Ухвала

від 17.03.2014 по справі 35/48-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" березня 2014 р.Справа № 35/48-09

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши матеріали заяви ПП Шаповала ОСОБА_1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх.№ 7058 від 03.03.2014 р.) у справі

за позовом Комунального підприємства „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", м. Харків до Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Шатівка про стягнення 13880,00 грн. за участю представників :

Стягувача: ОСОБА_3, дов. № 2 від 02.01.2014 р.; ОСОБА_4, дов. № 23 від 13.01.2014 р.

Боржника (заявника): ОСОБА_2, особисто

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2014 року ПП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 7058 від 03.03.2014 р. арк.спр. 50-51) про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що наказ на виконання рішення суду від 14.04.2009 року у даній справі втратив свою чинність; заборгованості, яка стягнута з нього на користь КП „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" не існувало станом на момент розгляду даної справи, винесення судового рішення та видачі відповідного наказу; у заявника не існувало договірних стосунків із стягувачем, але вони існували з приватним підприємцем ОСОБА_5, який має перед заявником заборгованість в розмірі 68543,00 грн.; наказ фактично не виконувався.

Ухвалою суду від 06.03.2014 р. вказана заява була прийнята до розгляду та призначена до слухання у судовому засіданні на 17.03.2014 р. об 11:00 год.

В судовому засіданні заявник (ПП ОСОБА_2Я.) вимоги заяви підтримав в повному обсязі, пояснив, що заборгованість, присуджена до стягнення згідно рішення суду у даній справі після винесення судового наказу ним не сплачувалась та не сплачена станом на момент розгляду даної заяви оскільки така заборгованість взагалі відсутня перед стягувачем, а виникла перед приватним підприємцем ОСОБА_5 і є погашеною за рахунок наданих останньому заявником 23.11.2005 р. транспортних послуг на суму 68543,00 грн. та поставки ячменю на суму 46543,00 грн

Представники стягувача (КП „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі") проти задоволення зави заперечували в повному обсязі, про що надали письмові пояснення (вх. № 8654 від 14.03.2014 р.). Представник стягнувача (ОСОБА_3Г.) зазначив в судовому засіданні, що заборгованість, визначена рішенням суду у даній справі ОСОБА_2 не сплачена, договірні стосунки між ним та ОСОБА_5 значення для погашення заборгованості у даній справі не мають, вимоги заявника на підставі ч. 4 ст. 117 ГПК України є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, заяви та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, суд встановив наступне.

25 лютого 2009 року Комунальне підприємство „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" звернулось з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 13880,00 грн. боргу.

14 квітня 2009 року господарським судом Харківської області (суддя Швед Е.Ю.) позовні вимоги Комунального підприємства „Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" задоволено повністю, стягнуто на користь останнього з Приватного підприємця ОСОБА_2 13880,00 грн., 138,80 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

28 квітня 2009 року на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

Вказане рішення суду, станом на момент розгляду даної заяви набрало законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не переглядалось, в порядку перегляду за нововиявленими обставинами не скасовувалось.

Згідно наявного в матеріалах справи листа ВДВС Лозівського міського управління юстиції Харківської області (арк.спр. 169) 08.05.2009 р. постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі.

Боржник (заявник) вважає, що наказ від 28.04.2009 р. по виконанню рішення суду від 14.04.2009 р. у справі № 35/48-09 є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав:

1. визначений наказом строк пред'явлення його до виконання (до 28.04.2012 р.) вже вичерпано;

2. справу по стягненню визначених в наказі коштів розглянуто без його участі;

3. заборгованість, визначена рішенням суду та наказом у даній справі виникла не перед стягувачем, а перед приватним підприємцем ОСОБА_5 і відповідна заборгованість є погашеною за рахунок наданих останньому заявником 23.11.2005 р. транспортних послуг на суму 68543,00 грн. та поставки ячменю на суму 46543,00 грн.;

4. наказ від 28.04.2009 р на примусове виконання рішення суду у даній справі неодноразово повертався відповідно до ст.ст. 47, 48 Закону України "Про виконавче провадження" і фактично не виконувався.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд у разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Так, положення ст. 117 ГПК України визначають наступні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню:

1. наказ видано помилково;

2. відсутність обов'язку боржника, пов'язана з добровільним виконанням відповідного зобов'язання останнім чи іншою особою;

3. інші причини, що зумовлюють відсутність обов'язку особи по виконанню рішення суду.

Втім, всі ці підстави пов'язані з виникненням обставин, які за змістом ст. 117 ГПК України можуть слугувати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, тільки після виникнення у боржника обов'язку щодо виконання судового рішення.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається факту помилкового видання судом наказу від 28.04.2009 р. на примусове виконання рішення суду від 14.04.2009 р. у справі № 35/48-09. Наказ було видано за результатами розгляду даної справи після набрання рішенням законної сили.

В матеріалах справи також відсутні, а заявником (боржником) не надані докази припинення обов'язку з виконання рішення суду у даній справі у зв'язку з добровільним виконанням відповідного зобов'язання з оплати визначених рішенням суду коштів після видання наказу на його примусове виконання (наприклад, у зв'язку з їх оплатою боржником або іншою особою; зарахуванням однорідних зустрічних вимог тощо).

Окрім того, з пояснень боржника (заявника) вбачається, що рішення суду у даній справі ним не виконувалось, а заборгованість, визначена у відповідному рішенні суду та наказі є непогашеною станом на момент розгляду даної заяви.

Заявником (боржником), в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, також не надано доказів існування будь-яких інших причин, що виникли після видачі наказу у даній справі та зумовлюють відсутність його обов'язку по виконанню рішення суду (наприклад, скасування рішення суду у даній справі судами вищестоящих інстанції або у зв'язку з переглядом відповідного рішення за нововиявленими обставинами тощо).

Як свідчать пояснення ОСОБА_2 у судовому засіданні та зміст наданої ним заяви, він вважає, що обов'язок по виконанню наказу у нього відсутній у зв'язку з відсутністю заборгованості, стягнення якої було предметом розгляду у справі № 35/48-09, взагалі, і ці обставини мали місце до вирішення спору по суті, набрання рішенням законної сили та видачі відповідного наказу. Таким чином, ОСОБА_2 висловлює свою незгоду з рішенням суду у справі.

Втім, вказані питання знаходяться за межами дослідження при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України.

Враховуючи викладене, а також те, що заявником не надано доказів помилкової видачі наказу у даній справі, відсутності обов'язку щодо виконання відповідного рішення суду у зв'язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин - суд відмовляє у задоволенні заяви ПП ОСОБА_2 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 35/48-09.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 86, 117 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ПП ОСОБА_2 (вх. № 7058 від 03.03.2014 р.) про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Суддя ОСОБА_6