Ухвала

від 01.09.2011 по справі 2а-2761/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 року справа №2а-2761/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Арабей Т. Г.

при секретарі Крамскій Д.О., за участю представника відповідача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі № 2а-2761/11/1270 за позовом Приватного підприємства "Луг-Відінформ" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішеня та стягнення суми бюджетна заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2011 року № 0000022360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Підставами для звернення до суду першої інстанції позивач визначив порушення при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення - рішення податковим органом норм діючого податкового законодавства України, що виразились у проведенні перевірки без використання первинних документів, лише на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів. Також позивач зазначив, що діючим законодавством не поставлено в залежність бюджетного відшкодування податку на додану вартість від господарської діяльності інших юридичних осіб (контрагентів) при виконанні сумлінним платником податків всіх передбачених діючим законодавством України умов для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року позовні вимоги приватного підприємства «Луг-Відінформ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську були задоволені у повному обсязі, визнане недійсним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року № 0000022360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2009 року в сумі 454 643,58 грн. і по декларації за січень 2010 року в сумі 238 720,00 грн. на загальну суму 693 363,58 грн.

Не погодившись з прийнятою Луганським окружним адміністративним судом постановою від 30.06.2011 року у справі № 2а-2761/11/1270, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську було спрямовано апеляційну скаргу, в якій відповідач 1 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції пп. 78.1.1, пп. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наголошує на відповідність підстав для проведення позапланової перевірки нормам діючого законодавства в Україні та вважає, що порушення порядку проведення позапланової перевірки не спростовує фактів порушення позивачем норм діючого законодавства України. В апеляційній скарзі відповідач наголошує на те, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість залежить від фактичного надходження сум податку на додану вартість до державного бюджету України и може здійснюватись лише при наявності надмірної сплати податку та вважає, що неможливість перевірити контрагентів позивача по всьому ланцюгу постачання товарів та несплата податку на додану вартість контрагентами позивача (через відсутність за юридичною адресою, ненаданням первинних документів до перевірки та з інших причин) є достатньою підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка була заявлена позивачем в податкових деклараціях (розрахунках) за жовтень 2009 року та січень 2010 року

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме зроблено необґрунтований та передчасний висновок без офіційного з'ясування всіх обставин справи.

Колегія суддів заслухавши судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем 1 було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за жовтень 2009 року та січень 2010 року. При проведенні перевірки податковим органом було використано базу даних Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно інформації якої було встановлено розбіжності між податковим кредитом ПП «Луг-Відінформ» та податковими зобов'язаннями контрагентів позивача по ланцюгам постачання. За результатами перевірки податковим органом було зроблено висновок про відсутність законної господарської діяльності позивача, намагання спричинити безпідставні втрати з Державного бюджету України та незаконне формування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП «Луг-Відінформ». Результати перевірки викладені в акті від 21.03.2011 року № 95/23-616/33472954. За результатами перевірки Ленінською МДПІ в м. Луганську винесено податкове повідомлення - рішення форми «В1» № 0000022360/0 від 21.03.2011 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 693 363,58 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), (який діяв під час спірних господарських операцій)» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. ПП «Луг-Відінформ», код ЄДРПОУ 33472954, зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 13821070013004234, перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську та є платником податку, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17325486 від 19.05.2005 року. 21.03.3011 року Відповідачем 1 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку на підставі п.п 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст.. 79, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі Наказу Ленінської МДПІ № 446 від 17.03.2011 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку у банку за жовтень 2009 року та січень 2010 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт перевірки від 21.03.2011 року № 95/23-616/33472954. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ПП «Луг-Відінформ» п. 1.8, ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) (далі в тексті Закон 168 «Про ПДВ», що призвело до завищено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 454 643,58 грн. та січень 2010 року у сумі 238 720,00 грн.. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 23.03.2011 року № 0000022360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 693 363,58 грн..

Судом першої інстанції правильно зазначено, що спеціальним законом, який діяв під час спірних господарських операцій, що визначав поняття платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, складення податкових накладних, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) (далі в тексті Закон № 168 «Про ПДВ»).

Згідно п. 1.8 Закону №168 «Про податок на додану вартість», бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, сума податку що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або сума бюджетного відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168 «Про ПДВ», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 закону №168 «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до пп 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження

Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону № 168 «Про ПДВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, право платника податку - покупця на податковий кредит пов'язане з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів, який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг)

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону № 168 «Про ПДВ», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Виходячи з зазначених норм Закону № 168 «Про ПДВ» обов'язковою умовою для включення сум податку до складу податкового кредиту є наявність податкових накладних, виданих відповідно до вимог закону, які підтверджують сплату податку в ціні товару.

Відповідно до п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 вказаного закону, не мають права на отримання бюджетного відшкодування така особа яка:

- була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

- мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, згідно з поданою ПП «Луг-Відінформ»до Ленінської МДПІ в м. Луганську податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, сума, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок в банку складає 454 643,58 грн..

Заявлена сума була перевірена в ході проведення Ленінською МДПІ в м. Луганську позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Луг-Відінформ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, результати якої оформлені довідкою від 31.12.2009 року № 1199/23-616/33472954. Згідно цієї довідки за результатами перевірки не встановлено взаємовідносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, визнані недійсними, не встановлено укладення позивачем нікчемних угод. У висновках перевірки податковий орган вказує про не можливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 454 643,58 грн., у зв'язку з дослідженням ланцюга постачання товару до кінцевого споживача на виконання вимог наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 (із змінами та доповненнями) «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», але фактів порушення правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту правомірності визначення відємного значення податку на додану вартість між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту - не встановлює.

При винесенні рішення, судом першої інстанції було досліджено первинні документи (податкові накладні, договори, інш.), що підтверджують фактичне виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами, в тому числі факт сплати податку на додану вартість у ціні придбаних товарів на адресу постачальників товарів. Зазначені первинні документи були досліджені податковим органом в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 209 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у серпні, вересні 2009 року, результати якої оформлено довідкою від 31.12.2009 року № 1199/23-616/33472954. Відповідачем в акті перевірки не встановлено ознак фіктивності чи безтоварності спірних угод. Крім того, фактичне здійснення господарських операцій не оспорюється сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, та враховуючи те, що позивачем виконані всі вимоги Закону №168 «Про ПДВ» для отримання бюджетного відшкодування - судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про відсутність в податкового органу законних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось у серпні, вересні 2009 року.

Згідно з поданою позивачем до Ленінської МДПІ в м. Луганську податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в банку складає 1 656 944 грн.. Заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість була перевірена в ході проведення Ленінською МДПІ в м. Луганську позапланової виїзної перевірки ПП «Луг-Відінформ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок банку за січень 2010 року та виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 року, результати якої оформлено актом перевірки від 15.07.2010 року № 526/23-33472954. Результати вказаної перевірки було оскаржено ПП «Луг-Відінформ» в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року у справі № 2а-5931/10/1270 (яка була залишена без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 року № 2а-5931/10/1270) було задоволено позовні вимоги ПП «Луг-Відінформ», визнане недійсним та скасоване податкове повідомлення - рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2010 року на суму 1 418 224,00 грн.. З матеріалів справи, зокрема з акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.07.2010 року № 526/23-616/33472954 та первинних документів по імпортній операції, яка була здійснена ПП «Луг-Відінформ», вбачається, що сума податку на додану вартість 238 720,00 грн., яка була включена позивачем в розрахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року була сплачена митним органам при здійсненні імпортної операції. Враховуючи рішення суду у справі № 2а-5931/10/1270, що набрало чинності, та наявні первинні документи по імпортній операції, які містяться в матеріалах справи - суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у податкового органу законних підстав для прийняття податкового повідомлення - рішення про зменшення суми податку на додану вартість на 238 720,00 грн. за січень 2010 року форми «В1» від 21.03.2011 року № 0000022360/0.

Посилання в апеляційній скарзі Ленінської МДПІ в м. Луганську на несплату контрагентами - постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість, як на законну підставу для зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП «Луг-Відінформ» - є недоведеним з огляду на наступне.

Факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. В акті перевірки від 21.03.2011 року № 95/23-616/33472954 «Про результати невиїзної перевірки ПП «Луг-Віднформ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2009 року та січень 2010 року» відсутня будь яка інформація, яка свідчить про те, що позивач при укладанні спірних угод діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність позивача, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Також відповідачем 1 не надано до матеріалів справи в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді жодних доказів на підтвердження таких фактів.

Виходячи з аналізу наявних в матеріалах справи письмових доказів, пояснень сторін у справі - судом першої інстанції було зроблено правомірний висновок про відсутність у податкового органу законних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка була заявлена в декларації за жовтень 2009 року у сумі 454 643,58 грн. та по декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 238 720,00 грн..

Згідно до положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, матеріали перевірки, інші докази надані позивачем, судова колегія дійшла висновку, що суб'єкт владних повноважень Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську не довів належними та допустимими доказами факти порушень позивачем норм податкового законодавства України, викладені в акті перевірки, тому висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення - рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість є законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі № 2а-2761/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 р. у справі № 2а-2761/11/1270 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дати виготовлення повного її тексту.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.11 року.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

ОСОБА_4