Ухвала

від 14.10.2013 по справі 5006/6/127/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

14.10.2013р. Справа № 5006/6/127/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АІК-ЕКО» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 637155,43 грн. по справі №5006/6/127/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІК-ЕКО» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 624799,48грн. ,

за участю представників:

від позивача (стягувача): ОСОБА_1, за довір. від 16.07.2013р.,

від відповідача (заявника): ОСОБА_2, за довір. від 08.07.2011р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АІК-ЕКО» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 624799,48грн. задоволені частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІК-ЕКО» заборгованість у розмірі 573 660,25грн., пеню у розмірі 42 501,03грн., 3% річних у розмірі 8500,91грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 12493,24грн.

На виконання вищевказаного рішення 14 червня 2013 року господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 серпня 2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на рішення господарського суду Донецької області від 29 травня 2009 року по справі №5006/6/127/2012 залишено без задоволення, на рішення господарського суду Донецької області від 29 травня 2009 року по справі №5006/6/127/2012 - без змін.

02 жовтня 2013 року через канцелярію господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» надійшла заява про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 29 травня 2013 року строком на 24 місяця до 02 жовтня 2015 року.

14 жовтня 2013 року через канцелярію суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АІК-ЕКО» надана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 637155,43 грн.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні просив задовольнити заяву про забезпечення позову. Доказів в обґрунтування наданої заяви не надав.

Представник відповідача (заявника) у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд, вважає, що заява представника позивача (стягувача) не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як вбачається з Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Представник позивача не надав жодних доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В силу статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. На думку суду, відмова в забезпеченні позову не спричинить неможливість захисту прав позивача та не ускладнить відновлення його прав без вжиття таких заходів.

Таким чином, заява є необґрунтованою та такою, яка не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 66, 86, ч.2 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АІК-ЕКО» про вжиття заходів по забезпеченню позову - відмовити повністю.

Суддя О.О. Кучерява