Постанова

від 18.11.2008 по справі 2-а-596/08

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-а-596/08

18 листопада 2008 року, 11 год. 55 хв.                                                                         М.Черкаси

Черкаський

окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Чайки В.М., при

секретарі - Ватажок-Сташинській А.В.,

за участю

представника сторін: позивача - ОСОБА_1.

за довіреністю,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом

управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси до

підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду подано

адміністративний позов про стягнення з відповідача 59,82 грн. заборгованості до

Пенсійного фонду України по страхових внесках за період січня-березня 2005

року.

Позовні вимоги

мотивовані тим, що згідно акту №1724 від 31.07.2008 року відповідачу було

донараховано фіксований розмір страхового внеску за І квартал 2005 року та

направлена вимога про сплату боргу, яку відповідач не виконав.

Відповідач

письмових заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання представника

не направив, не повідомивши причини, хоча був повідомлений про час і місце

розгляду справи в установленому порядку, що підтверджується поштовим

повідомленням про вручення ухвали суду особисто відповідачу 28.10.2008 року.

Неподання відповідачем письмових заперечень на позовну заяву та нез'явлення

представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по

суті.

На підставі

ст.ст. 71, 128 КАС України справу вирішено за наявними в ній доказами.

В судовому

засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Заслухавши

представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач

зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, перебуває на спрощеній

системі оподаткування, обліку та звітності і відповідно до вимог Закону України

"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від

09.07.2003 року №1058-IV

(далі - Закон №1058) відповідач зареєстрований як платник страхових внесків

по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню до Пенсійного фонду

України (далі - Фонд).

31.07.2008 року

посадовою особою Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі

м.Черкаси, відповідно до Закону №1058 та Інструкції «Про порядок обчислення та

сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»,

затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003

року (далі - Інструкція №21-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

16.01.2004 року за №64/8663 та Закону України «Про Державний бюджет України на

2005 рік», проведено перевірку повноти нарахування та сплати фіксованого

розміру страхового внеску за І квартал 2005 року відповідачем, про що складено

акт №1724.

Перевіркою

встановлено, що відповідно до п.4 ч.8 Прикінцевих положень Закону №1058, абз.7

п.8 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік», п.2 ст. 48, п.4

Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про

Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів

України», Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів

господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку

та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України

частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок

безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року» від 18.09.2006 року №3583

(далі - Закон №3583), на підставі даних державної податкової інспекції,

відповідач зобов'язаний сплатити кожен місяць І кварталу 2005 року фіксований

страховий внесок, розрахований як різниця між встановленою ставкою внеску та

частиною єдиного або фіксованого податків, яка згідно Указу Президента України

«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва» №727/98 від 03 липня 1998 року та Закону України «Про внесення

змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян»

становить 42% (єдиний податок) та 10% (фіксований податок).

За результатами перевірки відповідачу донараховано

59,82 грн. страхових внесків та виставлена вимога №Ф-1724у від З1.07.2008 року

про сплату донарахованих сум внесків.

Акт перевірки

разом з вимогою направлений відповідачу рекомендованою кореспонденцією та

отриманий ним 06.08.2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням про

вручення. Відповідач вимогу не оскаржив, донараховані страхові внески

добровільно не сплатив.

Оцінюючи докази

у справі в їх сукупності, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з огляду на

наступне.

Статтею 5 Закону

№1058 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами

системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших

нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках,

передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи

загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які

підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники

страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та

сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види

пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних

виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право

на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок

здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним

страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального

фонду; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового

державного пенсійного страхування.

Пунктом третім

статті 11 Закону №1058 встановлено, що загальнообов'язковому державному

пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької

діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування

(фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,

придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб,

які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом

5 статті 14 Закону №1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є

застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій

статті 12 цього Закону.

Згідно частини 1

статті 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є

страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи,

зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

У статті 18

Закону №1058 зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим

платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому

цим Законом; страхові внески не включаються до складу податків, інших

обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не

поширюється податкове законодавство; законодавством не можуть встановлюватися

пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до

пп.4 п.8 Прикінцевих положень Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований

податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени

сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними

підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань

особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку,

визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Ставки, механізм

справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне

пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Враховуючи

наведені норми, суд прийшов до висновку, що страхові внески на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи

оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим

законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати

страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Закон України

«Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий

податок з громадян"» від 13 лютого 1998 року №129/98-ВР, регулює питання

оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами пункту 16

Прикінцевих положень Закону №1058 до приведення законодавства України у

відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються

в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення п.2

Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету

Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"», якими

встановлено, що до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань

на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують

фіксований податок, 10 відсотків від сум цього податку, що надійшли до

відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а

90 відсотків від сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету,

спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами,

не звільняють суб'єктів малого підприємництва, які сплачують фіксований

податок, від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування.

Щодо

правомірності донарахування позивачем сум страхових внесків, то суд виходить з

того, що відповідно до статті 45 Закону України "Про Державний бюджет

України на 2005 рік" за період з 1 січня до 31 березня 2005 року фізичні

особи - суб'єкти підприємницької діяльності повинні сплатити до Пенсійного

Фонду фіксований розмір страхових внесків за січень, лютий та 30 днів березня

із розрахунку 83 грн. 84 коп. за місяць з урахуванням частини єдиного та фіксованого

податків, перерахованих Держказначейством у грудні 2004 року за 2005 рік.

Дії позивача

щодо складення акту №1724 про донарахування фіксованого розміру страхових

внесків та виставлення вимоги про сплату боргу суд вважає такими, що

відповідають положенням ст. 20 Закону №1058, п.п.5.9, 8.3 Інструкції№21-1.

Згідно п.3 ст.

106 Закону №1058, розділу 8 Інструкції №21-1 територіальний орган Пенсійного

фонду України надсилає страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її

сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату

недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

Оскільки в

установлений десятиденний строк відповідач борг не сплатив, то відповідно до

пп. 3.8 п.3 ст. 106 Закону №1058 позивач має право вимагати стягнення з

відповідача зазначеного боргу.

Частиною 1

статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується

принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Відповідно до

ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

З огляду на

викладене, суд вважає, що при донарахуванні страхових внесків та виставленні

вимоги позивач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);

добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом,

запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод

та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з

урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; та своєчасно,

тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази

у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення

59,82 грн. заборгованості зі сплати страхових внесках до Пенсійного фонду

України.

Відповідно до ч.2

ст. 94 КАС України відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.

ст. 94, 160-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов задовольнити повністю.

Стягнути з

підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1на користь управління

Пенсійного фонду України в Придніпровському районі, м.Черкаси,

вул.Г.Сталінграда,10, ідентифікаційний код 213666934 (р/р 256083011731 ОПЕРВ

Черкаського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України", МФО 354507) - 59,82

грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, яка

підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через

Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення

постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.