Рішення

від 25.08.2015 по справі 907/1071/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.2015 Справа № 907/1071/14

За позовом приватного підприємства „Посів-Україна", м. Ужгород

до компанії „Baum Welt GmbH i. GR", м. Боген, Німеччина

до товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер Закарпаття", м. Ужгород

про стягнення суми 7485,00 Євро (що становить 122379,75 грн.),

Суддя - Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача - Рябінічева А.С., представник за довіреністю б/н від 10.09.14;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: приватним підприємством „Посів-Україна", м. Ужгород заявлено позов до компанії „Baum Welt GmbH i. GR", м. Боген, Німеччина та до товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер Закарпаття", м. Ужгород про стягнення суми 7485,00 Євро (що становить 122379,75 грн.) за контрактом №2509DE від 01.08.2013 та за договором поруки від 15.09.2014.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач-2 у судове засідання повторно не з'явився, заперечень по суті позовних вимог не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

До початку даного судового засідання до господарського суду повернуто поштову кореспонденцію з ухвалою про відкладення розгляду справи від 19.06.2015, яка надсилалася відповідачеві-1 за адресою, вказаною в позовній заяві: Deutschland, Bahnhofstr. 24, Bogen 94327, безпосередньо поштою згідно зі ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) з відміткою про невручення.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.11.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.12.2014, копію вказаної ухвали надіслано сторонам, в т.ч. відповідачу 1 згідно зі ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965).

Враховуючи, що відповідачем-1 по даній справі є іноземна юридична особа - німецька компанія „Baum Welt GmbH i. GR", м. Боген, Німеччина; уповноважений представник відповідача-1 для участі в судовому засіданні не з'явився; вжиті судом заходи, спрямовані на належне повідомлення відповідача-1 про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання відповідних судових ухвал за адресою, вказаною в позовній заяві, безпосередньо поштою згідно зі ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), виявилися безрезультатними, суд, з метою забезпечення повідомлення відповідача-1 (іноземної юридичної особи) про час та місце розгляду справи вжив заходи щодо вручення відповідачеві-1 ухвал, а також позовної заяви та долучених до неї документів, відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), зобов'язавши позивача надати господарському суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.11.2014, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 18.12.2014, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню.

Надісланим на адресу суду клопотанням від 09.02.2015 позивач надав переклад витребуваних документів на німецьку мову.

Після надходження від позивача витребуваних документів щодо перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, ухвали суду про порушення провадження у справі 05.11.2014, та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 18.12.2014, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню, суд листом № 02.5.1-10/993/15 від 16.02.2015 направив вищезазначені документи Голові Верховного земельного суду Мюнхену (Prдsidentin des Oberlandesgerichts Mьnchen, Prielmayerstrasse 5, 80097 Mьnchen) для вручення їх компанії „Baum Welt GmbH i. GR", Deutschland, Bahnhofstr. 24, Bogen 94327.

Вісімнадцятого травня 2015 року від Дільничого суду Штраубінг надійшов лист, яким повернуто назад запит на надання правової допомоги із позначкою „доставка неможлива". Згідно з повідомленням судового виконавця, фірма „Baum Welt GmbH i. GR", за адресою Deutschland, Bahnhofstr. 24, Bogen 94327 не зареєстрована та є невідомою; хоча безпосередньо по адресі була знайдена поштова скринька, однак жодних службових приміщень не значиться. До листа також долучено витяг з торгового реєстру дільничого суду Штраубінг від 20.03.2015, з якого вбачається, що фірма „Baum Welt GmbH i. GR" знаходиться за адресою Deutschland, Bahnhofstr. 24, Bogen 94327; відомостей про виключення останньої з торгового реєстру не містить.

Пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. Таким чином, у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців (Роз'яснення, Вищий господарський суд, від 31.05.2002, № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій")

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами

Відповідно до ст. 15 ГПК України спори за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження.

Пунктом 9.3. Контракту, укладеного між сторонами, погоджено, що будь-який спір, який виникає за даним Контрактом або пов'язаний з ним, Сторони вирішують шляхом переговорів. У разі неможливості дійти згоди спірне питання передається на розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Словацької республіки (п. 9.4. Контракту).

Відповідно до п. 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 р. № 04-5/608 звернення до арбітражу - це право, а не обов'язок сторони (стаття 12 ГПК України), яке реалізовується у встановленому порядку (стаття 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"), а підсудність суду справи з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

В силу ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Угода повинна бути укладена між всіма сторонами спору. Тому, якщо позов пред'явлено до кількох відповідачів, але хоча б один із них не є стороною угоди про договірну підсудність, така угода не може бути підставою для розгляду спору за місцем, визначеним із застосуванням договірної підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі, неналежним виконанням відповідачем 2, як поручителем, Договору поруки від 15.09.2014р., який укладений на забезпечення виконання Контракту № 2509 DE від 01.08.2013р. та просить стягнути заборгованість солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

В свою чергу, у Договорі поруки відсутня така угода сторін, як передача на розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Словацької республіки всіх розбіжностей і спорів по даному Договору поруки.

Оскільки до початку розгляду справи по суті сторонами не було заявлено про припинення провадження по справі, а відповідач 2 має місцезнаходження в Україні, а також враховуючи те, що арбітражне застереження, що міститься у п. 9.4. Контракту, укладеного між приватним підприємством „Посів-Україна", м. Ужгород (Продавець) та компанією „Baum Welt GmbH i. GR", м. Боген, Німеччина (Покупець), стосується тільки спорів між вказаними сторонами та не поширює чинність на спори з іншими особами, зокрема - із Відповідачем 2, суд вважає, що даний спір може бути розглянутий Господарським судом Закарпатської області.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази,

заслухавши пояснення представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Першого серпня 2013 року між приватним підприємством „Посів-Україна", м. Ужгород (Продавець) та компанією „Baum Welt GmbH i. GR", м.Боген, Німеччина (Покупець) укладено Контракт №2509DE

(далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити дрова колоті листяних порід (бук, дуб), d8-20 см., L=0,33м (надалі - Товар). Пунктом 2.3 Контракту встановлено, що загальна сума контракту становить 660 000 Євро (66 Євро за 1 м3 дров). Кількість товару по даному контракту становить 10 000 м3 (п. 3.1. Контракту).

Пунктом 5.1. Контракту передбачено, що поставка Товару FCA Uzhgorod, Ukraine здійснюється згідно правил Інкотермс 2010, що підтверджується автотранспортними накладними (СМR).

Відповідно до пункту 5.3. Контракту датою поставки товару є дата вказана в міжнародній товаро-транспортній накладній (СМR), яка підтверджує прийняття товару Покупцем.

Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом оплати на розрахунковий рахунок Продавця в уповноваженому банку у 100 % розмірі суму на протязі 14 днів з дати поставки за кожну партію товару або передплата (п. 8.1. Контракту).

Позивач на виконання Контракту від 01.08.2013 поставив Відповідачу 1 продукцію, а саме дрова колоті листяних порід на загальну суму 7 485 Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи вантажно-митними деклараціями №021185 від 03.11.2013 на суму 1815 Євро, №021626 від 08.11.2013 на суму 1815Євро, №024783 від 25.12.2013 на суму 1845 Євро, №002468 від 13.02.2014 на суму 2010 Євро, рахунками-фактури №1609-2 від 16.09.2013, №2709-1 від 27.09.2013, №2512 від 25.12.2013, №1302 від 13.02.2014 та міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с. 36-65).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка становить 7 485 Євро.

З огляду на вказане, обґрунтованим та доведеними є твердження позивача щодо поставки ним на користь відповідача 1 Товару.

П'ятнадцятого вересня 2014 року між позивачем (Кредитор) і товариством з обмеженою відповідальністю "Форестер Закарпаття" (Поручитель) було укладено Договір поруки. Згідно з цим Договором Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань компанії „Baum Welt GmbH i. GR" (місцезнаходження: Deutschland, Bahnhofstr. 24, Bogen 94327) (далі - Боржник), що виникли із Контракту №2509DE від 01.08.2013, укладеного між Кредитором та Боржником (далі - Основний договір), в тому числі зобов'язань по оплаті поставленого товару, зобов'язань по сплаті неустойки, 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідно до п.1.2. Договору поруки Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання Боржником за Основним договором та є солідарним Боржником з моменту підписання цього Договору у межах суми 660 000 Євро.

Згідно із п. 3.1 Договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання за Основним договором Поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк сім календарних днів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності з частиною першою статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Із частини другої та третьої статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", вбачається, що у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу (частина перша статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2009р. "Про узагальнення судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів", відзначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з неналежним виконанням договірних зобов'язань, слід приймати до уваги відповідні норми Закону України "Про міжнародне приватне право" і Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Таким чином, застосуванню до спірних правовідносин підлягає право за місцезнаходженням продавця, яким є позивач у справі. Оскільки місцезнаходженням позивача є Україна, то застосуванню підлягає законодавство України.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу купівлі-продажу товару на підставі Контракту, згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Обов'язок покупця оплатити повну вартість поставленого йому товару, випливає також із змісту ст.ст. 53 та 59 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (є чинною для України 01.02.1991 року), якими передбачено обов'язок покупця оплатити вартість товару та прийняти поставку.

Обов'язок відповідача 1 оплатити вартість одержаного по вищезазначених товаро-супровідних документах передбачено також п. 8.1. Контракту.

Строк виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого товару настав та підлягав виконанню.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем, поставленого йому товару загальною вартістю 7485 євро. Відповідач 1 доказів на спростування доводів позивача не подав, заперечень з цього приводу не висловив.

За таких обставин, позов щодо стягнення з відповідача 1 заборгованості за Контрактом є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягає до задоволення.

Щодо вимог, які стосуються відповідача 2, суд зазначає наступне.

Між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем 2 (Поручитель) було укладено договір поруки від 19.09.2012р. (далі договір поруки), згідно з яким Відповідач 2 взяв на себе обов'язок відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань Відповідача 1 (Боржник), що виникли з контракту №2509DE від 01.08.2013.

Згідно з п. 3.5. договору поруки у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань щодо оплати товару поставленого за Контрактом у строк до 25.09.2014 Кредитор має право протягом десяти днів звернутися з вимогою про виконання таких зобов'язань до Поручителя. Якщо зазначена в цьому пункті вимога не буде пред'явлена у строк до 04.10.2014 включно, порука вважається припиненою. Пунктом п.3.1. договору поруки передбачено обов'язок Поручителя виконати за Боржника зобов'язання у вигляді оплати Товару поставленого Кредитором Боржнику у відповідності до контракту у семиденний строк з дня отримання вимоги від Кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивач не надав суду доказів того, що він звертався до відповідача 2 з відповідними вимогами протягом строку встановленого у п. 3.5. договору поруки, та у зв'язку з чим зобов'язання поручителя, які випливали з укладення та виконання таких договорів, вважаються припиненими та позивачем не спростованими.

Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 суми 7485 євро заборгованості по оплаті за контрактом №2509DE від 01.08.2013. є обґрунтованими, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог до відповідача 2 слід відмовити у зв'язку із припиненням зобов'язань відповідача 2 за договором поруки.

Судовий збір у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України та п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з компанії „Baum Welt GmbH i. GR" (місцезнаходження: Deutschland, Bahnhofstr. 24, Bogen 94327) на користь приватного підприємства „Посів-Україна" (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Перемоги, 32а, код ЄДРПОУ: 30741159) суму заборгованості в розмірі 7485 Євро (сім тисяч чотириста вісімдесят п'ять Євро), а також суму у відшкодування витрат зі сплатою судового збору в розмірі 2470 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят гривень).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні позовних вимог до відповідача 2 відмовити.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 31.08.2015.

Суддя Ващиліна Н.М.