Справа № 2а-870
2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 грудня 2010 року м. Снятин
Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду із позовом, який мотивує тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст.1 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» є дитиною війни. Згідно ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 р. їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 - 2010 роках їй така допомога виплачувалася не в повному обсязі. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмір 30 % мінімальної пенсії за віком, та стягнути з відповідача недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу за період з 01.01.2006 року по 01.11.2010 року включно. Зобов'язати відповідача починаючи з 01.11.2010 року нараховувати та виплачувати їй щомісячну соціальну допомогу в розмірі передбаченому Законом України В«Про соціальний захист дітей війниВ» .
В частині позовних вимог, а саме про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої соціальної допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 року по 07.05.2010 року, позов ухвалою Снятинського райсуду від 10.11.2010 року залишено без розгляду, оскільки позовні вимоги заявлені поза вимогами строку звернення до суду, а тому позовні вимоги слід розглядати в межах 6-ти місячного строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та Управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2195), рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
З матеріалів справи слідує, що позивачка відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст.1 Закону № 2195, що підтверджується довідкою № 1231 від 02.02.2006 року Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації, яка підтверджує наявність статусу «діти війни». Позивачка є пенсіонером, пенсію отримує в Управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області. Цей статус позивачки відповідачем не заперечено, крім того статус «діти війни» визначається автоматично по даті народження пенсіонера в діапазоні від 1927 року по 1945 рік.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма діє з 01 січня 2006 року. А у відповідності до ст.7 вище згаданого закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління, яке є відповідачем у даній справі.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення законів України про державний бюджет на відповідний рік, які обмежували виплати соціальної допомоги дітям війни.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином задоволенню підлягають вимоги позивачки за період з 08.05.2010 року.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому ч.3 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо таке зобов'язання міститься у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати ч.1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» для розрахунку зазначеного підвищення В«дітям війниВ» .
Крім того в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії передбаченої Законом України В«Про соціальний захист дітей війниВ» , оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .
Відповідно до Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається територіальними Управліннями пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», право на яке надано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 08.05.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст. 152 Конституції України, Законом України В«Про соціальний захист дітей війниВ» , ч.1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 11, 158-163, 183 2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», право на яке надано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 8 травня 2010 року з врахуванням проведених виплат.
На постанову може бути подано апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Снятинський районний суд.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського райсуду М.М. Калиновський
Суд | Снятинський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2010 |
Оприлюднено | 03.09.2015 |
Номер документу | 49305449 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
Бондаренко Л. С.
Адміністративне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С. О. С.
Адміністративне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С. О. С.
Адміністративне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С. О. С.
Адміністративне
Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Тетеревятников А. П.
Адміністративне
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
Калиновський М.М. М. М.
Адміністративне
Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Корюкіна М.П. М. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні