Рішення

від 21.08.2015 по справі 208/1763/15-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/1763/15-ц

№ провадження 2/208/1054/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Ізотова В. М., при секретарі: Пентраковській М.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофарм» «про стягнення суми боргу»,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 04.10.2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого він передав, а відповідач отримав суму грошових коштів у розмірі 5 035 590 гривень 00 копійок та зобов'язувався повернути зазначену суму грошових коштів в строк до 04 жовтня 2013 року. Для забезпечення виконання зобов'язань був укладений договір поруки від 04.10.2012 року, за яким ТОВ «Монофарм» поручився за ОСОБА_2 відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань боржника. Відповідачі добровільно не виконали свого зобов'язання у встановлений договорами строк, грошові кошти не повернули, телефонного зв'язку із ОСОБА_2 не має. При зверненні до представника відповідача ОСОБА_2 стало відомо про те,що відповідач виїхав за межі України та до цього часу не повертався, через що позивач був змушений звернутися до суду для вирішення даного питання у судовому порядку.

Позивач та і його представник в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про проведення судового розгляду без його участі в порядку заочного провадження та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачі у судові засідання не з'явились, хоча про час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили і з заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертались, що дозволило суду, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник, зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 629 ЦК України обов'язковість договору договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ході судового розгляду справи, з урахуванням наданих суду доказів, судом було встановлено,що 04.10.2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач отримав суму коштів у розмірі 5 035 590 гривень 00 копійок та зобов'язувався повернути позикодавцеві зазначену суму грошових коштів в строк до 04 жовтня 2013. Проте, в порушення умов укладеного договору,позика до цього часу не повернута.

Крім того був укладений договір поруки від 04.10.2012 року, за яким ТОВ «Монофарм» поручився за ОСОБА_2 відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань боржникка. 01.04.2014 року директором ТОВ «Монофарм» була отримана письмова вимога від позивача на виконання умов договору поруки, але строк, встановлений для добровільного виконання обов'язку із сплати ( 10 днів ), сплинув 12.04.2014 року, а грошові кошти поручителем так і не були сплачені.

Відповідно до ст. 554 Цивіного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зазначений у договорі термін відповідач ОСОБА_2 та відповідач ТОВ «Монофарм» позивачу ОСОБА_1 добровільно борг не повернули, таким чином відмовившись виконувати взяте на себе зобов'язання.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_2 та ТОВ «Монофарм» взяті на себе зобов'язання належним чином не виконують та не надають суду доказів тому,що сума боргу була ними позивачу повернута в результаті чого, виникла заборгованість за договором позики у сумі 5 035 590 гривень 00 копійок.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 546, 549, 610, 611, 530, 1050 ЦК України, ст.ст. 6-14, 60, 88, 212-218, 224-233 УПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофарм» «про стягнення суми боргу за договором позики» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофарм» (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, просп.Карла Маркса,буд.12, ідентифікаційний код 34316239) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - заборгованість за договором позики від 04.10.2012 у сумі 5 035 590 (п'ять мільйонів тридцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто ) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір - 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофарм» судовий збір - 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Ізотов В. М.