Ухвала

від 25.08.2015 по справі 15/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.08.2015 Справа № 15/191

розглянувши заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", про визнання наказу від 25.03.2004 р. таким, що не підлягає виконанню частково, у справі № 15/191

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (61003, м. Харків, пров. Університетський, буд. 1)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 118960,88 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (заявник): Левченко О.О., довіреність № 328 від 19.03.2015 р.

До господарського суду Запорізької області 11.08.2015 р. надійшла заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (відповідача у справі), відповідно до якої заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 1218,00 грн. наказ господарського суду Запорізької області по справі № 15/191 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" про стягнення 118960,88 грн., 1189,61 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Згідно протоколу автоматичного розподілу заяви між суддями заяву по справі № 15/191 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою від 12.08.2015 р. заява прийнята до розгляду та призначена до розгляду у судовому засіданні 25.08.2015 р.

В судове засідання 25.08.2014 р. представник позивача не з'явився, відповідно до ч. 3 ст.117 ГПК України, його неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", з огляду на норми Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.01.2004 р. у даній справі (№15/191), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2004 р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2004 р., задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція". Стягнуто солідарно з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" на користь ТОВ "Фірма "Восток" 118 960,88 грн. основного боргу, 1189,61 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, у розумінні п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

25.03.2004 р. на примусове виконання вказаного рішення господарським судом Запорізької області видано наказ.

В обґрунтування вимог заявник зазначив про наступне. Відповідно до постанови від 01.08.2014 р. Органу стягнення виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного наказу господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача 120268,49 грн. зупинено на підставі п. 15. ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Також, згідно з постановою від 19.02.2015 р. Вищий господарський суд України у справі № 15/191 визнав наказ № 15/191 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 594,81 грн. в зв'язку з добровільним виконанням відповідачем, вищевказаного судового рішення на суму 594,81 грн. шляхом зарахувань-зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви №42-27/5310 від 12.03.2014 р. Таким чином, за вищевказаним судовим рішенням з відповідача на користь Позивача підлягало стягненню 119 673,68 грн. Згідно з вказаною постановою Вищого господарського суду України з позивача на користь відповідача стягнуто 609 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 609,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги, всього 1218, 00 грн. На виконання вищевказаної постанови господарським судом Запорізької області 22.04.2015 р. видано наказ. Відповідно до ст. 601 ЦК України відповідач частково виконав зобов'язання перед позивачем за рішенням від 16.01.2004 р. по справі № 15/191 господарського суду Запорізької області на суму 1218,00 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви № 42-27/14126 від 08.06.2015 р. про припинення зобов'язання зарахуванням, направленої на адресу позивача 09.06.2015 р. Згідно з рекомендованим повідомленням від 09.06.2015 р. про вручення поштового відправлення позивач отримав вказану заяву 16.06.2015 р. У зв'язку з викладеним просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 1218,00 грн. наказ господарського суду Запорізької області по справі № 15/191.

Частинами другою та четвертою статті 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. У разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

В матеріалах справи, міститься заява відповідача № 42-27/14126 від 08.06.2015 р. про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 1218 грн.

16.06.2015 р. позивач отримав вищезазначену заяву, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 601 Цивільного кодексу України, передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе, часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого (меншого) зобов'язання. Зарахування здійснюється за наявності таких умов: 1) вимоги сторін мають буди зустрічними, тобто такі які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим; 2) вимоги мають бути однорідними; 3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України та ч. 2 ст. 603 ЦК України для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформлюється заявою однієї сторони. За наявності всіх наведених вище умов згоди іншої сторони для зарахування не потрібно.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, Закон України "Про виконавче провадження" не містять заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення є можливим, оскільки такий спосіб припинення зобов'язання передбачений нормами ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, та є одним із способів виконання судового рішення.

На підставі викладеного, вище вказані вимоги відповідача до позивача є зустрічними та однорідними, тобто такими, що повністю відповідають положенням ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України.

Врахувавши наведені вище обставини та вимоги закону, суд вважає, що зобов'язання відповідача по сплаті на користь позивача, яке виникло на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2004 р. у даній справі № 15/191, припинилися частково - на суму 1218 грн. шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги за поданою відповідачем заявою № 42-27/14126 від 08.06.2015 р. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Таким чином, обов'язок відповідача на суму 1218,00 грн. за рішенням господарського суду Запорізької області № 15/191 є припиненим.

Крім того, згідно з Випискою № 301 з реєстру аналітичного обліку ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаним судовим рішенням, складає 118455,68 грн. Листом №28-23/18031 від 24.07.2015 р. відповідач повідомив Орган стягнення про часткове припинення його зобов'язання перед позивачем за рішенням від 16.01.2004 р. по справі № 15/191 на суму 1218,00 грн.

За змістом ч. 4 ст. 117 ГПК України якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, суд заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 25.03.2004 у справі № 15/1919.2011 таким, що не підлягає виконанню частково, задовольнив.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 117 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 25.03.2004 р. у справі № 15/191 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 1218 грн. 00 коп., задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Запорізької області від 25.03.2004 р. у справі № 15/191 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" 118 960,88 грн. основного боргу 1189,61 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу частково на суму 1218,00 грн.

Суддя Н.А. Колодій