Постанова

від 25.08.2015 по справі 904/3617/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2015 року Справа № 904/3617/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Вечірко І.О.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Сиромятников Е.О., представник, довіреність б/н від 20.04.15 (був пристуній в судових засіданнях 23 липня 2015 рок, 11 серпня 2015 року); Підлужний В.М., представник, довіреність б/н від 20.04.15, представник

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року у справі № 904/3617/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 25 838 грн. 09 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року (суддя Фещенко Ю.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 25 838 грн. 09 коп. задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія", м. Дніпропетровськ - 23 845 грн. 40 коп. - інфляційних втрат, 1 982 грн. 92 коп. - 3% річних, 1 826 грн. 31 коп. частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чинном. Чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1 982 грн. 92 коп., господарський суд виходив з невірного визначення позивачем періоду прострочення виконання зобов'язання.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" оскаржує його на предмет порушення судом норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні господарський суд не зазначив про надання відповідачем заперечень щодо заміни кредитора у зобов'язанні. Як стверджує відповідач, після отримання ним повідомлення про заміну Приватного підприємства "Лідер Фасад" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" на адресу вказаних підприємств було направлено заперечення, в якому відповідач зазначив, що станом на момент укладання договору про відступлення права вимоги зобов'язання між Приватним підприємством "Лідер Фасад" та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" є такими, що припинилися з огляду на припинення дії договору та виконання між сторонами зобов'язань у повному обсязі, інших вимог первісним кредитором не висувалось.

Посилаючист на приписи ст.614 Цивільного кодексу України скаржник наголошує, що підприємством відповідача судове рішення від 23 вересня 2014 року по справі №604/6466/14 виконано в повному обсязі, тому в період з 06 лютого 2015 року по 10 березня 2015 року в діях Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" вина відсутня, а відповідно стягнення коштів з відповідача в зазначений період є безпідставним.

Відповідач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року скасувати, та прийняте нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" в задоволенні позовних вимог.

20 липня 2015 року позивачем надані письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній, посилаючись на судову практику, а саме постанови Верховного Суду України по господарським справам від 14 листопада 2011 року по справі №3-116гс11, від 23 січня 2012 року по справі №3-142гс11 стверджує, що застосування господарським судом статті 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин є обґрунтованим.

Посилаючись на приписи ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України заявник зазначає, що поняття строку дії договору та строку виконання зобов'язання не є тотожніми, як вважає скаржник по справі.

Позивач також стверджує, що на підставі ст.516 Цивільного кодексу України згода боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо інше не передбачено договором, не є обов'язковою.

Щодо стягнення горошових коштів з відповідача за період з 06 лютого 2015 року по 10 березня 2015 року позивач зазначає про перерахування відповідачем коштів 06 лютого 2015 року саме на рахунок відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління. Як стало відомо позивачу з отриманих доказів від відділу державної служби, відкриття виконавчого провадження по справі №904/6466/14 відбулося лише 04 березня 2015 року, тобто по суті грошові кошти було перераховано на той час не належному суб'єкту, на підставі чого позивач вирішив правомірним вважати припинення основного зобов'язання в момент фактичного отримання Приватним підприємством "Лідер Фасад" основної суми боргу, а саме 10 березня 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року Відділ Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції зобов'язано: представити в строк до 07 серпня 2015 року Дніпропетровському апеляційному господарському суду письмові пояснення з приводу коли було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/6466/14 виданого 10 жовтня 2014 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" 118 845, 11 грн. заборгованості, 10 252, 69 грн. пені, 13 219, 05 грн. інфляційних втрат, 1 670, 34 грн. 3% річних, 2 879, 75 грн. судового збору, чи здійснювалося повернення виконавчого документа стягувачу, коли стягувач вперше звернувся до виконавчої служби з заявою про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2014 року; представити суду належним чином засвідчені копії документів, прийнятих в ході виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/6466/14 від 10 жовтня 2014 року.

Оскільки в ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року допущена описка у визначенні стягувача (замість стягувача Приватного підприємства "Лідер - Фасад", на користь якого видано наказ господарським судом Дніпропетровської області №904/6466/14 від 10 жовтня 2014 року вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія") ухвалою від 11 серпня 2015 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд зобов'язав Відділ Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції представити в строк до 21 серпня 2015 року Дніпропетровському апеляційному господарському суду письмові пояснення з приводу коли було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/6466/14 виданого 10 жовтня 2014 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Приватного підприємства "Лідер - Фасад" 118 845, 11 грн. заборгованості, 10 252, 69 грн. пені, 13 219, 05 грн. інфляційних втрат, 1 670, 34 грн. 3% річних, 2 879, 75 грн. судового збору, чи здійснювалося повернення виконавчого документа стягувачу, коли стягувач вперше звернувся до виконавчої служби з заявою про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2014 року; представити суду належним чином засвідчені копії документів, прийнятих в ході виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/6466/14 від 10 жовтня 2014 року. Витребувані судом документи відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції направити на електрону поштову адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду E-mail: inbox@dpa.arbitr.gov.ua.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції надійшли засвідчені копії документів: постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №45283990 від 30 жовтня 2014 року, постанови ВП №45283990 від 04 листопада 2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, постанови ВП №45989311 від 12 січня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, постанови ВП №46736909 від 04 березня 2015 року про відкриття виконавчого провадження, постанови ВП №46736909 від 16 березня 2015 року про закінчення виконавчого провадження, які долучені до матеріалів справи (а.с.134-137).

Представник апелянта в судові засідання 23 липня 2015 року, 11 серпня 2015 року, 25 серпня 2015 року не з'явився, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

В поясненнях від 21 серпня 2015 року апелянт посилається на те, що сплата грошових коштів Відділом Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції здійснювалася на підставі постанови Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міськрайонного управління юстиції від 16 грудня 2014 року про закінчення виконавчого провадження з направленням матеріалів виконавчого провадження до Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Фасад" - 118 845 грн. 11 коп. заборгованості, 10 252 грн. 69 коп. пені, 13 219 грн. 05 коп. інфляційних, 1 670 грн. 34 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 2 879, грн. 75 коп. - всього стягнуто 146 866, 94 грн. Інфляційні втрати та 3% річних нараховано та стягнуто по 18 серпня 2014 року за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором підряду №573/12 від 14 травня 2012 року щодо повної та своєчасної оплати виконаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Фасад" роботи в період з травня 2012 року по листопад 2013 року на загальну суму 118 845 грн. 11 коп.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі 904/6466/14 залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2014 року по вказаній справі.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року видано наказ від 10 жовтня 2014 року (а.с.73).

10 березня 2015 року Відділом Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції перераховано стягувачу Приватному підприємству "Лідер - Фасад" 146 866, 94 грн. боргу згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/6466/14 від 10 жовтня 2014 року, що підтверджується банківською випискою за 10 березня 2015 року (а.с.57).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 23 845, 40 грн.та інфляційні втрати в розмірі 1 992, 69 грн. за період з 19 серпня 2014 року по 10 березня 2015 року, за період невиконання зобов'язань боржником по договору підряду №573/12 від 14 травня 2012 року.

Право вимоги за договором підряду №573/12 від 14 травіня 2012 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" на підставі договору відступлення права вимоги від 01 квітня 2015 року, укладеного позивачем з Приватним підприємством "Лідер - Фасад".

Згідно вказаного договору Приватне підприємство "Лідер - Фасад" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" абу право вимоги яке належить первісному кредитору щодо усіх зобов'язань, які випливають із договору підряду від 14 травня 2012 року за №573/12 з урахуванням усіх змін та доповнень, що було внесено до договору станом на 01 березня 2015 року, укладеного між первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством (на момент укладення договору відступлення права вимоги - Публічним акціонерним товариством) "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (надалі іменується Боржник).

За договором відступлення права вимоги новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати всіх платежів, які має право вимагати первісний кредитор відповідно до основного договору (з урахуванням положень законодавства) в тому числі, але не обмежуючись правом на стягнення збитків, суми інфляційного збільшення заборгованості та трьох відсотків.

Вказаний договір діє до 01 січня 2020 року, недійсним у встановленому порядку не визнано.

В той же час в апеляційній скарзі відповідач зазначає і додає до апеляційної скарги копії платіжних доручень №1775 від 06 лютого 2015 року на суму 118 845, 11 і №1776 від 06 лютого 2015 року на суму 28 021, 83 грн. (а.с.97), які свідчать, що виконавчій службі м. Новомосковську та Новомосковському районі перераховано загалом 146 866, 94 грн. в якості оплати за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року по справі №904/6466/14.

Вказані докази не були надані відповідачем суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи те, що платіжні документи від 06 лютого 2015 року були додані апелянтом до апеляційної скарги, представник відповідача був відсутній в судовому засіданні господарського суду, апеляційна інстанція переглядає рішення господарського суду з врахуванням додатково наданих відповідачем доказів.

Оскільки відповідно до ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, апеляційний господарський суд перевіряє законність рішення місцевого господарського суду з врахуванням витребуваних у Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції доказів, а також додаткових доказів, наданих відповідачем.

З врахуванням матеріалів справи і додатково наданих доказів апеляційний господарський суд враховує наступне.

Рішенням суду у справі № 904/6466/14 встановлено факт настання терміну оплати за договором підряду №573/12 від 14 травня 2012 року, наявність підстав застосування штрафних санкцій, а також факт прострочення відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04 липня 2011 року №13/210/10 та від 12 вересня 2011 року №6/433-42/183.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Згідно з абзаців 3, 4 пункту 7.1 Постанови № 14, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 Цивільного кодексу України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини 2 статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат можуть здійснюватись на суму основної заборгованості до повного виконанням рішення в цій частині.

Таким чином, нарахування позивачем у даній справі 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст.625 Цивільного кодексу України вважається правомірним.

Проте, з'ясуванню підлягає питання, коли відповідачем сплачена сума боргу, стягнута господарським судом у справі №904/6466/14 і чи належному кредитору вона сплачена.

Як було зазначено вище рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6466/14 виконано відповідачем 06 лютого 2015 року шляхом перерахування стягнутої суми Відділом Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції (а.с.97). Відділ Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції перерахував отриману суму стягувачу Приватному підприємству "Лідер - Фасад" 10 березня 2015 року. Позивач, як новий кредитор, вважає що належне виконання зобов'язань по договору №573/12 від 14 травня 2012 року відбулося відповідачем 10 березня 2015 року і інфляційні втрати та річні розраховує саме до цієї дати.

Втім, матеріали справи свідчать, що виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/6466/14, виданого 10 жовтня 2014 року було відкрито 30 жовтня 2014 року, на підставі заяви стягувача Приватного підприємства "Лідер - Фасад" від 28 жовтня 2014 року, про що свідчить постанова Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції ВП №45283990 (а.с.134). Копія постанови, як зазначено в п.4 направлена сторонам виконавчого провадження, тобто стягувачу Приватному підприємству "Лідер - Фасад" та боржнику Публічному акціонерному товариству "Інтерпайп Новомосковський трубний завод".

04 листопада 2014 року Відділом Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції прийнята постанова ВП №45283990 про повернення виконавчого документа стягувачу Приватному підприємству "Лідер - Фасад" на підставі його заяви від 29 жовтня 2014 року про повернення виконавчого документа без виконання (а.с.135).

З ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2015 року у справі №904/6466/14, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 квітня 2015 року про оскарження дій Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції вбачається, що 08 грудня 2014 року стягувач Приватне підприємство "Лідер - Фасад" звернувся до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року, на підставі чого вказаним Відділом Державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №45749469 від 08 грудня 2014 року, потім 16 грудня 2014 року матеріали виконавчого провадження були направлені до Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції за місцезнаходженням боржника (а.с.141-145).

12 січня 2015 року Відділом Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП №45989311 про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка мотивована тим, що на виконанні у Відділу Державної виконавчої служби вже перебував даний виконавчий документ, а 29 жовтня 2014 року від стягувача надійшла заява про повернення виконавчого документа.

Дії державного виконавця в частині відмови у відкритті виконавчого провадження були предметом оскарження і господарський суд Дніпропетровської області визнав їх незаконними, скасувавши постанову Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 12 січня 2015 року ВП №45989311, про що свідчить ухвала від 16 лютого 2015 року у справі №904/6466/14, яка залишена без змін апеляційною інстанцією (а.с.141-145).

Таким чином, перерахування відповідачем у даній справі заборгованості за наказом господарського суду Дніпропетровської області №904/6466/14 від 10 жовтня 2014 року здійснено у межах виконавчого провадження і тому судова колегія вважає, що погашення боргу в загальній сумі 146 866, 94 грн. відбулося відповідачем 06 лютого 2015 року.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія вважає, що інфляційні втрати слід розраховувати за період вересень 2014 року -січень 2015 року включно від суми основного боргу 118 845, 11 грн.

В результаті перерахунку, зробленого апеляційним господарським судом розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню становить -16 663, 45 грн. (з 01 вересня 2014 року - 31 січня 2015 року, індекс інфляції 1, 140).

Також апеляційним господарським судом здійснено перерахунок розміру 3% річних, оскільки річні підлягають стягненню за період з 19 серпня 2014 року по 05 лютого 2015 року. Розмір 3% річних за вказаний період становить 1 670 грн. 34 коп.

Твердження апелянта, що станом на момент укладення договору про відступлення права вимоги зобов'язання між первісним кредитором Приватним підприємством "Лідер - Фасад" та боржником Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" припинилися з огляду на припинення дії договору та виконання між сторонами зобов'язань у повному обсязі до уваги не приймається, оскільки згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведенним належним чином.

Свої зобов'язання за договором підряду №573/12 від 14 травня 2012 року відповідач виконав 06 лютого 2015 року, за договором відступлення права вимоги від 01 квітня 2015 року новий кредитор одержав право вимагати від боржника також суми інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних. Основний договір підряду не містить застережень щодо заміни кредитора у вказаних правовідносинах.

Враховуючи вказане, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом неповно з'ясовано обставини справи, у язв'язку з чим на підставі ч.1 п.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року підлягає зміні, стягненню підлягає 16 663, 45 грн. інфляційних втрат та 1 670 грн. 34 коп. 3% річних. В решті в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до зміненого рішення перерозподілу підлягають витрати по сплаті судового збору за подання позову і апеляційної скарги на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 93, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", м. Новомосковськ, Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року у справі № 904/3617/15 змінити, виклавши другу частину резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115, код ЄДРПОУ 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 162-м, код ЄДРПОУ 39539584) 16 663 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 1 670 грн. 34 коп. 3% річних, 1 297 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору".

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер "Промислова компанія" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 162-м, код ЄДРПОУ 39539584) на користь Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115, код ЄДРПОУ 05393139) 264 грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 28.08.15 р.)