Рішення

від 01.10.2009 по справі 30/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/82

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.10.09 р.                                                                                     Справа № 30/82                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповіадльністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, Донецька область, ідентифікаційний код 35833626

до Відповідача: Приватного підприємства «Праекс», м.Донецьк, ідентифікаційний код 31372327

про: стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №01/08/6/0003-08 від 01.08.2008р. у розмірі 17337,41грн., пені у сумі 2075,93грн., 3% річних у розмірі 329,17грн., інфляції у розмірі 1491,02грн.

за участю:

представника Позивача – не з'явився;

представника Відповідача  – не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, Донецька область (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Праекс», м.Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №01/08/6/0003-08 від 01.08.2008р. у розмірі 17337,41грн., пені у сумі 2075,93грн., 3% річних у розмірі 329,17грн., інфляції у розмірі 1491,02грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором будівельного підряду №01/08/6/0003-08 від 01.08.2008р, щодо оплати виконаної позивачем роботи.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір будівельного підряду №№01/08/6/0003-08 від 01.08.2008р. (а.с.9-10), згоду про договірну ціну (а.с.11), акт №1 приймання виконаних підрядних робіт (а.с.12-18), довідку вартості виконаних підрядних робіт (а.с.19), претензію №0003пр (а.с.20), виписку банку (а.с.21), договір про надання адвокатських послуг (а.с.22).

На виконання ухвали суду представник позивача у судовому засіданні 22.09.2009р. надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що містить відомості про місцезнаходження Відповідача (а.с.49-51); Акт звіряння взаємних розрахунків від 08.09.2009р. підписаний та завірений печатками з боку обох сторін (а.с.52).

Позивач у судове засідання 01.10.2009р. не з'явився, хоча представник Позивача Різниченко Ю.О. (за довіреністю №б/н від 01.08.2009р.) належним чином був повідомлений про дату наступного судового засідання: безпосередньо 22 вересня 2009 року під час проведення судового засідання. Крім того, судом було надіслано ухвалу від 22.09.2009р. Позивачу за адресою, визначеною за матеріалами справи.    

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання 08.09.2009р. надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008року між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) було укладено договір будівельного підряду №01/08/6/0003-08 (далі за текстом-Договір).

Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик та власними силами виконати підрядні роботи, а саме системи водопроводу та комунікації, а Замовник по виконанню Підрядником взятих на себе обов'язків, зобов'язується прийняти фактично належним чином виконані роботи та оплатити їх. Об'єкт робіт визначено: центр автомийки та косметичного обслуговування автомобілів (п.1.2.).

За змістом розділу 2 сторони встановили вартість та проведення розрахунків:

-          договірна ціна за роботи визначається згідно кошторисів та актів виконаних робіт (п.2.1.).

-          загальна вартість на момент укладання договору складає 34554,00грн. в т.ч. ПДВ, є приблизною (п.2.2.).

-          поточні та кінцеві розрахунки за даним договором здійснюються замовником за фактично виконані роботи, протягом трьох банківських днів з моменту підписання форм КБ-2в, КБ-3 по фактичним витратам з оригіналом підтверджуючих документів цих витрат на поточний рахунок Підрядника (п.2.4.).

-          форми КБ-2в, КБ-3 Підрядник передає Замовнику в строк не пізніш першого числа місяця, наступного за звітнім, а Замовник протягом трьох днів перевіряє реальність форм та зобов'язаний підписати його в частині фактично виконаних   належним чином робіт (п.2.5).

-          Замовник перед початком робіт перераховує передплату у розмірі 20% від загальної вартості робіт на поточний рахунок Підрядника, а Підрядник в свою чергу обов'язується протягом 3 днів приступити до виконання робіт (п.2.6.).

Розділом 9 Договору сторони визначились щодо відповідальності стороні, згідно п.9.1 Договору за порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством, якщо інше не передбачено договором. Пунктом 9.4. Договору сторони визначили, що за порушення строків оплати робіт Замовник сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день порушення зобов'язання від суми, що підлягає до сплати.

01.08.2008 року сторонами було підписано Договірну ціну на будівництво центру автомийки та косметичного обслуговування автомобілів по вул. Челюскінцев в Київському районі м.Донецька та було  узгоджено договірну вартість робіт, яка склала 22338,00грн., без вартості матеріалів які надавались Відповідачем (а.с.11).

Відповідно до п.2.6 Замовником було перераховано передплату у розмірі 5000,00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.21).

На виконання умов договору Позивачем були виконані роботи, що підтверджується  актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008року на загальну суму 22337,41грн.(а.с.12-18), та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008року типова форма №КБ-3 (а.с.19). Вказані документи підписані та завірені печатками з боку обох сторін Договору.

В порушення п.2.4 Договору Відповідач не здійснив оплату за виконані роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість  розмірі 17337,41грн.  

За для досудового врегулювання спору Позивачем 20.05.2009 року на адресу Відповідача була направлена претензія №20/05/1 (а.с.20), про погашення заборгованості у розмірі 17337,41грн. Відповідь на претензію отримано не було.

  За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.  

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором на 08.09.2009р., що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному  Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків, який був підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін за Договором. (а.с. 52)

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864, ст.875-ст.891 ЦК України.

Як встановлено ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 875  Цивільного кодексу України за договором підряду замовник, в даному випадку генеральний інвестор, зобов'язаний прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

01.08.2008року сторонами в угоді про договріну ціну на будівництво було узгоджено договірну вартість яка склала 22338,00грн., без вартості матеріалів які надавались Відповідачем. Відповідно до п.2.6 Замовником було перераховано передплату у розмірі 5000,00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.21). Позивачем були виконані роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008року на загальну суму 22337,41грн., та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008року, типова форма №КБ-3. Відповідно до п.2,4. Договору поточні та кінцеві розрахунки за даним договором здійснюються замовником за фактично виконані роботи, протягом трьох банківських днів з моменту підписання форм КБ-2в, КБ-3 по фактичним витратам з оригіналом підтверджуючих документів цих витрат на поточний рахунок Підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов'язання не виконав. Відповідно зі ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються в тому числі і зарахуванням зустрічних однорідних вимог,  строк виконання яких настав.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 17337,41 грн.     

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33Господарського процесуального кодексу спростована(наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок  в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна за період з 23.12.2008р. по 01.08.2009р. перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції починаються з наступного місяця, тобто з січня 2009р., а закінчується липнем 2009 року включно, та підлягає стягнення у розмірі  - 1467,77 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок  позовних вимог про стягнення 3%  річних задовольняє цю вимогу (за 231 день прострочення - з 23.12.2008р. по 10.08.2009р.) – у розмірі 329,17 грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 9.4. договору № 01/08/6/0003-08 від 01.08.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте суд  перевіривши арифметичних розрахунок пені, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі лише 2075,92 грн.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку , якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Правовідносини між Позивачем та адвокатом Різниченко Ю.О. підтверджуються договором №50 про надання юридичних послуг (а.с.22),  свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №2888 від 23.04.2008року (а.с.24), копією квитанції з підставою платежу: оплата адвокатських послуг за договором №50 від 01.08.2009року з оплатою п'ять тисяч гривень 00 коп. (а.с.23) (оригінал, якої було досліджено у судовому засіданні -08.09.2009р. (Протокол судового засідання від 08.09.2009р. а.с.43).

Відповідно до п.1.1 адвокат зобов'язується надати Замовнику увесь комплекс адвокатських послуг, пов'язаних з захистом прав и охоронюваним законом інтересів Замовника , пов'язаних зі стягуванням боргу по договору будівельного підряду №01/08/6 від 01.08.08 року укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, та Приватним підприємством «Праекс», м.Донецьк. Таким чином в договорі прямо зазначений предмет послуг адвоката.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх договірних зобов'язань та вартість цих послуг.

Суд вважає, що витрати по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими, та такими що підлягають повному задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено п. 3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009 липня 2009р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", та набрала чинності 13.08.2009року розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ складає 236 грн.

Таким чином, з 13.08.2009р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ складає 236 грн.

Між тим, 16.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, Донецька область Згідно доданої до позовної заяви виписки банку №б/н від 10.08.2009р. (а.с.7), витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу сплачені Позивачем у розмірі 238 грн.

За таких обставин, надмірна сплачена сума втрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає поверненню у розмірі 2 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, Донецька область (ідентифікаційний код 35833626) до Приватного підприємства «Праекс», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31372327) про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №01/08/6/0003-08 від 01.08.2008р. у розмірі 17337,41 грн., пені у сумі 2075,93 грн., 3% річних у розмірі 329,17 грн., інфляції у розмірі 1491,02 грн.  задовольнити частково.  

2. Стягнути з Приватного підприємства «Праекс», м.Донецьк, (ідентифікаційний код 31372327)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, Донецька область (ідентифікаційний код 35833626)  заборгованість у розмірі 17337,41 грн., пені у сумі 2075,92 грн., 3% річних у розмірі 329,14 грн., інфляції у розмірі 1467,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Праекс», м.Донецьк, (ідентифікаційний код 31372327)  на користь Товариства з обмеженою відповіадльністю «Н.П.Гарантія», м.Макіївка, Донецька область, (ідентифікаційний код 35833626)компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 212,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,87 грн., послуги адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Позивачу надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  2 грн. Видати на адресу Позивача довідку.

За згодою сторін у судовому засіданні 01.10.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя