Ухвала

від 22.09.2014 по справі 9/56/5022-1355/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" вересня 2014 р.Справа № 9/56/5022-1355/2011 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевко В.Л. розглянувши заяву від 08.09.2014р. №б/н (вх. №16395 від 09.08.2014р.) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 про розстрочку виконання рішення по справі №9/56/5022-1355/2011 :

за позовом ОСОБА_2, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, 46012

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001

про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД вартості частки майна ОСОБА_1 пропорційної частці позивача у статутному фонді станом на момент виходу позивача із ТОВ "Вікторія" ЛТД в розмірі 32,55%, що у грошовому виразі становить 307 363,14 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 27.12.97 р.

ОСОБА_3, договір від 22.09.14 р.

відповідача (заявника): не з'явився

Сторони про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа за позовом ОСОБА_2, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, 46012 до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД вартості частки майна ОСОБА_1 пропорційної частці позивача у статутному фонді станом на момент виходу позивача із ТОВ "Вікторія" ЛТД в розмірі 32,55%, що у грошовому виразі становить 307 363,14 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.06.2014р. позов задоволено частково. Вирішено:

- Стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 (ідент. код 14036326) в користь позивача ОСОБА_2, 46012, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, (ІПН НОМЕР_2) 217 075 (двісті сімнадцять тисяч сімдесять п'ять) грн. 95 коп. вартості частки майна товариства пропорційної частці позивача у розмірі 32,55%. у статутному фонді ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД станом на момент виходу позивача із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД.

- В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

- Стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 (ідент. код 14036326) в користь позивача ОСОБА_2, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, (ІПН НОМЕР_2) 133 (сто тридцять три) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- Стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001(ідент. код 14036326) в користь позивача ОСОБА_2, вул. Монастириського, 42/20, м.Тернопіль, (ІПН НОМЕР_2) - 6763 (шість тисяч сімсот шістдесят три) грн. 60 коп. витрат за проведення експертизи.

Всього сума до стягнення складає 224 208 грн. 55 коп.

22.07.2014р. на виконання Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2014р., видано накази.

09 вересня 2014 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 звернулося із заявою від 08.09.2014р. №б/н (вх. №16395 від 09.08.2014р.) про розстрочку виконання рішення по справі №9/56/5022-1355/2011.

Заявник (відповідач) в судове засідання не з'явився, проте надав суду клопотання від 22.09.2014р. (вх.№16960 від 22.09.2014р.), в якому просить перенести слухання справи по розгляду заяви про розстрочення сплати суми боргу на інший день, у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судове засідання 22.09.2014р.

Також, заявляє клопотання про продовження строку розгляду заяви.

Позивач та його уповноважений представник - в судове засідання прибули, проти задоволення заяви заперечують як в судовому засіданні так і в наданому суду запереченні на заяву про розстрочку виконання рішення (вх.№16970 від 22.09.2014). При цьому, доводи заявника вважають необґрунтованими, такими що не заслуговують на увагу суду.

Так, позивач у справі зазначає, що через тривалий розгляд справи, кошти, котрі ТОВ "Вікторія" ЛТД повинно було виплатити ОСОБА_2 ще у 2011р., на даний момент не є виплаченими та значно знецінились, що також, значною мірою вкрай негативно, з вини ТОВ "Вікторія" ЛТД, відобразилось на фінансовому становищі позивача.

Відтак, посилаючись на своє важке фінансове становище, позивачка зазначає, що вона є жінкою похилого віку, вдова, пенсіонер, отримує мінімальну пенсію, є опікуном неповнолітньої дитини, яку має на утриманні, а також утримує її важко хвору матір.

Також, вказує і на той факт, що на даний час у ОСОБА_2 існує заборгованість в сумі 200 000,00 грн., котра згідно боргової розписки від 15.03.2014р. повинна була бути повернута 01 вересня 2014р. Однак в силу тих обставин, що ТОВ "Вікторія" ЛТД не виконує рішення суду від 16.06.2014р., позивачка не може погасити даний борг. В якості доказу до письмового заперечення долучено належним чином завірену копію боргової розписки від 15.03.2014р. про позичання грошових коштів в сумі 200 000,00 грн.

Окрім зазначеного звертає увагу суду на те, що доводи ТОВ "Вікторія" ЛТД в частині того, що добровільна сплата ОСОБА_1 частини коштів згідно судового рішення від 16.06.2014р. не є підставою для розстрочення судового рішення.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано ряд належним чином завірених копій документів.

З огляду на вищезазначене, представник позивача та позивач просять відмовити ТОВ "Вікторія" ЛТД у розстроченні сплати непогашеного боргу (у розстроченні виконання рішення суду від 16.06.2014р.).

Розглянувши матеріали справи, заяву від 08.09.2014р. №б/н (вх. №16395 від 09.08.2014р.) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, про розстрочку виконання рішення по справі №9/56/5022-1355/2011, заперечення на неї ОСОБА_2, м.Тернопіль, суд приходить до висновку, що дана заява задоволенню не підлягає. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набули законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України „Про виконавче провадженняВ» .

Із змісту ч. 1,2,3 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Із змісту п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р., №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви (п. 7.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Також, слід зазначити, що ГПК України не містить вимог до змісту заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Проте зі змісту коментованої статті 121 ГПК України вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення; вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Як вбачається із поданої заяви про надання розстрочки, як на одну із підстав у наданні розстрочки заявник в її обґрунтування, посилається на добровільне виконання рішення суду, а саме періодичні перерахування коштів ОСОБА_2, а саме 20057,71 грн. - 21.07.2014р., 5 000,00 грн. - 26.08.2014р., 08.09.2014р. - 69150,84 грн. При цьому, заявником долучено копії квитанцій про сплату боргу на загальну суму 94 208,55 грн.

Боржник, звертаючи увагу суду на те, що залишок непогашеного боргу станом на 08.09.2014р. становить 130 000,00 грн., зазначає, що на даний час виконати рішення в повному обсязі ТОВ "Вікторія" ЛТД не має можливості, а тому просить розстрочити сплату непогашеної суми 130 000,00 грн. на 12 (дванадцять) місяців з оплатою щомісяця по 10833,34 грн., починаючи з листопада 2014р.

Проте, належних обґрунтованих пояснень чи підтверджуючих доказів щодо неможливості сплатити решту заборгованості, заявником до заяви не долучено. А подані в обґрунтування своїх вимог заявником докази, суд не вважає такими, що підтверджують винятковість обставин, які унеможливлюють чи утруднюють сплату заборгованості, заявником.

Також, суд має за необхідне зазначити, що позивачка ОСОБА_2 звернулась до відповідача ТОВ "Вікторія" ЛТД із нотаріально завіреною заявою, відповідно до якої вона згідно власного волевиявлення, повністю усвідомлюючи значення своїх дій, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, заявила про свій намір вийти із складу учасників (засновників) ОСОБА_1 ще 03.02.2011р. Рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 в частині виходу позивачки з ОСОБА_1, і виплати ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі частки вкладу у статутному фонді ОСОБА_1 виходячи з його розміру в процентному відношенні - 32,55% зборами учасників ТОВ "Вікторія" ЛТД було прийнято ще 02 квітня 2011 року.

Враховуючи той факт, що станом на сьогоднішній день рішення зборів не виконано, як і не виконано повністю рішення суду у справі в цій частині, а саме не виплачено позивачу у справі - ОСОБА_2 належної їй частки в повному обсязі, а лише частину - 94 208 грн. 26 коп., невиконаним залишається рішення суду в частині стягнення 130 000,00 грн., зважаючи на щорічні інфляційні процеси, які відбуваються в нашій державі, відбувається і знецінення коштів, які належні до виплати позивачу у даній справі.

Одночасно, суд враховує і підтверджені поданими позивачем доказами обставини про те, що позивачка є жінкою похилого віку, вдовою, пенсіонером, отримує мінімальну пенсію, є опікуном неповнолітньої дитини, яку має на утриманні, а також утримує її важко хвору матір.

Важке матеріальне становище позивачки підтверджується також і тим, що на даний час у ОСОБА_2 існує заборгованість в сумі 200 000,00 грн., котра згідно боргової розписки від 15.03.2014р. повинна була бути повернута 01 вересня 2014р.

Щодо посилань заявника на неможливість виконання рішення суду, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Із змісту ст. 121 ГПК України у сукупності з іншими положеннями кодексу до заяви про надання розстрочки мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Заявник згідно поданої заяви взагалі не вказує на причини неможливості виконання рішення суду.

При цьому слід зазначити, що заявником до заяви як додаток долучено лише докази сплати боргу в сумі 94208, 55 грн., копію листа до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського управління юстиції від 13.08.2014р. вих.№2 з відміткою про отримання, докази направлення копії заяви з додатками ОСОБА_2 та Першому відділу Державної виконавчої служби Тернопільського управління юстиції, інших доказів, які б підтверджували утруднення ви виконання рішення суду до заяви не долучено.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що обставини вказані в заяві від 08.09.2014р. №б/н (вх. №16395 від 09.08.2014р.) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, про розстрочку виконання рішення, не є достатньо обґрунтованими поданими доказами для надання розстрочки виконання рішення в порядку статті 121 ГПК України. А тому у задоволенні заяви поданої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, суд відмовляє повністю.

Щодо клопотання про продовження строку розгляду заяви, заявленого відповідачем в порядку ст. 69 ГПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання повинно бути розглянуто господарським судом протягом 10 днів з дня подання заяви.

За змістом п.25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушенні у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" можливості продовження строку, визначеного таким чином, як зазначено в даному роз'ясненні, закон не передбачає.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що із аналізу змісту статті 121 ГПК України відмова у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення не позбавляє заявника звернутись з іншою заявою до суду повторно в порядку статті 121 ГПК України. Про таке сказано і у п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р., №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно якої не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,43,86,121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви від 08.09.2014р. №б/н (вх. №16395 від 09.08.2014р.) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД, вул. Сагайдачного, 2, м.Тернопіль, 46001 про розстрочку виконання рішення по справі №9/56/5022-1355/2011, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія" ЛТД , відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя В.Л. Гевко