ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
13.04.11 р. Справа № 33/196
Господарський суд Донецької області у складі судді Манжур В.В.
при секретарі судового засідання Гавриленко І.О.
Розглянувши матеріали справи
за позовом: Прокурора Жовтневого району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь
до відповідача: Малого колективного підприємства „ТройкаВ» м.Маріуполь
про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 1930,74грн., суми боргу за послуги орендодавця у розмірі 69,04грн. та пені в розмірі 90,71грн.
За участю представників сторін:
прокурор: Кравцов В.І. - посвід. №3248
від позивача: ОСОБА_1 - за дов.
від відповідача: ОСОБА_2 - за дов.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2010р. у справі № 33/196 скасовані та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Ухвалою від 08.02.2011р. справу прийнято до провадження судді Манжур В.В. та призначено до розгляду.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 3160д-Ж від 01.05.2002р. оренди нежитлового приміщення (будівлі), загальною площею 145,6 кв.м, розташованого за адресою: 87556, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Леніна, буд. 121, яке знаходиться у комунальній власності міста Маріуполя, в результаті чого за період з квітня 2008р. по листопад 2008р. утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 1930,74 грн. та заборгованість за послуги орендодавця у розмірі 69,04грн. Водночас, на підставі п.6.3 договору оренди, позивачем нараховано пеню у сумі 90,71грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що 22.08.2005р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради та МКП „ТрійкаВ» було укладено договір № 791 купівлі-продажу нежитлового приміщення, літ.А/п, розташованого за адресою 87556, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд.121, згідно умов якого у власність відповідача переходить нежитлове приміщення літ. А/п, прим. 131, кімнати 3, 5, 6, 11 загальною площею 88,6 кв.м. Тому як стверджує відповідач, приміщення площею 57 кв.м, яке залишилося після викупу приміщення площею 88,6 кв.м, відповідачем не використовується, внаслідок чого прокурор не мав підстав для звернення з позовом.
У письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні, представник позивача надав пояснення, відповідно до яких згідно договору оренди №3160д-Ж від 01.05.2002р. відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення площею 145,6 кв.м. 01.03.2004р. згідно акту приймання-передачі №3762 МКП В«ТройкаВ» передало Управлінню міського майна Маріупольської міської ради нежитлове приміщення площею 15,9 кв.м. В подальшому, між сторонами 22.08.2005р. був укладений договір купівлі-продажу №791, відповідно до якого, відповідачу передано у власність нежитлове приміщення площею 88,6 кв.м. Внаслідок викладених обставин, в користуванні відповідача фактично знаходиться приміщення площею 41,1 кв.м, яке не було повернено відповідачем та використовується ним за призначенням.
У письмовому відзиві відповідач зазначив, що між сторонами відсутня угода щодо оренди та оплати нежитлового приміщення площею 41,1 кв.м та заявив клопотання, в якому просить зобов'язати Житлово-комунальне підприємство «Житло«Центр», м.Маріуполь, скласти акт щодо належності чи неналежності вказаного приміщення до підвальних та допоміжних.
В постанові Вищого господарського суду України від 23.12.2010р. зазначено, що суду під час нового розгляду справи слід з'ясувати чи відноситься спірне приміщення до підвальних та чиє воно допоміжним.
31.03.2011р. на запит суду від 17.03.2011р. надійшов лист Житлово-комунального підприємства „Житло „ЦентрВ» від 28.03.2011р., в якому зазначено, що приміщення, розташоване за адресою: 87556, м.Маріуполь, пр. Леніна, буд. 121, площею 41,1 кв.м, є підвальним, але у зв'язку з тим, що в ньому не проходять інженерні-технічні комунікації, призначені для обслуговування всього житлового будинку, воно не є допоміжним.
У судовому засіданні відповідач заявив клопотання про призначення по справі судової технічної експертизи, посилаючись на відсутність можливості самостійно встановити належність або неналежність спірного приміщення до підвальних та допоміжних.
Позивач проти проведення судової технічної експертизи не заперечував.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає задоволенню та вважає за доцільне призначити по справі судову технічну експертизу.
У зв'язку з призначенням судової технічної експертизи, провадження у справі підлягає зупиненню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У Х В А Л И В :
Зупинити провадження по справі 33/196 для призначення судової технічної експертизи.
Суддя Манжур В.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2011 |
Оприлюднено | 02.09.2015 |
Номер документу | 49128984 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Манжур В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні