Ухвала

від 20.08.2015 по справі 914/2280/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.08.2015 р. Справа№ 914/2280/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Концерну «Військторгсервіс» від 11.08.2015 року за вх. № 3523/15 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 914/2280/13

за позовом: Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

позивача-1: Міністерства оборони України, м. Київ

позивача-2 (заявник): Концерну «³йськторгсервісВ» , м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дует-СКВ» , м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду державного майна України, м. Київ

про: 1. Визнання недійсним договору купівлі-продажу підвального приміщення загальною площею 68,8 кв.м, розташованого по вул. І.Франка, 31 у м. Самбір від 18.01.2010 р., укладеного між Концерном «³йськторгсервісВ» в особі філії Управління Західного оперативного командування та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дует-СКВ» .

2. Зобов'язання ТзОВ В«Дует-СКВ» повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну «³йськторгсервісВ» приміщення магазину загальною площею 68,8 кв.м, розташованого по вул. І.Франка, 31 у м. Самбір Львівської області, загальною вартістю 87 959,00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від прокурора: Покора К.В. -посвідчення № 033493 від 18.05.2015 року.

від позивача 1: ОСОБА_2 - довіреність № 220/345/д від 18.05.2015 р.

від позивача 2 (заявника): ОСОБА_3 - довіреність № 01 від 05.01.2015 р.

від відповідача: Не з'явився.

від третьої особи: ОСОБА_4 - довіреність № 400 від 30.12.2014 р.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Концерну «Військторгсервіс» від 11.08.2015 року за вх. № 3523/15 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 914/2280/13 за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі позивача 1: Міністерства оборони України, позивача 2 (заявник): Концерну «³йськторгсервісВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дует-СКВ» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду державного майна України про визнання недійсним договору купівлі-продажу підвального приміщення загальною площею 68,8 кв.м, розташованого по вул. І.Франка, 31 у м. Самбір від 18.01.2010 р., укладеного між Концерном «³йськторгсервісВ» в особі філії Управління Західного оперативного командування та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дует-СКВ» та зобов'язання ТзОВ В«Дует-СКВ» повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну «³йськторгсервісВ» приміщення магазину загальною площею 68,8 кв.м, розташованого по вул. І.Франка, 31 у м. Самбір Львівської області, загальною вартістю 87 959,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року прийнято заяву до розгляду і призначено до розгляду на 14.08.2015 року. Ухвалою суду від 14.08.2015 року розгляд справи відкладено, у зв'язку з відсутністю представників сторін.

Прокурор вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 12.08.2015 року, про відкладення від 14.08.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Позивач 1 вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 12.08.2015 року, про відкладення від 14.08.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

20.08.2015 року за вх. № 34928/15 позивач 1 подав пояснення по справі.

Позивач 2 (заявник) вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 12.08.2015 року, про відкладення від 14.08.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 12.08.2015 року, про відкладення від 14.08.2015 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується Списком № 948 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів за 14.08.2015 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

19.08.2015 року за вх. № 34905/15 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 12.08.2015 року, про відкладення від 14.08.2015 року не виконала, явку повноважного представника не забезпечила.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Заявник стверджує, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2013 р. у справі № 914/2280/13 скасовано, прийнято нове рішення, згідно якої, позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу підвального приміщення від 18.01.2010 р., укладений між Концерном "Військторгсервіс" в особі Філії "Управління Західного оперативного командування" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дует-СК". Зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс" приміщення магазину загальною площею 68,8 кв.м., розташованого по вул. І.Франка, 31 у м. Самбір Львівської області, загальною вартістю 87959,00 грн. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" в дохід Державного бюджету України 2906,18 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 1453,09 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги (том II, а.с. 96-105).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014 р. касаційну скаргу ТзОВ "Дует-СК" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2013 р. у справі № 914/2280/13 скасовано. Справу № 914/2280/13 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Підставою для скасування ВГС України рішень обох інстанцій слугувало те, що суд першої інстанції прийшов до передчасних висновків, що Договір купівлі-продажу від 18.01.2010 р. укладено саме на підставі вказаного дозволу від 12.11.2004 р., а суд апеляційної інстанції допустився до помилкових висновків.

Господарський суд Львівської області за наслідками нового розгляду даної справи 06.10.2014 р. постановив рішення, яким у задоволенні позову, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відмовив повністю.

09 лютого 2015 р. Львівським апеляційним господарським судом було прийнято постанову у справі № 914/2280/13, якою апеляційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України задоволено частково. Визнано недійсним Договір від 18.01.2010 р. купівлі-продажу підвального приміщення загальною площею 68,8 кв.м., розташованого по вул. І.Франка, 31 у м. Самбір, Львівської області, укладеного між Концерном «³йськторгсервісВ» в особі філії Управління Західного оперативного командування та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дует-СКВ» , з моменту його укладення. Зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дует-СКВ» (79017, вул. І.Вільде, 22/2, м. Львів, код ЄДРПОУ 33285493) повернути до Державної власності в особі Міністерства оборони України (03168, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) у повне господарське відання Концерну «³йськторгсервісВ» (03151, вул. Молодогвардійська, 28-а, Солом'янський район, м. Київ, код ЄДРПОУ 33689922) приміщення магазину загальною площею 68,8 кв.м., розташованого по вул. І.Франка, 31 у м. Самбір, Львівської області, загальною вартістю 87959,00 грн. Стягнуто з Концерну «³йськторгсервісВ» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а, код ЄДРПОУ 33689922) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дует-СКВ» (79017, вул. І.Вільде, 22/2, м. Львів, код ЄДРПОУ 33285493) 87 959 грн. 00 коп. вартості об'єкта нерухомості. Стягнуто з Концерну «³йськторгсервісВ» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а, код ЄДРПОУ 33689922) в доход Державного бюджету України 2294,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви. Стягнуто з Концерну «³йськторгсервісВ» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а, код ЄДРПОУ 33689922) в доход Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Заявник зазначає, що на підставі наказу Господарського суду Львівської області по даній справі було відкрито виконавче провадження № ВП 47019887.

При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення.

Заявник звертає увагу на те, що, відповідно до п. 1.1. Статуту Концерну «Військторгсервіс», затвердженого наказом Міністра оборони України № 911 від 29.12.2012 р. (надалі - Статут), Концерн «Військторгсервіс» (надалі - Концерн) є державним господарським об'єднанням, заснованим на Державній власності та утвореним відповідно до актів законодавства України.

Згідно п. 4.1. Статуту, Концерн утворений на основі поєднання виробничих і комерційних інтересів Учасників з метою забезпечення функціонування суб'єктами господарювання, які в установленому порядку здійснюють забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань продукцією (товарами, роботами, послугами), забезпечують задоволення матеріально-побутових, культурних потреб, організацію відпочинку та оздоровлення військовослужбовців та членів їх сімей.

Заявник наголошує, що станом на 16.06.2015 р. Концерн знаходиться у вкрай складному становищі, оскільки на виконанні в Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві, перебувають 109 виконавчих проваджень, по яким Концерн виступає боржником.

Заявник зазначає, що, згідно зведеного виконавчого провадження ВДВС Солом'янського РУЮ за № 35683134, загальна суму боргу складає 7 335 032,09 грн. Заборгованість з податків і зборів, платежів, станом на 16.02.2015 р. складала 14 196 505,84 грн., а на сьогодні - понад 18 млн. (копія довідки додається).

Заявник звертає увагу на те, що, враховуючи зазначене, ВДВС Солом'янського РУЮ рядом постанов наклав арешт на все майно та рахунки Концерну «Військторгсервіс», а Державною податковою інспекцією описано майно Концерну в податкову заставу.

Також, заявник зазначає, що у Концерну є боржники, кошти з яких станом на сьогодні не стягнуто. Так, рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-58/9614-2012 від 29.08.2012 р. за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс» до ТОВ «Інтерінвестгруп» про стягнення 3 000 334,26 грн., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-7/12292-2012 від 11.11.2013 р. за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс» до ТОВ «Інтерінвестгруп» про стягнення 1618 909,33 грн., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/2982/14 від 13.05.2014 за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс» до ТОВ «Інтерінвестгруп» про стягнення 981 961,72 грн. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Загальна сума до стягнення становить 5 601205,31 грн. Сума дебіторської заборгованості за ТОВ «Інтерінвестгруп» становить 6 023 611,57 грн.

З метою забезпечення виконання вищевказаних рішень, Концерном «Військторгсервіс» забезпечено відкриття виконавчих проваджень. В результаті вчинених дій органами Державної виконавчої служби для примусового виконання рішень суду були вжиті заходи у вигляді накладення арешту на всі рахунки та майно ТОВ «Інтерінвестгруп». Кошти від стягнення планується направити на виконання рішення суду по даній справі.

Разом з тим, Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка Держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Відповідно до п. 6.1. Статуту, майно Концерну є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Таким чином, за твердженням заявника, Концерн складається на 100% із державного майна, що унеможливлює погашення боргів шляхом реалізації його майна.

Заявник звертає увагу на те, що, згідно протоколу наради, затвердженого Міністром оборони України, «Щодо залучення державних підприємств, установ, організацій та господарських об'єднань, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, до матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, задоволення їх потреб продукцією виробництва та послугами» на Концерн «Військторгсервіс» покладено завдання організувати в військових містечках (полігона) надання послуг з харчування всіх категорій військовослужбовців, працівників Збройних Сил України.

Крім того, за твердженням заявника, у зв'язку з проведенням часткової мобілізації, Міністерством оборони України за кошти Державного бюджету зроблено замовлення Концерну «Військторгсервіс» на виготовлення речового майна та надання послуг лазні військовослужбовцям (копія договорів додається). Станом на сьогодні, Концерн є єдиною державною організацією, яка забезпечує даний вид послуг.

Таким чином, на думку заявника, з урахуванням механізму виконання судових рішень виникає реальна загроза списання коштів з рахунків Концерну, що належать Державі в особі Міністерства оборони України, та використання їх не за цільовим призначенням, як наслідок:

- невиконання Концерном мобілізаційного завдання, неотримання частини прибутку від наданих послуг, які могли б бути спрямовані на погашення боргів. При цьому солдати України не отримаю належного забезпечення одягом та послуг гігієни, що в даний надзвичайно скрутний для нашої країни час, негативно вплине на боєздатність та моральний дух армії;

- виконання вказаного судового рішення в примусовому порядку фактично призведе до банкрутства підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та ст. 36 Закону «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у 10-денний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Відповідно до п. 7.1.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. № 9, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Відповідно до п. 7.2 вказаної постанови Пленуму, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на розстрочку законодавство не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Відповідач має істотну заборгованість перед позивачем та іншими контрагентами, ризикує утворенням заборгованості перед бюджетом податків та зборів, заробітної плати, у зв'язку із чим стягнення всієї суми боргу на користь позивача на тлі браку коштів негативно вплине на законні майнові інтереси відповідача, і, як наслідок, погіршить його фінансове становище.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 121 ГПК України, ст. 36 Закону «Про виконавче провадження», заявник просить виконання рішення Господарському суду Львівської області у справі № 914/2280/13, зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року, в частині стягнення з Концерну «Військторгсервіс» 87 959,00 грн. вартості об'єкта нерухомості - відстрочити на один рік.

У своїх поясненнях позивач 1 зазначає, що Міністерство оборони України вищезазначену заяву визнає повістю та хоче добавити свої міркування з посиланням на нормативно-нравові акти, які можуть відіграти важливу роль для задоволені даної заяви. При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення.

Нормами Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що до структури Збройних Сил України відносяться з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» визначено, що військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Постановою Верховної Ради України "Про підтримку Збройних Сил України, інших військових формувань України" схвалено рішення Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», ухвалене 1 березня 2014 року та введене в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 березня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 02.03.2014 року № 189/2014.

Так, з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці Держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України ОСОБА_5 було прийнято Указ від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію».

Пунктом 5 вищезгаданого Указу визначено перевести національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду в обсягах, що гарантують безперебійне забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань України під час виконання покладених на них завдань, привести визначені галузі, підприємства, установи та організації у ступінь ПОВНА ГОТОВНІСТЬ.

Крім цього, з метою забезпечення переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду, мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань України, Президентом України ОСОБА_5 було прийнято Указ від 30.01.2015 року № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році», в якому п. 1 було визначено, що: Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) забезпечити встановлення порядку застосування норм і положень частини першої статті 21 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абзаців третього - четвертого підпункту 8 пункту 8 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації", пункту 3 статті 8, статей 9-',12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин п'ятої та сьомої статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України".

Відповідно до п. 4.1. Статуту, Концерн утворений на основі поєднання виробничих і комерційних інтересів Учасників з метою забезпечення функціонування суб'єктами господарювання, які в установленому порядку здійснюють забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань продукцією (товарами, роботами, послугами), забезпечують задоволення матеріально-побутових, культурних потреб, організацію відпочинку та оздоровлення військовослужбовців та членів їх сімей.

Отже, за твердженням позивача 1, враховуючи те, що Збройні Сили України приведенні в бойову готовність «ПОВНА» та виконують свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, є неможливим щодо незадоволення відстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року у справі № 914/2280/13, оскільки Концерн «Військторгсервіс» в силу вищевказаного, здійснює забезпечення Збройних Сил України речовим майном та надає інші послуги, які необхідні для ефективного функціонування військових формування особливо на Сході держави.

Згідно із Постановою Пленуму Вищого Господарського України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. (надалі по тексту - Постанова ВГСУ № 9 від 17.10.2012 р.), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановлені господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суді законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р., відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відповідно до підпункту 7.1.2 пункту 7.1 статті 7 Постанови ВГСУ № 9 від 17.10.2012 р., розстрочка означає виконання рішення частками, встановленим і господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками: декілька індивідуально визначених речей тощо).

Проаналізувавши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявника та позивача 1, та з метою надання можливості добровільного виконання заявником судового рішення, з урахуванням обставин, викладених у заяві про відстрочення виконання рішення, заява відповідача про відстрочення на один рік виконання рішення Господарському суду Львівської області у справі № 914/2280/13, зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року в частині стягнення з Концерну «Військторгсервіс» 87 959,00 грн. вартості об'єкта нерухомості підлягає задоволенню частково, а саме, в частині розстрочення рівними частинами терміном на один рік з моменту винесення даної ухвали виконання рішення Господарському суду Львівської області у справі № 914/2280/13, зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року в частині стягнення з Концерну «Військторгсервіс» 87 959,00 грн. вартості об'єкта нерухомості.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Концерну «Військторгсервіс» від 11.08.2015 року за вх. № 3523/15 про відстрочення виконання судового рішення Господарському суду Львівської області у справі № 914/2280/13, зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року в частині стягнення з Концерну «Військторгсервіс» 87 959,00 грн. вартості об'єкта нерухомості - задоволити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарському суду Львівської області у справі № 914/2280/13, зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2015 року в частині стягнення з Концерну «Військторгсервіс» 87 959,00 грн. вартості об'єкта нерухомості на один рік рівними частинами щомісячно з дня набрання законної сили ухвали про розстрочку виконання рішення у таких розмірах:

- до 20.09.2015 року - 7329,92 грн.

- до 20.10.2015 року - 7329,92 грн.

- до 20.11.2015 року - 7329,92 грн.

- до 20.12.2015 року - 7329,92 грн.

- до 20.01.2016 року - 7329,92 грн.

- до 20.02.2016 року - 7329,92 грн.

- до 20.03.2016 року - 7329,92 грн.

- до 20.04.2016 року - 7329,92 грн.

- до 20.05.2016 року - 7329,92 грн.

- до 20.06.2016 року - 7329,92 грн.

- до 20.07.2016 року - 7329,92 грн.

- до 19.08.2016 року - 7329,88 грн.

3. Ухвала набирає законної сили 20 серпня 2015 року.

4. Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання до 19 серпня 2016 року.

Суддя Пазичев В.М.