Рішення

від 19.03.2007 по справі 14/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/89

 19.03.07   

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                        Тел.678-853

13 березня 2007р.                                                                                                    справа  № 14/89

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Інтерпап”, вул. героїв Сталінграда,38/36, м. Дніпропетровськ, (поштова адреса: м. Дніпропетровськ, вул.Глінки,17)

До відповідача: Приватного підприємства “ВІТ-Сервіс”, вул.Шевченка,54, м. Чернігів

Про  стягнення   3210грн. 77коп.  

Суддя  Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:   не з'явився

Від відповідача:   Федотов В.В. директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3000грн. за поставлений товар згідно договору №КФ-345 від 26.05.06р., 143,34грн. пені за період з 14.11.06р. по 08.02.07р., 25,29грн. річних за період з 14.11.06р. по 08.02.07р. та 42,14грн. інфляції за період грудень 2006р., січень 2007р.

Від позивача по факсу надійшло клопотання №95 від 13.03.07р., в якому просив припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 3000грн. у зв'язку з оплатою боргу відповідачем та просив розглянути справу без участі його представника. Також позивач зазначив, що у позовній заяві була допущена помилка-описка, замість накладної №КФ-0004808 від 31.10.06р. необхідно читати накладна №КФ-0004989 від 31.10.06р.

Від відповідача надійшов відзив на позов №95 від 27.02.07р., в якому зазначив, що ПП „ВІТ-сервіс” співпрацювало з підприємством КФ ТОВ ТД „Інтерпап”, яке знаходиться за адресою м.Київ, вул.Саперно-слобідська,8, оф.4, що відповідач за накладною №КФ-0004989 від 31.10.06р. отримав товар, сплативши його вартість частинами, про що свідчать копії платіжних доручень №1048 від 28.11.06р., №1066 від 19.12.06р., №1161 від 21.02.07р. та просив суд закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи без участі представника позивача. Суд задовольняє клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з можливістю розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши повноважного представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

26.05.06р. між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Інтерпап”, в особі директора Київської філії Тирси П.О., та відповідачем - Приватним підприємством “ВІТ-Сервіс”, в особі директора Федотова В.В, укладено договір купівлі-продажу №КФ-345. Відповідно до п.1.1. договору продавець (позивач по справі) зобов'язується в порядку та на умовах договору передати у власність покупцю, а покупець (відповідач по справі) зобов'язується прийняти і оплатити папір.

В договорі в розділі “Місцезнаходження і реквізити сторін” вказані відомості стосовно продавця: головне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Інтерпап” та його філії –Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Інтерпап”, та стосовно покупця - Приватне підприємство “ВІТ-Сервіс”.

У відповідності до приписів ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її межами та здійснює всі або частину її функцій, філія не є юридичною особою.

На виконання умов договору продавець (Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Інтерпап”) поставив відповідачу згідно рахунку-специфікації №КФ-0004808 від 30.10.2006р. по видатковій накладній №КФ-0004989 від 31.10.06р. папір на суму 4672,00грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується вказаною видатковою накладною, довіреністю ЯМП №591683 від 31.10.06р. та не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується виникнення господарських зобов'язань між позивачем та відповідачем з договору купівлі-продажу від 26.05.06р. за №КФ-345.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Згідно п.4.2. договору розрахунки за кожну партію здійснюються на підставі рахунку, шляхом перерахування коштів у повному обсязі, або частково з відтермінуванням платежу на строк, визначений в специфікації або рахунку. Згідно рахунку-специфікації №КФ-0004808 від 30.10.06р. товарний кредит складає 14 календарних днів з дати відвантаження. Таким чином, відповідач зобов'язався розрахуватися з позивачем за отриманий папір у строк до 14.11.2006р.

Як свідчать матеріали, справи відповідач за поставлений товар розрахувався частково згідно платіжних доручень №1048 від 28.11.06р. на суму 672грн. та №1066 від 19.12.06р. на суму 1000грн. На день подання позовної заяви заборгованість відповідача становила 3000грн.

Після порушення провадження у справі відповідач здійснив повне погашення боргу шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 3000грн. платіжним дорученням №1161 від 21.02.07р.

Оскільки, заборгованість в сумі 3000,00грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 3000,00грн. підлягає припиненню, а клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У п.10.2 договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати товару відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у термін не сплати, за кожний день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача 143,34грн. пені за період з 14.11.06р. по 08.02.07р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 143,34гр.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить сягнути з відповідача 25,29грн. три річних за період з 14.11.06р. по 08.02.07р. та 42,14грн. інфляції за період  грудень 2006р., січень 2007р.

Відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті поставленої продукції, а тому вимоги позивача щодо стягнення інфляції та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному розмірі, в частині стягнення інфляції в сумі 42,14грн. за період грудень 2006р., січень 2007р.., в частині стягнення 3% річних в сумі 25,29грн. за період з 14.11.06р. по 08.02.07р.

Оскільки відповідач в порушення ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався та враховуючи сплату відповідачем основного боргу, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення пені в сумі 143,34грн., 3% річних в сумі 25,29грн., інфляції в сумі 42,14грн. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3000,00грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 95, 525, 526, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 3000грн.00коп.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства „ВІТ-Сервіс” (вул.Шевченка,54, м. Чернігів, р/р 26004001000212 в Ф ВАТ Банку „Біг-Енергія” м. Чернігів МФО 353508 код 32946972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Інтерпап” (вул. героїв Сталінграда, 38/36, м. Дніпропетровськ, р/р 2600030011354 в ДФ АТ „ВАБанк” МФО 305868 код 32470701) 143грн.34коп. пені, 25грн. 29коп. три проценти річних, 42грн.14коп. інфляції, 102грн. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш