у праві власності.

Вирішуючи питання щодо доцільності прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, а також щодо об'єднання даних позовів із позовом про поділ майна подружжя, який знаходиться в провадженні судді Московського районного суду м. Харкова Задорожної А.М., суд керується наступним.

Відповідно до ст.123 ЦПК України відповідач має право пред'являти зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або часткового задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно ст. 126 ЦПК України суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року В«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанціїВ» , судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126ЦПК . Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123ЦПК ), а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34ЦПК ). Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.

Згідно ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Провадження в даній цивільній справі відкрито 06.04.2015 року. З п'яти судових засідань, що були проведені у вказаній цивільній справі, три засідання були відкладені за клопотанням представників відповідача, в тому числі двічі - у зв'язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, та один раз - у зв'язку із відсутністю документів, що належним чином підтверджують повноваження нового представника відповідача.

Прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом та об'єднання справ, з урахуванням природи спірних правовідносин, предмету доказування, а також доводів представника ОСОБА_2 щодо необхідності призначення судових експертиз для вирішення питання про визначення порядку користування ОСОБА_3 та поділ майна, призведе до затягування розгляду вимог ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод у користуванні ОСОБА_3, і порушенні його права на розгляд справи протягом розумного строку, яке гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 7 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» , ст. 1, 157 ЦПК України.

Крім того, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднання справ призведуть до ускладнення вирішення справи.

Також суд враховує, що вимоги за первісним та зустрічним позовом, а також вимоги про поділ майна подружжя не є взаємопов'язаними та взаємовиключними, оскільки визначення того чи іншого розміру часток співвласників ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також визначення того чи іншого порядку користування ОСОБА_3 між вказаними особами, не впливатиме на право ОСОБА_1 вимагати від суду захисту його порушеного, за його доводами, права на користування ОСОБА_3, яке, за його доводами, ґрунтується на праві власності на ОСОБА_3 та факті реєстрації за місцем проживання в ОСОБА_3. Так само, можливе позбавлення ОСОБА_1 права власності на ОСОБА_3 в майбутньому, в разі пред'явлення відповідних вимог у цивільній справі про поділ ОСОБА_3, на що посилалась представник ОСОБА_2, не може бути підставою для неможливості окремого розгляду вимог ОСОБА_1 про вселення в даній цивільній справі та вирішення питання щодо наявності або відсутності порушення його прав станом на даний час.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку щодо недоцільності прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, а також недоцільності об'єднання позовів, пред'явлених в даній цивільній справі, із позовами про поділ майна подружжя, оскільки вимоги даного позову ОСОБА_1 про вселення, з одного боку, і вимоги позовів про поділ ОСОБА_3 та визначення порядку її користування, з іншого боку, не є взаємовиключними та такими, окремий розгляд яких є неможливим та може призвести до неповного з'ясування обставин справи та її неправильного вирішення, а спільний розгляд вказаних вимог призведе до ускладнення вирішення справи і порушення розумних строків її розгляду.

Керуючись ст. 201, 208-210 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим приміщенням, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охорона-5В» про усунення перешкод у праві користування, вселення та зобов'язання вчинити певні дії, та об'єднанні вимог за вказаними позовами в одне провадження - відмовити.

Роз'яснити ОСОБА_2, що вона не позбавлена права пред'явити позов до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим приміщенням, в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

В задоволенні клопотання ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про об'єднання в одне провадження позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охорона-5В» про усунення перешкод у праві користування, вселення та зобов'язання вчинити певні дії, зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим приміщенням, з позовами, що розглядаються в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Крівцов Д.А.