cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 910/6447/14 19.05.14
за позовом: Громадської організації «Міжгалузевий науково-технічний центр «Темп», м.Київ, ЄДРПОУ 25275755
до відповідача: Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району», м.Київ, ЄДРПОУ 34966254
про визнання права власності
Суддя Любченко М.О.
Представники сторін:
від позивача: Педак С.В. - по дов., Шахотін О.І. - по дов., Агасьян Н.Ю. - по дов.
від відповідача: Фісун Г.В. - пров. юр-т
Позивач, Громадська організація «Міжгалузевий науково-технічний центр «Темп», м.Київ звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району», м.Київ про визнання права власності на нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Довнар-Запольського, б.2/20.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на проведення реконструкції, ремонту та обладнання нежитлових приміщень, що відповідно до рішення №397 від 25.07.1988р. Виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м.Києва та ордеру №17335 від 07.05.1989р., виданого Трестом нежитлового фонду при Київській міській раді народних депутатів, надано в оренду заявнику та сплату з 1988р. орендної плати за користування вказаним об'єктом оренди. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про наявність підстав для визнання права на нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Довнар-Запольського, б.2/20.
У відзиві №124-юр від 28.04.2014р. відповідач проти позовних вимог надав заперечення з огляду на те, що спірне майно було закріплено за останнім на праві господарського відання згідно розпорядження №80 від 09.02.2011р. Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Шевченківського району», тоді як власником вказаного вище майна є територіальна громада міста Києва.
Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
Враховуючи викладену учасниками судового процесу правову позицію по суті спору, приймаючи до уваги, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на здійснену останнім реконструкцію нежилих підвальних приміщень за адресою: м.Київ, вул.Довнар-Запольського, б.2/20, суд дійшов висновку, що питання стосовно особи, за рахунок коштів якої проводилась така реконструкція та чи відповідає вона відповідним нормам входять до предмету доказування по даній справі, а тому вони повинні бути досліджені господарським судом з метою винесення обґрунтованого та повного рішення.
Разом із цим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.
Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що під час розгляду справи №910/6447/14 виникло питання щодо встановлення факту та обсягів проведення позивачем реконструкції об'єкту, що розташований у м.Києві по вул.Довнар-Запольського, б.2/20, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.
Одночасно, відповідно до п.п.2.2.1 п.2.2 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно , витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна , тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п.3 ч.2 ст.54 і ст.55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (ч.3 ст.55 Господарського процесуального кодексу України), з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.
Наразі, позивачем не представлено до матеріалів справи належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження вартості спірного об'єкта нерухомого майна, а отже і вірного визначення ціни позову.
За таких обставин, враховуючи все наведене вище, приймаючи до уваги позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку, що з метою визначення дійсної вартості ціни позову, а отже і розміру судового збору, який належить сплатити до Державного бюджету України за розгляд позовних вимог про визнання права власності на спірні приміщення, необхідним є застосування спеціальних знань в сфері оціночної діяльності, а отже призначення з цього питання судової експертизи.
Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз», вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.
За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.
У судовому засіданні 30.04.2014р. учасниками судового процесу було наголошено на необхідності проведення судової експертизи з метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи. Одночасно, під час розгляду спору 30.04.2014р. судом було запропоновано сторонам надати запитання для судового експерта та з цією метою оголошено перерву у судовому засіданні до 19.05.2014р.
Проте, як слідує з матеріалів справи, позивачем та відповідачем жодних пропозицій щодо питань, які належить поставити на експертне дослідження, представлено не було.
Відповідно до ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».
Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Приймаючи до уваги встановлену зону регіонального обслуговування Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд вважає за необхідне призначити судову експертизу саме у вказану експертну установу (03680, м.Київ, Солом'янський район, вул.Смоленська, 6, ЄДРПОУ 02883096).
Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.
За змістом п.23 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.
За висновками суду, саме позивач, Громадська організація «Міжгалузевий науково-технічний центр «Темп», є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначити судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покласти на позивача.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.41, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
УХВАЛИВ:
Призначити судову експертизу по справі №910/6447/14 за позовом Громадської організації «Міжгалузевий науково-технічний центр «Темп», м.Київ до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району, м.Київ про визнання права власності на нежиле приміщення, яке знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Довнар-Запольського, б.2/20.
На вирішення експерту поставити наступні питання:
1. Чи проводились у період з 1988р. по теперішній час реконструкція (або зміна технічних характеристик будь-яким іншим шляхом), ремонт чи переоблаштування нежилих підвальних приміщень площею 72 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Довнар-Запольського, б.2/20? Якщо так, то за рахунок коштів яких осіб було проведено реконструкцію вказаного майна?
2. Яка вартість спірного нерухомого майна станом на теперішній час?
3. Які технічні характеристики мають нежилі підвальні приміщення, що розташовані за адресою: м.Київ, вул.Довнар-Запольського, б.2/20, станом на теперішній час?
4. Чи відповідає спірне підвальне приміщення вимогам державних будівельних норм (ДБН) та санітарних, протипожежних правил? Якщо не відповідає, то які є відхилення від встановлених будівельних, протипожежних та санітарних стандартів?
Проведення судової експертизи по справі №910/6447/14 доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м.Київ, Солом'янський район, вул.Смоленська, 6, ЄДРПОУ 02883096).
Попередити експерта, який буде проводити судову експертизу, про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
Зобов'язати учасників судового процесу не перешкоджати при проведенні судової експертизи.
Зобов'язати Громадську організацію «Міжгалузевий науково-технічний центр «Темп» (04116, м.Київ, вул.Довнар-Запольського, б.2/20, ЄДРПОУ 25275755) сплатити вартість судової експертизи згідно з рахунком, який буде надано Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Суддя М.О. Любченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2014 |
Оприлюднено | 04.09.2015 |
Номер документу | 49421697 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Любченко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні