Рішення

від 26.08.2015 по справі 905/690/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2015 Справа № 905/690/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 18 травня 2015 р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія",

м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Грибна Веселка",

м. Авдіївка, Донецька область

про зобов'язання повернути транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T, 2012р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов WVWZZZ3CZCE714838.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», м. Київ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Грибна Веселка», м. Авдіївка Донецька область (далі - Відповідач) про зобов'язання повернути транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T, 2012р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов WVWZZZ3CZCE714838

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за лізингову угоду (договір оперативного лізингу) №ОL-0649-11DO від 22 липня 2011 року, на факт його припинення внаслідок відмови Позивача від договору та ухилення Відповідача від повернення переданих у лізинг транспортного засобу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.214.252,256,625,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.7,10.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 1,2,12,13,15,54,58,66,67,83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, яке зазначено в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме м. Авдіївка, Донецька область.

Відповідно до приписів Закону України В«Про доступ до судових рішеньВ» ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

11.08.2015р. та 23.07.2015р. надав клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання, надання відзиву та подання доказів у зв'язку з проведенням антитерористичної операції та складностями перетину зони проведення АТО.

Суд не задовольняє клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на вимоги ст.69 ГПК України щодо розгляду справи у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Також суд зазначає, що обидва клопотання про відкладення розгляду справи, що підписані директором ТОВ «Грибна веселка» та містять печатку Відповідача направлені на адресу суду оператором поштового зв'язку «Нова пошта» з міста Харкова в дату їх складання 11.08.2015р. та 23.07.2015р. відповідно, що викликає сумніви щодо поважності причин неявки до суду та надання відзиву на позовну заяву.

Cуд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім відповідно до приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2011р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" (Лзингодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Міко-Фуд» (Лізингоодержувач) укладено лізингову угоду (договір оперативного лізингу) №ОL-0649-11DO (далі - Договір), за яким Лізингодавець передає на умовах оперативного лізингу у платне володіння і користування предмет лізингу, зазначений у додатку № 1 до Договору - транспортний засіб VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T - коричневий металік, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах п.8 договору згідно з додатком № 1 до Договору.

Додатком № 1 до Договору (зі змінами відповідно до поправки № 1 від 27.04.2012р. погоджений графік лізингових платежів.

Пунктом 14.1.а) зазначено, що Лізингодавець має право відмовитися від цієї Лізингової угоди та вимагати повернення транспортного засобу від Лізингоодоржувача у своє володіння, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж та інші платежі, передбачені цією Угодою, частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Актом прийому-передачі від 27.04.2012р. Лізингодавець передав Лізингоодержувачу транспортний засіб.

30.04.2014р. між ТОВ «Міко-Фуд» (Первісний лізингоодержувач) та ТОВ «Грибна Веселка» (Новий лізингоодержувач) та за згодою ТОВ «Перша лізингова компанія» (Лізингодавець) укладено Договор про заміну Сторони за Лізинговою угодою № OL - 0649 - 11 - DO від 22.07.2011р. та Додатком 1 VW-05837-0-12-36 від 16.02.2012р.

Відповідно до укладеного Договору ТОВ "Грибна веселка" стало Новим Лізингоодержувачем та набуло усіх прав та обов'язків ТОВ «МІКО-ФУД» по Лізинговій угоді № OL - 0649 - 11 - DO від 22.07.2011р. та Додатках 1 до неї - Лізингових протоколів.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договорів про заміну Сторони Первісний лізингоодержувач перевів свій борг на Нового лізингоодержувача, внаслідок чого Новий лізингоодержувач (ТОВ "Грибна веселка") замінив Первісного лізингоодержувача (ТОВ «МІКО-ФУД»), як зобов'язану сторону у Лізинговій угоді.

Також, відповідач відповідно до пунктів 2.1.1. Договорів про заміну Сторони зобов'язався: сплачувати позивачу щомісячні лізингові та будь-які інші платежі за Лізинговою угодою; відшкодовувати збитки Лізингодавцю у разі проведення ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів тощо.

Відповідно до положень п. 2.2. Договорів про заміну Сторони у день укладення Договорів про заміну Сторони Новий Лізингоодержувач (відповідач) отримав вищевказані транспортні засоби про що між сторонами підписані Акти прийому-передачі транспортних засобів.

Таким чином, з моменту укладення вищевказаних Договорів про заміну Сторони ТОВ "Грибна веселка" стало Новим Лізингоодержувачем по Лізинговій угоді.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.03.2015р., залишеним в силі Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. вирішено стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Грибна веселка" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" 779 487 грн. 68 коп. боргу зі сплати лізингових платежів, 52 571 грн. 37 коп. боргу зі сплати ремонтних робіт, не покритих за рахунок лізингових платежів, 125 грн. 31 коп. заборгованості зі сплати франшизи.

Вимогою №А0503-15 від 28.05.2015р. Позивач повідомив Відповідача про відмову в односторонньому порядку від Лізингової угоди № OL - 0649 - 11 - DO від 22.07.2011р., посилаючись на п.14.1.(а) п.14 угоди, мотивуючи порушенням зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим просив повернути предмет лізингу не пізніше 15 червня 2015р.

Посилаючись на невиконання умов Договору щодо повернення предмету лізингу, Позивач просить зобов'язати Відповідача повернути йому предмет лізингу - транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T, 2012р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов WVWZZZ3CZCE714838.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до примусового виконання обов'язку з повернення майна внаслідок припинення договору лізингу в односторонньому порядку.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України «Про фінансовий лізинг», а також статей 806-809 ЦК України та статті 292 ГК України.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу належним чином не виконував, лізингові платежі сплачував не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 779487,67 грн., яка виникла з травня 2014 року., що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили.

Будь-яких доказів у підтвердження відсутності заборгованості Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу до матеріалів справи не надано.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, що має наслідком відповідно повну чи часткову зміну умов зобов'язання, або його припинення.

Пунктом 14.1.а) лізингової умови визначено право Лізингодався у односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати повернення предмета лізингу у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізингові та інші платежі, передбачені угодою (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, вимога договору щодо сплати лізингових платежів Відповідачем порушена, прострочення платежу становить більш ніж 30 календарних днів та заборгованість в повному обсязі не погашена, на спростування чого Відповідачем жодних доказів не надано.

Як встановлено ч. 3 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

За приписами ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, який може застосовуватись до спірних правовідносин в силу приписів ч.2 ст.806 цього кодексу та ч.1 ст.2 Закону, договір вважається розірваним з моменту одержання повідомлення про відмову від нього.

В матеріалах справи наявна копія вимоги №А0503-15 від 28.05.2015р. про відмову в односторонньому порядку від Лізингової угоди № OL - 0649 - 11 - DO від 22.07.2011р. та повернення предмета лізингу, отримана представником Відповідача 12.06.2015р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Лізингова угода №OL - 0649 - 11 - DO від 22.07.2011р. є розірваною з моменту отримання відповідачем вищевказаного повідомлення, а саме з 12.06.2015р.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингоодержувач зобов'язаний у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачеві отриманого ним в перебігу лізингових правовідносин транспортного засобу. Неповернення предмета лізингу Позивачу за актом приймання-передачі є порушенням відповідних зобов'язань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Між тим, до матеріалів справи на надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу, який би свідчив про повернення Відповідачем предмета лізингу Позивачу.

Викладене зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку повернення майна протягом десяти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати стягуються з Відповідача в сумі 7 150, 90 грн. оскільки Позивачем сплачений судовий збір в більшому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір» за вимогу про зобов'язання повернути майно, яка є немайновою вимогою і за якою судовий збір має бути сплачений в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 1 218,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія", м. Київ до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Грибна веселка",

м. Авдіївка про зобов'язання повернути транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T, 2012р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов WVWZZZ3CZCE714838 - задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка» (86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Гагаріна, буд. 12, Код ЄДРПОУ 38974562) повернути, протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (03118, м. Київ, вул.. Гвардійська, буд. 80, код ЄДРПОУ 30436756, р/р 26007003070000 у АБ «ІНГ Банк України») транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN CC 2.0 Tdi A/T, 2012р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов WVWZZZ3CZCE714838.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Грибна веселка» (86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Гагаріна, буд. 12, Код ЄДРПОУ 38974562) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (03118, м. Київ, вул.. Гвардійська, буд. 80, код ЄДРПОУ 30436756, р/р 26007003070000 у АБ «ІНГ Банг України») витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова