Рішення

від 12.03.2007 по справі 10/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/258

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.03.07 р.                                                                               Справа № 10/258                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л.А.;

за участю представники сторін:

                           від позивача – Чупрін Ю.І. – довіреність;                      

                           від відповідача –не  з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом  Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ,    

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Близнята” м. Артемівськ,           

про стягнення  заборгованості  в сумі  3 400, 63  грн., -

У судовому засіданні оголошувалась перерва:

                                                                 з 31.10.2006 р.   по 16.112006 р.  

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач, Міське комунальне підприємство „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ, з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Близнята” м. Артемівськ, про стягнення заборгованості в сумі  3 400,63 грн.  за договором про відпуск теплової енергії № 370 від 01.10.2001р. (далі договір).

           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про відпуск теплової енергії № 370 від 01.10.2001р., акти включення-виключення опалення, рахунки, розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов'язань у період з січня 2003 р.  по 15.04.2006 р.

31.10.2006р. позивачем до суду надано уточнення до позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якому він зменшує суму позовних вимог з урахуванням позовної давності  на суму 167,09  грн. та здійсненого взаємозаліку на суму 276,99 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі  2 956, 55 грн.  за договором про відпуск теплової енергії № 370 від 01.10.2001р.  

Уточнення прийнято судом.   

Відповідач  у судовому засіданні та відзиві позовні вимоги від 12.10.2006 р. не визнав, посилаючись на неотримання теплової енергії  у зв'язку з неготовність до паливного сезону внутрішньої опалювальної системи, підписання актів та рахунків не уповноваженими особами.

Також  вважає,  що  договір на постачання  теплової  енергії між  сторонами  не  укладений, у підтвердження  надав  до  суду  оригінал  договору №  370, а  також  додаткову  угоду  до  нього,  в якому  відсутній  підпис  з боку  споживача.

Крім  того, в  судових  засіданнях  підтвердив,  що  фактично  послуги  з  опалення  отримував,  протягом  2001 р. -2006 р.,  грошові  кошти  не  перераховував  позивачу,  оскільки  станом  на  2001 р.  у  нього  була  значна  переплата  за  одержані  послуги. Крім  того,  пояснив,  що  позивачу  для  оплати  послуг  передавав  продовольчі  та  промислові  товари  та  між  сторонами  проводились  взаємозаліки , у підтвердження  надав додаткову угоду від 25.07.2002 р. на суму 300  грн., додаткову угоду  від 31.01.2003 р. на суму 734,40  грн.,  додаткову  угоду від 31.03.2003 р.  на суму 498,60  грн.

08.02.2007 р.  від  представника  позивача  надійшли  зміни  до  позовної  заяви,  в  яких  він визнає  факт проведення  взаєморозрахунків  між  сторонами  на  суму  734,40 грн.  та  498,60  грн.  але   за  попередній  періоди,  та збільшує  позовні  вимоги  до  3400,63  грн.

         Зміни  до  позовних  вимог  прийняті  судом  у  порядку  передбаченому  ст.22  Господарського  процесуального  кодексу  України.

         Відповідно  до  положень  ст.69 Господарського  процесуального  кодексу  України,  спір  має  бути  вирішено  у  строк  не  більше двох  місяців  від  дня  одержання  позовної  заяви.

        У  виняткових випадках  голова  господарського  суду  чи  заступник  голови  господарського  суду  має  право  продовжити  строк  вирішення  спору,  але  не  більш як на один місяць.

         За  клопотанням  обох  сторін,  спір  може  бути  вирішений  у  більш тривалий  строк ,  ніж встановлено положеннями  ст.69  Господарського  процесуального  кодексу  України.

         За  розпорядженням  заступника  голови  господарського  суду  А.С.Ємельянова,  строк  розгляду  справи  було  продовжено  на один  місяць.

         За  клопотанням   двох  сторін,  термін  розгляду  справи  неодноразово  продовжувався.

         Позовна  заява надійшла  до  суду  16.08.2006 р., з  урахуванням  продовження  терміну  розгляду  справи  за  клопотанням  сторін,  а  також  заступника  голови  господарського  суду,  спір  має  бути  вирішений  у  термін  до 16.03.2007 р.      

       Представник  відповідача  в   судове  засідання 12.03.2007 р. не  з'явився.  Про час і місце  слухання  справи  належним  чином був  повідомлений,  про  що  свідчить  особистий  підпис  на  ухвалі  про відкладення  на  12.03.2007 р.,  поважної  причини  неявки  до  суду  не сповістив.

         Відповідно  до  положень ст.75 Господарського  процесуального  кодексу  України,  з  урахуванням  вимог  ст.69  Господарського  процесуального  кодексу  України, справу  розглянуто  на  підставі  наданих  до  суду  документів,  за  відсутності  у  судовому  засіданні  12.03.2007 р.  відповідача.

         Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  сторонами  документи,  заслухавши   їх пояснення,  оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги підлягають  частковому   задоволенню з  наступних  підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про відпуск теплової енергії № 370 ,  згідно з яким постачальник (позивач)  зобов'язався постачати споживачу (відповідачу) теплоносії для його об'єктів, перелічених в додатку до договору, загальною площею 38,0 кв.м., а споживач зобов'язався своєчасно сплачувати одержану теплову енергію.

Суд  вважає,  що  посилання  відповідача  на  неукладеність вказаного  договору є безпідставними,  оскільки  вони  спростовуються  матеріалами справи:

- по - перше, це  додаткова  угода  до  договору   від 15.10.2003 р., якою продовжено  термін  дії  договору  на 2003 р.-2004 р., яка  підписана представниками  сторін;

- по - друге,  заперечуючи  проти  розміру позовних  вимог, відповідач  посилався  на  проведення  між  сторонами  взаємозаліків  за вказаним  договором,  у  підтвердження   надав  додаткові   угоди  до  договору № 370;

- по - третє, копія спірного договору,  яка  надана  до  суду  позивачем,  містить  підпис  та  печатку  відповідача, а також  додатки  до  договору № 1, 2

Відповідно  до п.6.3. договору № 370 сторони встановили,  що  він  вважається  продовженим на наступний рік  у  випадку, якщо  за  місяць  до  закінчення  строку  договору  не надійде  заява  від  одної із  сторін про відмову  від  договору.

Сторонами  не  було  надано  до  суду  доказів  припинення  договору № 370, як це  визначено у п.6.3.  договору,  тому  суд  приходить  до  висновку  про  його  дію  на час  розгляду справи.

Обгрунтовуючи  позовні  вимоги,  позивач посилається  на  ті обставини,   що  відповідачем  протягом опалювального  періоду:  січень 2003 р.- квітень 2003 р.,  жовтень 2003 р.- квітень 2004 р.,  жовтень 2004 р.- квітень 2005 р.,  жовтень 2005 р.- квітень 2006 р.,  не сплачувалась  спожита   теплова  енергія,  тому  станом  на  серпень 2006 р. утворилась  заборгованість  у  сумі 3 400,63 грн.

Приймаючи  рішення,  суд  враховує  наступне.

        Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України, підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Відповідно до п.4.1 договору  № 370,  розрахунок за теплову енергію, яка відпускається споживачеві ( відповідачеві ), проводиться щомісячно на підставі платіжних документів, які пред'являються постачальником, протягом 3-х банківських днів після його пред'явлення.

Позивачем до суду надано копії рахунків за спірний період  з січня 2003 р.  по квітень 2006 р. (а.с. 23-47), вказані рахунки  містять  підписи  представників  відповідача, а також  інші  приписи  та  зауваження,  що  свідчить  про  надходження їх  до  споживача.

Заперечення  відповідача,  що  вказані  рахунки  були  підписані   та  прийняті  не уповноваженими  особами,  не  спростовують  того  факту,  що    платіжні  документи  надавались  споживачу  відповідно  до  вимог   п.4.1.  договору № 370.

Що  стосується пункту  6.7.  додатку № 1  до  договору № 370,  то в  ньому  вказана  посадова  особа Коломойцев А.П., який відповідає за використання  теплової  енергії з боку споживача,  однак  вказані  положення  не  містять  обмежень  щодо  кола  осіб,  які  мають  право  отримувати  рахунки.  

Як  убачається  з  Додатку  2  до  договору № 370, вартість  спожитої  теплової енергії розраховується  відповідно  до  діючих  тарифів.

Відповідачем  до  суду  надані  копії   рішень  виконавчого   комітету Артемівської  міської  ради  № 808 від 16.10.2002 р.,  № 673 від 20.08.2003 р.,  № 930 від 19.11.2003 р.,  № 106 від 16.02.2005 р.,  № 665 від 15.09.2006 р., якими  підтверджується  розмір встановлених  тарифів на послуги з опалення  за  заявлений  період.

Факт подачі теплової енергії  за період жовтень 2003 р.- квітень 2004 р., жовтень 2004 р.- квітень 2005 р., жовтень 2005 р.- квітень 2006 р. підтверджується копіями актів включення-виключення опалення (а.с. 18-21). на об'єкти по вул. Радянській , 85 а  у м.Артемівську.

Посилання  відповідача  на  відсутність теплопостачання  об'єкту  судом  не  приймаються  до  уваги,  оскільки  відповідач  не  надав  доказів  у  підтвердження  своїх  заперечень.

     Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського  кодексу  України,  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

       Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

       В  той  же  час,  суд враховує  положення статті 257 Цивільного  кодексу  України, якими встановлено,  що   загальна  позовна  давність встановлюється тривалістю  у  три  роки.

       Статтею  267 Цивільного  кодексу  України  передбачено,  що  позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою  сторони  у спорі, зробленою  до  винесення  рішення.

        У  відзиві  на  позовну  заяву  та  в  судовому  засіданні  12.10.2006 р. представник відповідача  заявив  про  застосування  строку  позовної  давності.

        Крім  того,  позивач  не  надав  доказів  підключення  об'єкту  до  опалення  у  період січень-квітень 2003 р.

       Суд  вважає  юридично  неспроможними  заперечення  відповідача  про  відсутність  заборгованості  за  теплову  енергію  у  період 2003 – 2006 р.р. з  тих  підстав,  що  позивач   за  період жовтень1994 р. –квітень 1999 р.  невірно  розраховував  об'єм спожитої  теплової  енергії   завищуючи  опалювальну  площу  приміщення   з 38  кв.м.  до 79 кв.м. Відповідач  взагалі  не  надав  до  суду  будь-яких  доказів  того,  що  за вказаний  період  ним  здійснювалась  оплата  спожитої  теплової  енергії.

        Що  стосується   посилань  відповідача  на  проведення  взаємозаліків  на  суму  300  грн., 498,60  грн.  та 734, 40  грн.,  то  вказані  факти були  досліджені  судом при  розгляді справи.

        Представник  відповідача  не  заперечував,  проти  проведення  вказаних  взаємозаліків,  але  посилався  на  ті обставини,  що  вони  проведені  за  інші  періоди  за 2002 р. та за січень, лютий 2003 р.

        Перевірив  надані  документи,  суд встановив,  що  Додаткова  угода  від 25.07.2002 р.  про взаємозалік  на  суму  300  грн.  не  стосується  заявленого періоду  заборгованості  по  цій  справі і  тому  не  може  бути  прийнята  судом  до  уваги.

        Що  стосується  Додаткової  угоди  від  31.01.2003 р.  на суму 734,40  грн.  та Додаткової  угоди  від 31.03.2003 р.  на  суму 498,60  грн.,  то вони  були   підписані сторонами  відповідно  у  січні  та  березні  2003 р.,   не  містять  посилань на період взаємозаліку, а тим більше  не могли  бути розповсюджені  в  рахунок  наступних  платежів. З  пояснень позивача  та  наданого  ним  розрахунку  убачається,  що  вказані   Додаткові  угоди були  ним  враховані  у  період 2002 р., частково  за  січень-березень 2003 р.

           Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунутвання своїх вимог або заперечень.Розглянув  заперечення  відповідача, суд  вважає,  що  вони  спростовують  позовних  вимог  позивача  щодо  наявності  заборгованості  за  спожиту  теплову  енергію.

           Враховуючи викладене,  суд  приходить  до  висновку, що позовні  вимоги  підлягають  частковому  задоволенню  за  період жовтень 2003 р. –квітень  2006 р.  на  суму 2 956, 55 р.,  за  винятком жовтня  2005 р., оскільки  данний  період  не  був  заявлений  позивачем у зв'язку з оплатой  його відповідачем.

           В  решті  позовних  вимог  на суму  444, 08  грн. – відмовляє.

          Судові  витрати  підлягають  віднесенню  на відповідача у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

    На підставі статей 11, 257, 267, 526 Цивільного  кодексу  України, ст. 193 Господарського  кодексу  України,  керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69,  75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково  задовольнити  позовні  вимоги Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ,  заявлені  до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Близнята” м. Артемівськ,  про стягнення заборгованості в сумі  3 400,63  грн.  за  договором  про  відпуск  теплової  енергії  № 370  від 01.10.2001 р.

2.  Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю „Близнята” (84500, Донецька область,             м. Артемівськ, вул.Ювілейна 61, кв.16 ЄДРПОУ 22025213)  на користь Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена,41, ЄДРПОУ 31279522) заборгованість у  сумі  2956, 55грн.  за договором про відпуск теплової енергії №370 від 01.10.2001р.

      В  решті  позовних  вимог  на  суму  444, 08  грн. – відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Близнята” (84500, Донецька область,             м. Артемівськ, вул.Ювілейна 61, кв.16  ЄДРПОУ 22025213) на користь Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена,41, ЄДРПОУ 31279522) витрати по сплаті державного мита в сумі   88, 68 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  102,59 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.