Постанова

від 30.10.2012 по справі 50/67-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2012 № 50/67-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

при секретарі: Корінній А.О.

за участю представників:

від апелянта - не з'явилися;

від боржника - не з'явилися;

ліквідатор - Капелюшний І.В.

розглянувши матеріали

апеляційних скарг Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС

на постанову Господарського суду міста Києва

від 23.03.2011 р.

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 27.01.2012 р.

у справі № 50/67-б (суддя - Головатюк Л.Д.)

за заявою (боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року по справі № 50/67-б Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема» визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року по справі № 50/67-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема» з додатком - реєстром непогашених, визнаних судом вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат», ліквідовано банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема» як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

Не погоджуючись із вказаною постановою про визнання боржника банкрутом та ухвалою про його ліквідацію, Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва ДПС звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та припинити провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року по справі № 50/67-б апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задоволено, скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року, провадження у справі припинено, зобов'язано реєстратора за місцезнаходженням юридичної особи скасувати державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема», проведену відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року по справі № 50/67-б.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року по справі № 50/67-б скасовано, справу № 50/67-б направлено до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС було прийнято до спільного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року розгляд справи № 50/67-б було відкладено на 30.10.2012 року.

Заперечуючи правомірність порушення місцевим господарським судом провадження у даній справі, скаржник зазначає, що він не одержував заяву за формою № 8-ОПП від платника податків, подання якої до податкового органу, в якому платник податків перебуває на обліку, відповідно до пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998, є обов'язковим у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник ліквідатора в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржувані постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року по справі № 50/67-б як такі, що прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники апелянта та боржника в судові засідання не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвала про відкладення розгляду справи від 16.10.2012 року надсилалась сторонам за адресами, вказаними в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку постанови першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників апелянта та боржника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Частиною 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За приписами ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу та затвердження його відповідно до статті 111 Господарського кодексу України.

Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 Цивільного кодексу України. Перевірка достовірності і повноти проміжного ліквідаційного балансу податковими органами відповідно до частини 5 ст. 60 Господарського кодексу України не вимагається.

Аналогічну правову позицію містить постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2012 року по справі № 20/98б/2011.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2010 року, відповідно до протоколу № 2/10, Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема» (далі - ТОВ «Інтербудсистема», боржник) прийнято рішення про припинення даної юридичної особи шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію в складі: голови комісії - Онопрієнка А.В., члена комісії - Шамановського С.І. (том 1 а.с. 25).

06.10.2010 року було опубліковано оголошення про ліквідацію ТОВ «Інтербудсистема» в газеті «Бюлетень державної реєстрації» № 159/2 (19/2) (т. 1 а.с. 33).

Ліквідатором складено проміжний ліквідаційний баланс по закінченню двомісячного строку подання грошових вимог кредиторами станом на 07.12.2010 року (т. 1 а.с. 31-32), який затверджено протоколом № 3/10 Загальних зборів учасників ТОВ «Інтербудсистема» від 07.12.2010 року (т. 1 а.с. 26).

Відповідно до протоколу № 1 ліквідаційної комісії ТОВ «Інтербудсистема» від 07.12.2010 року, вирішено звернутися до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Інтербудсистема».

Колегія звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, в тому числі, дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо).

Частиною 2 ст. 20 встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру.

Проте, у матеріалах справи відсутній витяг з даними щодо перебування юридичної особи в процесі припинення шляхом ліквідації.

Крім того, ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Відповідно до п. 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Відповідно до п. 8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання, зокрема, заяви за формою N 8-ОПП від платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

У матеріалах справи відсутні докази дотримання заявником вимог ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, п. 8.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 року, в частині повідомлення Державної податкової інспекції про ліквідацію ТОВ «Інтербудсистема» за формою № 8-ОПП.

Вказана обставина повинна бути в наявності та з'ясована на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що справа про банкрутство ТОВ «Інтербудсистема» порушена неправомірно, без повідомлення Державної податкової інспекції про припинення юридичної особи шляхом ліквідації за формою № 8-ОПП, відповідно до вимог ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, п. 8.1.1 Порядку обліку платників податків, у зв'язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника, визнав його банкрутом і затвердив ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, ліквідувавши ТОВ «Інтербудсистема».

Стосовно вимог про припинення провадження по справі, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, передбачені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для задоволення вимоги апелянта про припинення провадження по справі № 50/67-б відсутні.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що ознаки, необхідні для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не підтверджені належними доказами у справі, колегія суддів доходить висновку про те, що місцевий господарський суд не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та його ліквідації.

За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі в місті Києві Державної податкової служби є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року по справі № 50/67-б та ухвала Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року по справі № 50/67-б підлягають скасуванню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі в місті Києві Державної податкової служби - задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд вважає за необхідне зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про ліквідацію боржника.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС» задовольнити частково.

2. Постанову Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року по справі № 50/67-б скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року по справі № 50/67-б скасувати.

4. Справу № 50/67-б скерувати для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

5. Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи скасувати державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема» (ідентифікаційний код 32854926, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Стрійська, 4), проведену відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року по справі № 50/67-б.

6. Матеріали справи № 50/67-б повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Пантелієнко В.О.

Сотніков С.В.