Постанова

від 23.10.2006 по справі 10/181

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/181

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

23.10.06 р.                                                                                                    № 10/181                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Поліщук В.Ю.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

при секретарі судового засідання Швидак С.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ВАТ «Лубнифарм»,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2006 року,

у справі №10/181 (суддя Шкурдова Л.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм»(м. Харків),

до Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»(м. Лубни),

про стягнення заборгованості у розмірі 102714 грн. 43 коп. (з яких –94884 грн. 00 коп. заборгованості за договором №1710/1-2004 від 17.10.2004 року та 7830 грн. 43 коп. – пеня за несвоєчасну сплату заборгованості),

представники сторін в судове засідання не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Сінтафарм»звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою стягнення заборгованості (з яких: 94884 грн. 00 коп. –заборгованості за договором та 7830 грн. 43 коп. –пеня за несвоєчасну сплату заборгованості). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1710/1-2004 від 17.10.2004 року.

Рішенням Господарського суджу Полтавської області від 13.06.2006 року у справі №10/181 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ВАТ «Лубнифарм»на користь ТзОВ «Сінтафарм»94884 грн. 000 коп. –боргу, 7830 грн. 43 коп. –пені. Водночас, стягнуто з відповідача на користь позивача 1027 грн. 14 коп. –в якості відшкодування витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00  коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «Лубнифарм», звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2006 року №10/181 скасувати.

Ухвалою від 31.07.2006 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу ВАТ «Лубнифарм»прийнято до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року склад колегії суддів було змінено (у зв'язку з відпусткою суддів).

Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.08.2006 року розгляд справи було відкладено. В судовому засіданні 17.10.2006 року оголошувалась перерва до 23.10.2006 року.

Скаржник не скористався процесуальним правом на участь власного представника в засіданнях апеляційного господарського суду, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечено. Про причини не направлення уповноваженого представника в судове засідання 23.10.2006 року, апеляційний господарський суд не повідомлено, хоча про час і місце розгляду апеляційної скарги скаржник був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечував з мотивів, наведених у Правових обґрунтуваннях заперечень на апеляційну скаргу (вих.№87 від 12.10.2006 року) та Додаткових запереченнях на апеляційну скаргу (вих.№91 від 18.10.2006 року). В судових засіданнях апеляційного господарського суду, представник позивача підтримала заперечення, наведені у відзиві апеляційну скаргу, проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила господарський суд апеляційної інстанції спірне судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень, позивач посилався на те, що місцевим господарським судом було повно всебічно та об'єктивно досліджено усі обставини справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні 17.10.2006 року, представник позивача надав апеляційному господарському суду платіжні документи, відповідно до яких основний борг відповідачем було сплачено.

В судовому засіданні 23.10.2006 року, було оголошено повний текст постанови апеляційного господарського суду.

Переглядаючи судове рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керується приписами ст.101 ГПК України, відповідно до якої, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу і зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 17.10.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1710/1-2004 (арк. справи 10-12), відповідно до якого, позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а саме нетоксичні плівки ПВХ згідно специфікацій та накладних, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар згідно умов Договору.

Відповідно до п.2.1.1 Договору, позивач зобов'язаний протягом строку, вказаного в специфікації передати товар відповідачу в належній кількості та асортименті, вказаному у специфікації, а відповідач відповідно до п.2.2.2 Договору, зобов'язаний оплатити отриманий товар у термін, визначений специфікацією.

20 жовтня 2005 року, на виконання умов Договору між позивачем та відповідачем, було підписано Специфікацію №4, згідно якої позивач зобов'язаний поставити протягом жовтня 2005 року товар вказаний в Специфікації у обсязі 4089,2 кг на загальну суму 63501 грн. 66 коп. (арк. справи 13).  

21 листопада 2006 року на виконання умов Договору між позивачем та відповідачем, було підписано Специфікацію №5, згідно якої позивач зобов'язаний поставити протягом листопада 2005 року товар вказаний в Специфікації у обсязі 4570,4 кг на загальну суму 73382 грн. 34 коп. (арк. справи 14).

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом 21.10.2006 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв плівку ПВХ білу на загальну вартість 63501 грн. 66 коп., що підтверджується видатковою накладною №С-00000083 від 21.10.2005 року (арк. справи 16). 24.10.2006 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв плівку ПВХ білу на загальну вартість 73382 грн. 34 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000102 від 24.11.2005 року (арк. справи 15).

Відповідно до Специфікацій відповідач зобов'язаний здійснити оплату поетапно: 20% - передоплата від загальної суми поставки, 30% - оплата на дату відгрузки, 50% - відстрочка платежу 20 календарних діб з моменту переходу права власності на товар.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був остаточно розрахуватись з позивачем за отриманий, згідно видаткової накладної №С-00000083 від 21.10.2005 року товар до 10.11.2005 року, згідно видаткової накладної №РН-0000102 від 24.11.2005 року до 14.12.2005 року.

Як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, станом на 13.06.2006 року, а саме на день прийняття рішення місцевим господарським судом, відповідач належним чином свої зобов'язання по Договору №1710/1-2004 по оплаті вартості отриманого товару не виконав. За отриманий товар по видатковій накладній №С-00000083 від 21.10.2005 року, відповідач розрахувався частково - сплативши 42000 грн. 00 коп. За отриманий товар по видатковій накладній №РН-0000102 від 24.11.2005 року відповідач не розрахувався.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем господарського зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 94884 грн. 00 коп. на день прийняття рішення місцевого господарського суду були належним чином обґрунтованими та такими, що відповідали фактичним обставинам у справі.

Проте, як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, під час перегляду справи в апеляційному порядку, відповідач повністю розрахувався з позивачем за отримані товарно-матеріальні цінності. Факт сплати відповідачем грошових коштів підтверджено платіжними дорученням №1615 від 09.08.2006 року на суму 23651 грн. 89 коп., №U 1323094 від 28.07.2006 року  на суму 64652 грн. 70 коп., №U 1323094 від 28.07.2006 року  на суму 6 579 грн. 41 коп. Представником позивача факт отримання зазначених грошових коштів у сумі 94884 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості по Договору №1710/1-2004 не заперечується.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи, що станом на 23.10.2006 року відповідач повністю розрахувався з позивачем, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв'язку з припиненням зобов'язання та  відсутністю спору.

Відповідно до п.11) ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у випадку відсутності предмета спору.

Щодо стягнення з відповідача сум пені, нарахованої за неналежне виконання грошового зобов'язання, то колегія суддів не вбачає підстав щодо задоволення позовних вимог в цій частині виходячи з наступного.

Відповідно до ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Пунктом 3.1 Договору №1710/1-2004 передбачена неустойка (пеня), що нараховується за несвоєчасне виконання покупцем (відповідачем у даній справі) вимог п.2.2.1 Договору.

Відповідно до п.2.2.1 Договору №1710/1-2004 відповідач зобов'язується надати покупцю (позивачу у даній справі) заявку на товар за 30 календарних днів до моменту поставки. Тобто, п.3.1 Договору №1710/1-2004 встановлена відповідальність відповідача за несвоєчасне направлення позивачу заявки на отримання товару.

Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлена до стягнення сума пені, що нарахована за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару у строки, встановлені п.2.2.2 Договору №1710/1-2004. Дослідивши умови Договору №1710/1-2004, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила відсутність в зазначеному договору відповідальності відповідача за неналежне виконання умов п.2.2.2 даного Договору, а тому в цій частині, позовні вимоги є необґрунтовані та такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В цьому випадку це стосувалось позивача, який мав би довести підстави, за наявності яких були заявлені позовні вимоги про стягнення неустойки за неналежне виконання грошового зобов'язання по Договору №1710/1-2004.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом були невірно застосовані норми матеріального права при задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, а тому за таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області 15.05.2006 року –скасуванню. Водночас, в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 94884 грн. 00 коп. провадження у справі підлягає припиненню.

Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.49 ГПК України, приймає рішення про розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст.33,34,43,99,101, п.2), п.3) ст.103, ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу ВАТ «Лубнифарм»на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2006 року у справі №10/181 задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2006 року у справі №10/181 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким в частині стягнення 94884 грн. 00 коп. основної суми боргу провадження у справі припинити. В частині стягнення 7830 грн. 43 коп. пені прийняти нове рішення яким в задоволенні вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»(37500, Полтавська область, м.Лубни, вул.Петровського, б.16, код ЄДРПОУ 00480951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм»(61003, м.Харків, вул.Кузнечна, б.36, код ЄДРПОУ 32439942) 948 (дев'ятьсот сорок вісім) грн. 44 коп. - в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 95 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ на виконання цієї постанови.

5.          Копію цієї постанови направити сторонам у справі.

6.          Матеріали справи №10/181 повернути до Господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                Поліщук В.Ю.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.