44/250
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.10.09 р. Справа № 44/250
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (представник Сандул М.О., довіреність від 14.07.08 року) до товариства з обмеженою відповідальністю компанії «УСТК» (представник Бутова М.С., довіреність від 06.10.09 року), про стягнення трьох процентів річних, штрафу та пені у загальному розмірі 2'231,04 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» (далі – Орендодавець) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю компанії «УСТК» (далі – Орендар) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 21'231,80 грн., річних 121,53 грн., штрафу 1'138,13 грн. та пені 971,38 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди № 336-14-44 від 16.04.07 року (далі – Договір). Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині обов'язку вчасно сплачувати орендну плату.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та в порядку статті 22 ГПК України зменшив суму позовних вимог до стягнення річних 121,53 грн., штрафу 1'138,13 грн. та пені 971,38 грн., не вимагаючи стягнення боргу через його оплату в серпні-вересні 2009 року.
Представник відповідача заперечив проти позову, вказуючи на те, що сума боргу є погашеною.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що суд має частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є складним договором, який вміщує в собі елементи договорів надання послуг та договорів майнового найму (оренди) нерухомого майна, і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786, 901-907 ЦК України.
Таким чином, в силу статей 758 та 901 ЦК України, а також розділів 1-3 Договору, Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування нерухоме майно – частину технологічної стійки на шостому поверсі будівлі 22 по проспекту Комсомольському в місті Донецьку для розміщення модем-мультиплексорів (далі – Приміщення), із зобов'язанням відповідача оплачувати орендну плату та комунальні послуги щодо предмету оренди, які надаються Орендодавцем.
Згідно розділу 3 Договору, розмір щомісячної орендної плати визначається на рівні 147,06 грн. за 1 Юніт, причому означена орендна плата, вноситься щомісяця, не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця. Додатковою угодою від 10.03.08 року розмір орендної плати збільшено до 200,40 грн. за один Юніт.
Згідно розрахунків позивача, доданих до позовної заяви, розмір заборгованості Орендаря за Договором в частині орендної плати за період 2008 року та січня-червня 2009 року складає 21'231,80 грн. Розмір боргу жодним чином відповідачем не спростований.
Жодних доказів щодо незгоди відповідача з належністю виконання позивачем власних зобов'язань за Договором, або доказів повної оплати суми боргу станом на моменту порушення провадження у справі № 44/250 – суду не надано. В порядку частини 1 статті 530 ЦК України та умов Договору, право грошової вимоги на загальну суму 21'231,80 грн. виникло у позивача 11.07.09 року, наразі суми платежів, з яких складається загальний борг, мали бути сплачені щомісяця, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.
Таким чином, грошове зобов'язання Орендаря перед позивачем зі сплати 21'231,80 грн. на момент подання позову – виконане не було, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Оплата вказаної суми була здійснена із запізненням, у серпні-вересні 2009 року, що вбачається із наданих суду відповідачем платіжних документів.
Нормами пункту 8.2 Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання Орендарем передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Такий спосіб забезпечення виконання зобов'язання повністю відповідає змісту статей 549-550 ЦК України, статті 322 ГК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Позивач заявив вимогу на стягнення пені у розмірі 971,38 грн. за період, що не перевищує шість місяців з моменту виникнення права вимоги, водночас, оскільки подібний спосіб нарахування відповідає статті 232 ГК України, суд вважає ці вимоги такими, що також підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума трьох процентів річних з простроченої суми з моменту виникнення права вимоги до 21.07.09 року становить 121,53 грн.
Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення з Орендаря штрафу у розмірі 1'138,13 грн. на підставі норм частини 2 статті 231 ГК України, згідно яких за порушення строків виконання зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Вказана вимога щодо стягнення штрафу не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Штрафні санкції, згадані у статтях 230-231 ГК України, є неустойкою (штрафом, пенею), зміст та правова природа яких визначені статтею 549 ЦК України. Штраф та пеня, як витікає зі змісту частини 2 статті 231 ГК України, є нерозривними і не застосовуються окремо, оскільки штраф може бути застосований лише як додаткова до пені відповідальність у разі прострочення понад 30 днів. Застосування пені та штрафу, визначених частиною 2 статті 231 ГК України, можливе лише у тому разі, коли інший розмір неустойки (штрафних санкцій) не передбачений Договором, водночас, пунктом 8.2 сторони передбачили штрафні санкції за несвоєчасне виконання поставки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
За нормами статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому одночасне застосування судом за одне й те саме господарське правопорушення штрафних санкцій, передбачених пунктом 8.2 Договору (пеня 971,38 грн.), та штрафних санкцій (штрафу 1'138,13 грн.), передбачених частиною 2 статті 231 ГК України – суперечило б принципам законності та верховенства права, закріпленим у статтях 8 та 129 Конституції України.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів найму (оренди) та послуг. Судові витрати в порядку статті 49 ГПК України покладаються на обидві сторони у розмірі зменшених позовних вимог, пропорційно розмір задоволеного позову.
На підставі ст.ст.16, 525-526, 549-550, 759-786, 901-907 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Частково задовольнити позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до товариства з обмеженою відповідальністю компанії «УСТК» про стягнення трьох процентів річних та пені у загальному розмірі 1'092,91 грн.
В решті позовних вимог – відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю компанії «УСТК» на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» пеню 971,38 грн. та три проценти річних 121,53 грн., а також відшкодування сплаченого державного мита 49,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 57,79 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 –позивачу
2 –відповідачу;
3 –господарському суду Донецької області
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2009 |
Оприлюднено | 09.10.2009 |
Номер документу | 4925376 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Мєзєнцев Є.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні