Постанова

від 25.12.2006 по справі 07/336-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/336-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2006 р.                                                           Справа № 07/336-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді , ,

при секретарі Боровій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Федорової О.В. (дов. № 09/19 від 04.01.2006 р.)

відповідача -  Штогрин І.Ю. (дов. б/н від 06.11.2006 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дослідного господарства "Українка" (смт. Кулиничі, Харківської області) (вх. № 4426 Х/З) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.06 р. по справі № 07/336-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (м. Маріуполь)

до Дослідного господарства "Українка" (смт. Кулиничі, Харківської області)

про  стягнення 25 530,00 грн.

встановила:

У серпні 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", (м. Маріуполь, Донецької області) звернулося до господарського суду Харківської області позовом до Дослідного господарства "Українка" (смт. Кулиничі, Харківської області) про зобов'язання відповідача виконати обов'язок за договором б/н від 25.12.1998 р. про постачання на адресу позивача племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижче 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг живої ваги та відшкодувати судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 листопада 2006 року по справі № 07/336-06 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено та зобов'язано ДГ „Українка" поставити ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижче 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг живої ваги. Стягнуто з відповідача на користь позивача 255,30 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2006 р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ДГ „Українка" Штогрин І.Ю., яка підтримала апеляційну скаргу, представника ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" Федорову О.В., яка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду від 13.11.2006 р. по справі № 07/336-06, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 25 грудня 1998 року між ДГ "Українка" (постачальник) та КСП „Дружба народів" (покупець) був укладений договір поставки, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відпустити позивачу 40 голів племінних свинок та 3-х племінних кабанчиків вагою не нижче 100 кг. однієї голови за ціною 6 грн. за 1 кг. живої ваги.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору № 2115 від 01.03.2000 р. про приєднання підприємства, КСП „Дружба народів" шляхом реформування (реорганізації), на виконання Указу Президента України № 1529/99 від 03.12.1999 р. „Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектору економіки", приєдналось до ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на підставі рішення зборів уповноважених членів КСП „Дружба народів" (протокол № 1 від 28.02.2000 р.) та рішення Правління ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (протокол № 201 від 17.02.2000 р.), товариство визнане правонаступником майнових та інших прав та обов'язків реорганізованого КСП „Дружба народів". Факт правонаступництва також підтверджується пунктом 3.2 Статуту ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

Як встановив суд першої інстанції, відповідачем за спірним договором було отримано від КСП „Дружба народів" 14 500,00 грн. попередньої оплати згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 32 від 02.01.1999 р., 6 270,00 грн. - згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 92 від 29.01.1999 р. та 4 760,00 грн. - згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 181 від 18.02.1999 р., а всього 25 530,00 грн. попередньої оплати.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по відпуску позивачу худоби не виконав, а оскільки у спірному договорі не був визначений строк виконання зобов'язання по її поставці, позивачем, відповідно до умов статті 530 Цивільного кодексу України, 07.07.2006 р. на адресу відповідача була направлена вимога про виконання постачання протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги.

Відповідач вимоги позивача не виконав, худобу позивачу не поставив, на підставі чого, суд першої інстанції визнав відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання з 18.07.2006 р.

Крім того, місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні зазначив про те, що у зв'язку з тим, що на момент введення мораторію з 28.03.2002 р. та затвердження реєстру кредиторів 17.07.2002 р. відповідач не був зобов'язаний перед позивачем, він визнається судом поточним кредитором, вимоги якого можуть бути заявлені до ліквідаційної комісії відповідача.

На підставі викладеного, господарський суд Харківської області визнав вимоги позивача правомірними, належно обґрунтованими та задовольнив їх.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. А згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі та вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції не було з'ясовано і надано належної правової оцінки наступним обставинам справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 25 грудня 1998 року між ДГ "Українка" та КСП "Дружба народів", правонаступником якого є позивач був укладений договір на поставку худоби, а саме: племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижче 100 кг однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг живої ваги. Строк поставки договором не був встановлений, однак як стверджує відповідач сторонами було вирішено визначити його таким, що настане в майбутньому за пред'явленням покупця.

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання по поставці не виконав, ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у серпні 2006 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд першої інстанції зобов'язати відповідача виконати свій обов'язок за договором б/н від 25.12.1998 р.

Внаслідок розгляду справи № 07/336-06 13 листопада 2006 року господарський суд Харківської області прийняв рішення, яким задовольнив позовні вимоги ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".  

Заперечуючи проти висновків місцевого господарського суду, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що 28 березня 2002 року господарський суд Харківської області виніс ухвалу про порушення справи про банкрутство боржника - Дослідного господарства "Українка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук. Зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пункту 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (надалі –Закон) суддя у підготовчому засіданні з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.

Матеріалами справи підтверджена публікація оголошення в газеті "Голос України" № 82 (2833) від 08.05.2002 р. та в газеті "Слобідський край" № 51 від 08.05.2002 р. про порушення господарським судом Харківської області провадження по справі про визнання відповідача банкрутом.

Згідно пункту 15 вказаної статті після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 Закону.

На думку відповідача, оскільки у спірному договорі не зазначений строк поставки худоби і зобов'язання ДГ "Українка" не настали, ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на підставі вищезазначених норм законодавства був зобов'язаний пред'являти свої вимоги.

Але з моменту опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" не звернувся.

Як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду Харківської області від 26 липня 2002 року по справі № Б-3974/2-24 ДГ "Українка" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Положеннями пункту 3 статті 23 Закону передбачено, що опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Як стверджує ДГ "Українка", позивач і на цей момент не звернувся до відповідача, як до постачальника за договором зі своїми вимогами.

Відповідно до пункту 1 статті 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язання банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Однак, ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" звернувся зі своїми вимогами лише у 2006 року на той момент, коли ДГ "Українка" знаходиться на завершальному етапі ліквідаційної процедури.

На думку відповідача, позивач  в будь-якому випадку є конкурсним кредитором, оскільки зобов'язання у сторін за спірним договором виникли з моменту його укладення у 1998 році. Таке зобов'язання ДГ "Українка" перед позивачем передбачене пунктом 2.1. договору поставки, згідно якого чітко вказується, що постачальник зобов'язаний поставити позивачу племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижче 100 кг однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг живої ваги, строк виконання якого передбачено в майбутньому за пред'явленням покупця.

Відповідно до вимог статті 1 Закону конкурсні кредитори –це кредитори по вимогам до боржника, що виникли до порушення провадження по справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва, за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на те, що у ДГ "Українка" існувала заборгованість перед ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за договором б/н від 25.12.1998 р., і останнє являлося кредитором відповідача, на думку колегії суддів, позивачу відповідно до пункту 1 статті 14 Закону необхідно було звернутися протягом тридцяти днів від дня опублікування даного оголошення до господарського суду Харківської області з відповідною заявою та іншими документами, які б підтверджували заборгованість ДГ "Українка".

Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується позивачем, ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до господарського суду Харківської області із заявою з вимогами до боржника у встановлений законом строк не звернулося.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 липня 2002 року по справі № Б-3974/2-24 було затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого, як стверджує відповідач, вимоги ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" не були включені, у зв'язку з тим, що позивач не звернувся в установлений чинним законодавством строк до господарського суду із заявою з вимогами до боржника.

Згідно з пунктом 2 статті 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, на думку колегії суддів, оскільки позивач мав право звернутись зі своїми вимогами до суду в установлений законом термін, але не скористався своїм правом, вимоги ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" вважаються погашеними і підстави для їх задоволення відсутні.

Крім того, слід зазначити, що вимоги позивача ґрунтуються на зобов'язанні відповідача здійснити поставку племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижче 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг живої ваги, однак як стверджує ДГ "Українка" і вбачається із постанови господарського суду Харківської області від 26 липня 2002 року по справі № Б-3974/2-24 ДГ "Українка", з дня прийняття цієї постанови підприємство припинило свою господарську діяльність, зокрема по вирощуванню худоби, що робить неможливим здійснити цю поставку.

Слід також зазначити, що перевіряючи матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що місцевий господарський суд при розгляді справи не звернув уваги на те, що позивач в обґрунтування виконання умов даного договору надав до суду копії квитанцій до прибуткових касових ордерів (а. с. 25-27), які на думку колегії суддів не можуть вважатись належними доказами здійснення позивачем попередньої оплати в сумі  25 530,00 грн., так як не містять вказівку на те, що вона була здійснена саме в рахунок спірного договору. У зв'язку з чим, ці квитанції до прибуткових касових ордерів, відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути визнані належними доказами.

Господарський суд Харківської області при винесенні рішення не звернув увагу і на те, що позивач не надав доказів того, що він сповіщав відповідача про передачу та прийняття майнових та інших зобов'язань, кредиторської та дебіторської заборгованості у відповідності до передаточного балансу від КСП "Дружба народів" до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" відповідно до договору № 2115 від 01.03.2000 р. про приєднання підприємства. Зокрема, не надав доказів того, що він сповіщав відповідача про зміну належного покупця за договором поставки б/н від 25.12.1998 р. у зв'язку з реорганізацією підприємства і не провадив змін по строкам виконання договору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що недостатнє з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм чинного законодавства призвело до неправильного вирішення спору, що дає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги і скасування рішення господарського суду Харківської області від 13.11.06 р. по справі № 07/336-06.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги у розмірі 127,65 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Дослідного господарства "Українка" (смт. Кулиничі, Харківської області) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13 листопада 2006 року по справі № 07/336-06 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко,1, код ЄДРПОУ 00191129, р/р 26002301510044 в філії Іллічівського головного відділення ПІБ м. Маріуполя, МФО 334442) на користь Дослідного господарства „Українка" (62404, Харківська область, смт. Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, код ЄДРПОУ 05460410, р/р 2600930168 в Салтівському відділенні Укрсоцбанку, МФО 350523) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги у розмірі 127,65 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді