Ухвала

від 31.08.2015 по справі 902/1193/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

31 серпня 2015 р. Справа № 902/1193/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши, за відсутності представників сторін, клопотання позивача про застосування заходів до забезпечення позову у справі

за позовом :Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал"

(вул. Сонячна, 1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область)

до : Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

(вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21017)

про визнання неправомірним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди

В С Т А Н О В И В :

Приватне сільськогосподарське підприємство "Кристал" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання неправомірним та скасування рішення № 2-3056/15-14/СГ від 06.10.2014 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 772 від 15.11.2014 року.

За вказаним позовом 31.08.2015 року судом порушено провадження у справі № 902/1193/15 з призначенням до розгляду на 17.09.2015 року. Одночасно з порушенням провадження у справі судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Таратунського Василя Платоновича.

До позовних матеріалів позивачем додано заяву б/н. від 27.08.2015 року про забезпечення позову шляхом заборони громадянину України Таратунському Василю Платоновичу використовувати земельну ділянку площею 32,4322 га, що знаходиться на території Кирнасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області на час розгляду справи судом.

Вказана заява мотивоване тим, що до сьогодні спірну земельну ділянку обробляло ПСП «Кристал» виходячи із принципу мовчазної згоди, оскільки будь-якої відповіді від Головного управління у Вінницькій області на заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації і передачу земельної ділянки в оренду не надходило. У липні-серпні 2015 року позивачем підготовлені до посіву озимих культур, а до цього Таратунський В.П. або ж Головне управління Дєржгеокадастру у Вінницькій області не повідомляли підприємство про необхідність звільнити спірну земельну ділянку.

За таких обставин позивач вважає, що оскільки земельна ділянка площею 32,4322 га., що знаходиться на території Кирнасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та перебуває в оренді в громадянина Таратунського Василя Платоновича, який проживає за адресою, вул. Першотравнева, 23, смт. Кирнасівка Тульчинський район Вінницька область є спірною на даний момент, є необхідним, на час розгляду справи судом, заборонити використовувати дану земельну ділянку гр. Таратунському В.П. та вчиняти будь які певні дії стосовно неї.

Розглядаючи зазначену заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд враховує наступні приписи господарського процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як гарантія реального виконання рішення суду та засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи (п.п.1, 2 постанови).

При цьому питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

В п.1 названої постанови наголошено на тому, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно п.9 цієї постанови, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Здійснивши оцінку встановлених обставин, змісту позовних вимог, наведених вище законодавчих приписів у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з метою запобігання утрудненню чи неможливості виконання судового рішення та забезпечення гарантованого виконання рішення суду і належного захисту прав позивача, виходячи із наявності зв'язку між таким заходом до забезпечення позову як заборона гр. Таратурському В.П. (третій особі) використовувати спірну земельну ділянку, і предметом позовної вимоги (визнання неправомірним та скасування рішення № 2-3056/15-14/СГ від 06.10.2014 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 772 від 15.11.2014 року), з огляду на що очевидною є спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до п. п. 5, 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.66, 67, 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву б/н. від 27.08.2015 року Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити громадянину України Таратунському Василю Платоновичу, паспорт серія АА № 410500, виданий Тульчинський РВ УМВС України у Вінницькій області 23.01.1997 року, зареєстрованого за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, смт. Кирнасівка, вул. Першотравнева, буд. 23, використовувати земельну ділянку площею 32,4322 га, кадастровий номер 0524355300:04:004:0107, що знаходиться на території Кирнасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області на час розгляду господарським судом Вінницької області справи № 902/1193/15 про визнання неправомірним та скасування рішення № 2-3056/15-14/СГ від 06.10.2014 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 772 від 15.11.2014 року.

3. Дана ухвала набирає законної сили в день її прийняття, є виконавчим документом.

4. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

5. Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом року з дня прийняття.

6. Ухвалу з відбитком гербової печатки позивачу, копію ухвали відповідачу, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ПСП "Кристал" (вул. Сонячна, 1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область)

3 - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21017)

4 - Таратунський Василь Платонович (вул. Першотравнева, буд, 23, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область).