Рішення

від 20.02.2007 по справі 3/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 3/64                                                                                                         20.02.07

За позовом   Приватного підприємства «МАГ»

До                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Е.В.П.»

Про                       стягнення 46 769 грн.

Суддя Хілінська В.В.

Представники:

Від позивача              Шерстюк П.І. –по дов. № б/н від 01.07.2006

Від відповідача             Гладкий М.В.  –по дов. № б/н від 01.09.2006

В засіданні приймали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.02.2006 оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Приватного підприємства «МАГ»про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Е.В.П.»9 612 грн. основного боргу, 30 934 грн. штрафу та 6 223 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 1/02 від 10.02.2006.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву зазначає наступне. В зв'язку з тим, що позивач при підписанні договору 01/02 від 10.02.2006 не оприлюднив інформацію, яка дуже важливо вплинула на подальшу  на роботу орендаря на орендованому об'єкті, неналежне виконання договору 01/02 від 10.02.2006 пункти №№1.4; 4.8; 8.1; 3.3; 3.4; 1.2; 7.1; 6.4; 3.9.4; засновником ПП «МАГ»Горобець М.О., маніпулюванням правом власності на приміщення станом на 01.04.2006 надання не правдивої інформації про отримання свідоцтва права власності (лист № 1 від 23.01.2007) надання неправдивої інформації в позові (Коломенська філія АКБ «Київ»в Україні відсутня) станом на 01.03.2006 власником приміщення був ВАТ «Тростянецький МПК»про що свідчить додаткова угода № 3 від 29.12.2003, перешкоджання ведення підприємницької діяльності ТОВ «Г.Е.В.П.»на орендованому об'єкті (перепрофілізація приміщення, подача об яви в газеті АВІЗО № 65, самовільне влаштування пройому в капітальній стінці (лист № 52 від 16.05.2006 ОСББ «Волинь»), скарги до Солом'янської районної держадміністрації та не обґрунтоване і не вірне нарахування основного боргу та неустойки станом на 01.11.2006, а саме : в розрахунку наданому до Господарського суду міста Києва борг за вересень місяць 2006 року складає 9 280 грн. Якщо порахувати (15 467,14грн: 30=515,57грн х 17 =8 764,71 грн.) тому, що 17.09.2006 орендар приймав від орендаря об'єкт та врахувати те, що орендна плата за останній місяць оренди (яким виявився вересень 17 днів та серпень 14 днів з вини засновника ПП «МАГ»Горобець М.О.) була сплачена на перед ще в березні місяці 2006 року пункт 3.5 договору оренди то видно, що боргу за вересень місяць 2006 року не було. Сума 6 702,43 грн. автоматично перейшла на серпень місяць 2006 року 14 днів, а позивач в розрахунку цю суму не вказує. В розрахунку відсутні взаємозалікові кошти та кошти орендаря витраченні на ремонт майна та об'єкта оренди.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2006 року між Приватним підприємством «МАГ»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Г.Е.В.П.»(орендар) було укладено договір оренди № 1/2.

Згідно пункту 1.1 вказаного договору, позивач передає в оренду відповідачу торговельне обладнання та приміщення загальною площею 117,80 кв. м., розташоване на першому поверсі в першій секції будинку № 10 по вул. Волинській у м. Києві. Вказаний об'єкт оренди повинен використовуватися ТОВ «Г.Е.В.П.»під магазин та кафе.

На виконання пункту 1.3 договору оренди, за актом приймання - передачі 28 лютого 2006 року позивач передав відповідачу орендоване майно: торгівельне обладнання та приміщення загальною площею 117,80 кв. м.

Стаття 762 Цивільного кодексу України зазначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно пункту 3.1 договору оренди, за узгодженням сторін орендна плата за використання майна складає 131,30 грн. за один квадратний метр на місяць. Загальний розмір орендної плати становить 15 467,14 грн.

Пунктом 3.8 договору оренди для відповідача встановлено обов'язок сплачувати орендну плату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка, але не пізніше 10 числа поточного місяця. При цьому, у разі відсутності в орендаря рахунку на сплату орендної плати від зобов'язаний сплатити орендну плату у вказаний вище термін у розмірі орендної плати за попередній місяць.

06 липня 2006 року ТОВ «Г.Е.В.П.»звернулося до позивача з проханням зменшити розмір орендної плати до 12 000 грн. на місяць та здійснювати її сплату у два етапи. Позивач прийняв пропозицію відповідача та до 01.09.2006 зменшив розмір орендної плати до 12 000 грн. на місяць та погодився на її сплату відповідачем у два етапи: до 10 та 25 числа поточного місяця оренди.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість з її сплати за серпень 2006 року та за 18 днів вересня 2006 року у розмірі 9 612, 84 грн.

Твердження відповідача про те, що сума заборгованості з орендної плати у вересні місяці повинна нараховуватися на 17 днів користування об'єктом оренди, оскільки 17.09.06 орендар передав орендоване майно орендодавцю, судом не приймається враховуючи наступне.

У матеріалах справи наявний акт № ОУ - 0000011 від 30.09.2006 здачі-приймання робіт (надання послуг) за оренду приміщень у вересні 2006 року на суму 9 280 грн., підписаний з боку відповідача та скріплений печаткою, тобто тим самим ТОВ «Г.Е.В.П.»погодилося з вказаною сумою оренди за цей місяць.

Крім того, пунктом 4.15 договору оренди визначено, що після припинення терміну дії договору орендар повертає орендодавцеві орендоване майно за актом приймання - передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди було припинено у відповідності до пункту 7.2 договору, з ініціативи орендодавця, який листом від 06.09.2006 звернувся до відповідача з вимогою звільнити орендовані приміщення до 18.09.2006.

Разом з тим, ТОВ «Г.Е.В.П.»не надало суду доказів передачі об'єкта оренди саме 17.09.2006.

Твердження відповідача про те, що в акті звірки взаєморозрахунків, який підготовлений позивачем, не враховано суми орендної плати у розмірі 15 467,14 грн., яка була сплачена наперед ТОВ «Г.Е.В.П.»у березні 2006 року на виконання вимог абзацу 3 пункту 3.5 договору оренди спростовуються наступним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплатив у повному обсязі оренду плату за липень 2006 року (борг складає 3 800 грн.), не сплатив орендну плату за серпень 2006 року у розмірі 12 000 грн. та не сплатив оренду плату за 18 днів вересня 2006 року у розмірі 9 280 грн.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складала 25 080 грн. З урахуванням 15 467,14 грн., які були сплачені орендарем наперед за останній місяць оренди, зазначена сума боргу у розмірі 25 080 грн. зменшується до заявленої ПП «МАГ»- 9 612,84 грн.

Твердження ТОВ «Г.Е.В.П.»про здійснення взаємозаліку в рахунок орендної плати, який полягав у витратах, що були понесені відповідачем на ремонт орендованого майна судом не приймаються, оскільки пунктом 4.8. договору оренди передбачено право орендаря зробити ремонт орендованого майна за власний рахунок лише за попереднім погодженням кошторису з орендодавцем.

Частина третя статті 778 Цивільного кодексу України зазначає, що в рахунок плати за користування річчю можуть зараховані поліпшення речі, зроблені за згодою наймодавця.

Відповідач не надав суду доказів погодження кошторису та витрат, понесених на ремонт об'єкта оренди з позивачем, тому такі витрати не підлягають зарахуванню до орендних платежів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ТОВ «Г.Е.В.П.»не надало суду доказів, які б підтверджували сплату ним суми заборгованості з орендної плати у розмірі 9 612,84 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу зі сплати орендної плати є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно штрафних санкцій, вимоги про стягнення яких пред'явлені ПП «МАГ»суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не заперечується, що орендна плата за березень, червень, липень та серпень 2006 року була ним перерахована несвоєчасно, з порушення строків, встановлених пунктом 3.8 договору оренди, тому суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з ТОВ «Г.Е.В.П.»пені у розмірі 6 223 грн.

Разом з тим, вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30 934 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частина друга статті 549 Цивільного кодексу України зазначає, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.5 договору оренди передбачена відповідальність орендаря у вигляді штрафу у подвійному розмірі орендної плати у разі прострочення в сплаті ним орендної плати більш, ніж на місяць.

Таким чином, порядок обчислення штрафу не відповідає чинному законодавству України.

Крім того, за прострочення у сплаті орендної плати договором оренди встановлена цивільно-правова відповідальність у вигляді сплати пені за кожен день прострочення.

Згідно статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення штрафу у розмірі 30 934 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Е.В.П.»(вул. Закревського, 63, оф. 69, м. Київ, код ЄДРПОУ 30366312) на користь Приватного підприємства «МАГ»(вул.. Волинська, 10, м. Київ, код ЄДПРОУ 32977277) 9 612 (дев'ять тисяч шістсот дванадцять) грн. 84 коп. основного боргу, пеню у розмірі 6 223 (шість тисяч двісті двадцять три) грн., 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяВ.В. Хілінська