Рішення

від 23.03.2010 по справі 15/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" березня 2010 р. Справа № 15/191

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 01.04.2009р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - керівника (паспорт: ВН 196475 виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 12.05.2003р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тайгер" (м.Дніпропетровськ)

до Приватного багатопрофільного малого підприємства "КЛИМ" (м.Коростень)

про стягнення 78750,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Тайгер" до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з Приватного багатопрофільного малого підприємства "КЛИМ" 75000,00грн. основної заборгованості та 3750,00грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2009 року між Приватним багатопрофільним малим підприємством "КЛИМ" (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Тайгер" (позивач у справі) було укладено договір поставки № 77-С (а.с. 8, 21-22).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, продавець (відповідач) зобов'язався поставити покупцю (позивачу) цукор-пісок (в подальшому "товар"), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється кількість товару, відвантажена по одному товаротранспортному документу (п. 2.2 договору № 77-С).

Пунктом 3.3 договору № 77-С від 10.04.2009р. сторони погодили, що продавець відпускає товар покупцю по передоплаті згідно виставленого рахунку.

На виконання умов договору, відповідач виставив до сплати позивачу рахунок №34 від 10.04.2009р. на суму 375000,00грн. (а.с 7). Зазначений рахунок позивачем був частково оплачений на суму 75000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №187 від 14.04.2009р. (а.с. 4).

Відповідно до статті 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 1.2 договору № 77-С від 10.04.2009р., сторони обумовили, що відпуск товару здійснюється на умовах згідно до прийнятої продавцем заявки покупця. Заявка подається продавцю у письмовій фірмі: поштою, кур'єром чи по факсу, із зазначенням посадової особи що подає заявку. Заявка вважається поданою днем отримання її продавцем.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.10.2009р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу (претензію) від 10.10.2009р. про поставку товару (цукор-пісок) на суму 75000,00грн. здійсненої передоплати. Зазначену вимогу позивачем було отримано 26.10.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням № 476168 (а.с. 11).

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач мав виконати зобов'язання щодо поставки товару на суму 75000,00грн., в строк до 02.11.2009р.

Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, цукор-пісок на суму 75000,00грн. позивачу не поставив.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, Приватне багатопрофільне мале підприємство "КЛИМ" не надало суду доказів поставки позивачу товару на суму 75000,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не виконані умови договору щодо поставки оплаченого позивачем товару у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 75000,00грн.

У відповідності до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач позовні вимоги визнав, проте доказів повернення позивачу грошових коштів в сумі 75000,00грн. суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 75000,00грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3750,00грн. штрафу.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу, господарський суд враховує таке.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4.1 договору № 77-С від 10.04.2009р. сторони погодили, що у випадку не мотивованої відмови у відвантаженні товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості замовленого, але не відвантаженого товару.

Так, за невиконання зобов'язань по поставці по договору № 77-С від 10.04.2009р. товару на суму 75000,00грн., у відповідності до п. 4.1 договору позивачем правомірно нараховано штраф в сумі 3750,00грн., вимога про стягнення якого є обґрунтованою, оскільки відповідачем цукор-пісок позивачу поставлено не було.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у заяві від 23.03.2010р. (а.с. 31).

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 549, ч. 2 ст. 693 ЦК України,ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного багатопрофільного малого підприємства "Клим" (11500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13578108)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тайгер" (49080, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 35163642):

- 75000,00грн. заборгованості;

- 3750,00грн. штрафу;

- 787,50грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам