71/3-06/19
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
16.10.06 р. № 71/3-06/19
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Фаловська І.М.
Мостова Г. І.
секретар судового засідання: Швидак С.І.
В судове засідання з'явились представники учасників судового процесу:
від позивача: Білоконь Ю.М. –дов. № 64/10.2 від 28.08.2006р., представник;
від відповідача: Косаренко О.І. –наказ № 05-к від 26.02.2006р., в. о. голови правл.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Київнафтопродукт», смт Бородянка на рішення господарського суду Київської області від 20.06.2006р.
у справі № 71/3-06/19 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Акціонерного комерційного банку «Мрія», м. Київ;
до Акціонерного товариств закритого типу «Київнафтопродукт», смт Бородянка;
про відновлення положення, яке існувало до порушення права
В С Т А Н О В И В :
Акціонерний комерційний банк «Мрія»звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариств закритого типу «Київнафтопродукт»про відновлення положення, яке існувало до порушення права, шляхом визнання недійсним рішення спостережної ради АТЗТ «Київнафтопродукт»від 31.08.2002р. про створення ліквідаційної комісії.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.06.2006р. визнано недійсним рішення від 31.08.2002р. спостережної ради АТЗТ «Київнафтопродукт»про створення ліквідаційної комісії АТЗТ «Київнафтопродукт», призначення голови та членів ліквідаційної комісії. Стягнуто судові витрати.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим що враховуючи ст. ст. 10, 41 Закону України «Про господарські товариства» та те, що рішення про створення ліквідаційної комісії та про призначення її голови від 31.08.2002р. було прийнято на засіданні спостережної ради, що є суттєвим порушенням законодавства України, також, те що позивач є акціонером відповідача, а рішення було прийнято за його відсутності без скликання загальних зборів, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність рішення спостережної ради АТЗТ «Київнафтопродукт»від 31.08.2002р.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТЗТ «Київнафтопродукт»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 20.06.2006р. скасувати повністю та прийняти нове рішення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи. Зокрема, приймаючи оскаржуване рішення, на думку відповідача, суд першої інстанції порушив ст. 77 ГПК України, не призначивши конкретної дати слухання по даній справі у судовому засіданні 22.05.2006р. При цьому, скаржник зазначає, що про рішення суду першої інстанції від 20.06.2006р. дізнався 19.07.2006р. подаючи до канцелярії місцевого господарського суду рішення Голосіївського райсуду м. Києва по справі № 2-23-/06 щодо оскарження повноважень в. о. Голови правління АТЗТ «Київнафтопродукт»Косаренка О.І., яким в задоволенні зазначених вимог відмовлено. Отримав рішення лише 21.07.2006р., оскільки, раніше рішення не було готове. Однак, підпис оскаржуваного рішення датований 26.06.2006р. До того ж, відповідач зазначає, що всупереч ст. 87 ГПК України, суд першої інстанції не попередив його про призначення слухання справи, розглянувши її за відсутності представника АТЗТ «Київнафтопродукт», чим на думку скаржника, порушено ст. ст. 42, 43, 22 ГПК України.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відклавши розгляд справи на 22.05.2006р. місцевий господарський суд визнав явку сторін обов'язковою.
Також, скаржник вважає, що місцевий господарський суд при винесені рішення не застосував положення ст.84 ГПК України, а саме: рішення не містить відомості про заявлені клопотання, викладу пояснень позивача, опису огляду та дослідження судом доказів, рішення не вказує причини виникнення спору, а також в рішенні немає висновку про задоволення позову або про відмову в ньому повністю або частково по кожній із заявлених вимог.
Скаржник вважає, що місцевий господарський суд не направивши йому оскаржене рішення в п'ятиденний строк таким чином позбавив його права на апеляційне оскарження даного рішення.
Також відповідач звертає увагу апеляційного суду на те, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Так, в рішенні не відображено встановлення судом факту порушення прав та інтересів позивача.
Окрім того, господарський суд Київської області визнав встановленими обставинами, які є недоведеними. Так, скаржник вказує, що місцевим господарським судом не перевірено факт, що АКБ «Мрія» є акціонером АТЗТ «Київнафтопродукт», також, що існують на даний час інші цивільні спори між тими ж сторонами.
Через відсутність в судовому засіданні в місцевому господарському суді представника відповідача, останній не зміг надати суду нові докази, а тому вважає за необхідне повідомити їх суду апеляційної інстанції. Отже, скаржник вважає, що по заявленим позовним вимогам закінчився строк позовної давності, так як, на думку скаржника, початком перебігу позовної давності слід вважати 04.09.2002р., а на підставі ст. 257 ЦК України згідно до якої позовна давність визначається тривалістю в три роки, закінченням строку позовної давності є 03.09.2005р.
Ухвалою від 09.08.2006р. Київським міжобласним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу АТЗТ „Київнафтопродукт” прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді –Мостова Г.І., Поліщук В.Ю.
Відповідно до розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. розгляд справи здійснено в наступному складі: головуючий суддя –Агрикова О.В., судді Фаловська І.М., Мостова Г.І.
У судовому засіданні 16.10.2006р. представником відповідача заявлене клопотання про зупинення провадження у справі (а. с. 173-174) на тій підставі, що АТЗТ «Київнафтопродукт»оскаржує законність придбання його акцій АКБ «Мрія»і на даний час це питання є предметом спору по справі № 2-4428/05, що розглядається Шевченківським райсудом м. Києва, а також по справі № 6-15183, що розглядається Верховним Судом України. Відтак, відповідач вважає, що справу № 71/3-06/19 неможливо розглядати до вирішення вищевказаних справ.
Зазначене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею інших справ: - № 2-4428/05, що розглядається Шевченківським райсудом м. Києва; - № 6-15183, що знаходиться в провадженні Верховного Суду України, предметом розгляду яких є законність набуття права власності АКБ «Мрія» на акції АТЗТ «Київнафтопродукт» колегією суддів залишено без задоволення.
Статтею 33 ГПК України, вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Серед документів, доданих до заявленого представником позивача клопотання відсутні будь-які докази в підтвердження факту знаходження, справ 2-4428/05 та № 6-15183 у процесі розгляду судовими інстанціями. Такими доказами повинні бути процесуальні документи відповідних судових інстанцій, що підтверджують факт знаходження справи у провадженні суду, а саме, ухвали суду прийняті відповідно до ст. ст. 118, 156, 328 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Таким чином, у разі відсутності належних доказів розгляду пов'язаної справи іншим судом, у господарського суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. В свою чергу представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з мотивів, викладених у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.
АКБ «Мрія»є акціонером АТЗТ «Київнафтопродукт»09.07.2002р., що підтверджується випискою № 2 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку (а. с. 171), яка була надана позивачем на виконання ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2006р. відповідно до якої, в реєстрі акціонерів зафіксовано, що АКБ «Мрія»є власником 5,179279% статутного фонду АТЗТ «Київнафтопродукт».
Рішенням господарського суду Київської області у справі №206/9-02 державну реєстрацію АТЗТ «Київнафтопродукт»скасовано та зобов'язано відповідача здійснити заходи по ліквідації товариства .
31.08.2002р. Спостережною радою АТЗТ «Київнафтопродукт»було прийнято рішення про створення ліквідаційної комісії та призначення її голови з правом підпису документів необхідних для проведення ліквідаційної процедури.
03.09.2002р. в газеті «Київська правда»була розміщена публікація, якою повідомлялося про ліквідацію АТЗТ «Київнафтопродукт».
У березні 2003 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до Косаренка Олександра Івановича, якого призначено головою ліквідаційної комісії АТЗТ „Киїнафтопродукт” із аналогічним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2003 року задоволені позовні вимоги.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30.10.2003 року залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2003 року.
Верховним судом України скасовано рішення Шевченківського суду м. Києва від 25.06.2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30.10.2003 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
03.04.2006р. АКБ «Мрія»звернувся до господарського суду з позовом до АТЗТ «Київнафтопродукт»про визнання недійсним рішення спостережної ради останнього про створення ліквідаційної комісії АТЗТ «Київнафтопродукт», призначення голови ліквідаційної комісії та її членів від 31.08.2002р., який рішенням господарського суду Київської області від 20.06.2006р. був задоволений повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши, на підставі фактичних обставин справи, застосування судом норм матеріального та процесуального права, при прийнятті оскарженого рішення знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Погоджуючись з висновками, суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 18.2 Статуту АТЗТ «Київнафтопродукт»(а. с. 137-146), товариство ліквідується зокрема на підставі рішення суду або арбітражного суду.
Порядок ліквідації визначається загальними вимогами, які передбачені діючим законодавством стосовно господарських товариств.
Пунктом 9.3 Статуту АТЗТ «Київнафтопродукт»до компетенції загальних зборів товариства відносяться прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Як вказує Закон України «Про підприємства в Україні»(в редакції 2002р.), ліквідація підприємств здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. Згідно Закону України «Про господарські товариства»саме до компетенції загальних зборів акціонерів належить призначення ліквідаційної комісії і дане повноваження не може бути передане іншим органам товариства.
Відповідно до ст. 41 Закону України „Про господарські товариства”, вищим органом акціонерного товариства є збори товариства. До компетенції загальних зборів належать прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Стаття 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. Проте, в порушення вищезазначених приписів, рішення про створення ліквідаційної комісії та призначення голови ліквідаційної комісії та її членів було прийнято Спостережною радою АТЗТ «Київнафтопродукт»(а. с. 8), без скликання загальних зборів акціонерів.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р., акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Зі змісту наведених норм вбачається, що право на звернення до суду з позовом про захист своїх порушених або оспорюваних прав надано саме акціонеру товариства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прийняття рішення про створення ліквідаційної комісії та про призначення Голови ліквідаційної комісії від 31.08.2002 року спостережною радою АТЗТ «Київнафтопродукт»є перевищенням її повноважень, порушенням прав та законних інтересів позивача та законодавства чинного на момент виникнення спірних відносин між сторонами.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог АКБ «Мрія»відносно незаконності рішення спостережної ради АТЗТ „Київнафтопродукт” від 31.08.2002 року.
Твердження відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності, колегією суддів відхиляються з наступних підстав.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, у березні 2003року АКБ «Мрія»звернувся до Шевченківського райсуду м. Києва із позовом до АТЗТ «Київнафтопродукт»та Косаренка О.І із аналогічним предметом позову.(а. с. 59)
Ухвалою Верховного Суду України від 27.10.2005р. (а. с. 55) касаційну скаргу АТЗТ «Київнафтопродукт»на рішення Шевченківського райсуду м. Києва від 25.06.2003р. та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.10.2003р. задоволено частково. Рішення Шевченківського райсуду м. Києва від 25.06.2003р та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.10.2003р. скасовано, а провадження у справі закрито.
03.04.2006р. АКБ «Мрія»звернувся до господарського суду з позовом до АТЗТ «Київнафтопродукт»про визнання недійсними рішення спостережної ради останнього про створення ліквідаційної комісії АТЗТ «Київнафтопродукт», призначення ліквідаційної комісії та її членів від 31.08.2002р., який рішенням господарського суду Київської області від 20.06.2006р.був задоволений повністю.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивач звернувся за захистом порушеного права до Шевченківського районного суду м. Києва в 2003році, тобто в межах строку позовної давності. Тобто, перебіг строку позовної давності перервався на підставі ч. 1 ст. 79 ЦК УРСР.
Частиною 3 ст. 79 ЦК УРСР передбачено, що після перериву перебіг строку позовної давності починається спочатку; час, що минув до перериву, до нового строку не зараховується.
Вказане рішення ухвалою Верховного суду України від 27.10.2005р. було скасовано, а провадження в справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що після закриття провадження Верховним судом України з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, перебіг строку позовної давності почався з початку, тобто, з 27.10.2005р.
Заперечення відповідача щодо порушень під час прийняття оскаржуваного рішення норм процесуального права спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 22.05.2006р. (а. с. 67) у судовому засіданні, в якому приймав участь представник відповідача, суд оголосив ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.06.2006р. о 14-30 год. Заперечень до протоколу судового засідання від 22.05.2006р. згідно зі ст. 811 ГПК України відповідачем не подавались.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції правомірним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Київнафтопродукт»на рішення господарського суду Київської області від 20.06.2006р. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 20.06.2006р. у справі № 71/3-06/19 за позовом Акціонерного комерційного банку «Мрія»до Акціонерного товариства закритого типу «Київнафтопродукт»про відновлення положення, яке існувало раніше –залишити без змін.
3. Справу № 71/3-06/19 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Фаловська І.М.
Мостова Г. І.
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 493796 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні