Ухвала

від 14.09.2016 по справі 643/3196/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ХоптиС.Ф., Черненко В.А., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Охорона-5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_6, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_5, перебуваючи з ним у зареєстрованому шлюбі, набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка є їх спільною сумісною власністю. З 10 серпня 2011 року він був зареєстрований у цій квартирі та безперешкодно користувався нею. Проте у листопаді 2014 року він не змін потрапити до квартири, оскільки ОСОБА_5 перед виїздом на постійне проживання до Франції, поставила спірну квартиру на охорону, уклавши з товариством з обмеженою відповідальністю Охорона-5 (далі - ТОВ Охорона-5 ) відповідний договір.

Оскільки ТОВ Охорона-5 , посилаючись на укладення договору на охорону спірної квартири саме із ОСОБА_5, відмовила йому в можливості бути включеним до списку осіб, що можуть користуватися нею, позивач просив усунути перешкоди у користуванні та вселити його до цієї квартири, зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкоди у користуванні квартирою, у порядку ст. 217 ЦПК України визначити порядок виконання рішення, зобов'язавши відповідачів включити його до списку осіб, що мають право користування спірним нерухомим майном за договором централізованої технічної охорони квартири, та повідомити правила користування сигналізацією і коди зняття/постановки квартири під охорону.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 листопада 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Постановлено усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_1, і зобов'язано ОСОБА_5 та ТОВ Охорона-5 на чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні цією квартирою.

Визначено порядок виконання даного рішення наступним чином: зобов'язано ОСОБА_5 та ТОВ Охорона-5 включити ОСОБА_4 до кола осіб, які мають право користування квартирою АДРЕСА_1, за договором № 41639/1 про охорону об'єкта (вказаної квартири), який укладений між ТОВ Охорона-5 та ОСОБА_5, та повідомити ОСОБА_4 про правила користування сигналізацією та кодів зняття/постановки під охорону квартири АДРЕСА_1

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 в особі представника - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позивач набув право користування квартирою, яка була придбана за час шлюбу та є спільною сумісною власністю, що встановлено преюдиційним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2014 року, що набрало законної сили, і ці обставини не підлягають доведенню (ст. 61 ЦПК України). Проте у зв'язку з перебуванням спірної квартири під охороною на підставі договору, укладеному між відповідачами, позивач позбавлений права користування цією квартирою і це право підлягає захисту на підставі ст. 396 ЦК України.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а по суті направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С.Ф. Хопта

В.А.Черненко

С.П.Штелик