Рішення

від 19.03.2007 по справі 14/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/90

19.03.07   

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, проспект Миру,20, тел. 7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

13 березня 2007р.                                                                                                              справа №14/90

За позовом: Дочірнього підприємства „Валес-М” Товариства з обмеженою відповідальністю „Валес”, вул.Молодіжна,60, с.Березанка, Чернігівський р-н (поштова адреса: вул.Шевченка,42, 2пов., к.7,8, м. Чернігів)

До відповідача: Підприємства споживчої кооперації „Хлібокомбінат Семенівської районної спілки споживчих товариств”, пров.Свердлова,35, м.Семенівка

Про  стягнення  16637грн. 76коп.  

                                                                                                                      Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:  Рекун С.М. директор, Нагорна Н.І. головний бухгалтер, доручення від 12.03.07р.  

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16120грн. за поставлений товар по накладним №530 від 01.11.06р., №578 від 17.11.06р., №591 від 27.11.06р., №608/1 від 06.12.06р., №643 від 20.12.06р., №671 від 28.12.06р., №22 від 11.01.07р. та 517,76грн. пені за період з 07.11.06р. по 08.02.07р.

          Від відповідача надійшов відзив на позов №41 від 02.03.07р., в якому він суму боргу 16120грн. визнав та зобов'язався сплатити до 30.03.07р., а також просив відкласти розгляд справи у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства. Від відповідача по факсу надійшло клопотання №34 від 12.03.07р. про розгляд справи без їх присутності, та в якому зазначив, що у зв'язку з визнанням суми боргу перед позивачем за отримане борошно зобов'язується сплатити його після продажу основних засобів.

Представники позивача не заперечували проти клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника. Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Позивач відвантажив відповідачу борошно згідно накладних №530 від 01.11.06р. на суму 21470,00грн., №578 від 17.11.06р. на суму 6250,00грн., №591 від 27.11.06р. на суму 5730,00грн., №608/1 від 06.12.06р. на суму 6200,00грн., №643 від 20.12.06р. на суму 6105,00грн., №671 від 28.12.06р. на суму 6010,00грн., №22 від 11.01.07р. на суму 3125,00грн., а всього на суму 54890,00грн. Факт отримання відповідачем борошна підтверджується вказаними накладними та довіреностями відповідача доданими позивачем до матеріалів справи, і не спростовується відповідачем.

Єдиний письмовий договір купівлі-продажу товару між сторонами не укладався.

Угода купівлі –продажу, відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем .

Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов'язання відповідачем по оплаті отриманого товару і такий строк не зазначено у накладних, тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Пред'явлення позивачем претензії №15 від 25.01.07р. щодо оплати відповідачем отриманого борошна протягом 10 днів, яка отримана відповідачем 29.01.07р., суд розцінює як пред'явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у встановлений строк.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідач за отримане борошно розрахувався частково на загальну суму 38770,00грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями виписок установи банку. На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 16120грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 16120,00грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Позивач просить стягнути з відповідача 517,76грн. пені за прострочку оплати за період з 07.11.06р. по 08.02.07р. Як вбачається з поданого позивачем розрахунку пені, останній здійснює нарахування пені до моменту пред'явлення вимоги відповідачу на оплату отриманого борошна та виникнення прострочки оплати товару з боку відповідача.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Оскільки, між позивачем та відповідачем відсутня письмова домовленість щодо пені, вимоги позивача про стягнення з відповідача 517,76грн. пені задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, вимоги позивача визнав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 16120грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито у сумі 161грн.20коп. та 114грн.33коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.525, 526, 530, 546, 547, 638, 655, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації „Хлібокомбінат Семенівської районної спілки споживчих товариств (пров.Свердлова,35, м.Семенівка, р/р 26003300212 в Ощадбанк м.Семенівка, МФО 343176 код 01735258) на користь Дочірнього підприємства „Валес-М” Товариства з обмеженою відповідальністю „Валес” (вул.Молодіжна,60, с.Березанка, Чернігівський р-н, р/р 26001058732500 АКІБ „УкрСиббанк” м.Чернігова МФО 351005 код 24835650) 16120грн.00коп. боргу, 161грн.20коп. державного мита та 114грн.33коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                           Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 16.03.2007р.

          Суддя                                                                                                           Н.Ю.Книш