Постанова

від 04.04.2007 по справі 07/336-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

07/336-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 квітня 2007 р.                                                                                   № 07/336-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                      Ткаченко Н.Г

Суддів -                                                   Катеринчук Л.Й.

                   Панової І.Ю.

За участю представника : ВАТ  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" –Александрова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. по справі № 07/336-06 за позовом Відкритого акціонерного товариства  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Дослідного господарства "Українка"  про стягнення 25530,00 грн., -           

                                   В С Т А Н О В И В :

Позивач  -  ВАТ  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"  в серпні 2006 р. звернувся з позовом до господарського суду  Харківської області  про зобов'язання  Дослідного господарства "Українка"   виконати обов'язок за договором від 25.12.1998 р. про постачання на адресу позивача племінних свинок  в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижчі 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг. живої ваги та відшкодувати  судові витрати по справі. Позов обґрунтований тим, що на виконання договору поставки від 25.12.1998 р. ВАТ  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"  перерахував відповідачу 25530,00 грн., але                             ДГ "Українка" не здійснив поставку племінних свинок  та племінних кабанчиків позивачу.

Рішенням господарського суду  Харківської області  від 13 листопада 2006 р. по справі  № 07/336-06 /суддя : Інте Т.В./  позовні вимоги були задоволені повністю, зобов'язано відповідача  поставити позивачу  племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижчі 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг. живої ваги; стягнуто з відповідача на користь позивача 255 грн. –державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Постановою Харківського  апеляційного господарського суду від 19 грудня  2006 р. по справі  № 07/336-06 / колегія суддів у складі :                  Демченко В.О., Такмаков Ю.В., Барбашова С.В./  рішення господарського суду  Харківської області  від 13.11.2006 р. скасовано,  в задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з позивача  витрат по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в розмірі 127,65 грн.

В касаційній скарзі  позивач  -  Відкрите  акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" просить   скасувати   постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 р., посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм  матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду  Харківської області  від 13.11.2006 р. залишити без змін.  

Представник відповідача  в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника позивача,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як   було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,             25 грудня 1998 р. між КСП "Дружба народів" (правонаступником майнових та інших прав та обов'язків якого є ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча") та  ДГ "Українка"  укладений договір постачання худоби, а саме: племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижчі 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг. живої ваги. Строк поставки за даним договором не встановлений. На виконання умов даного договору поставки від 25.12.1998 р. ВАТ  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" перерахував відповідачу в загальній кількості 25530,00 грн., але ДГ "Українка" не здійснив поставку племінних свинок  та племінних кабанчиків позивачу.

Також, господарськими судами першої  та апеляційної інстанції було встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2002 р. порушено провадження по справі №Б-3974/2-24 про банкрутство Дослідного господарства "Українка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук. Ухвалою  господарського суду Харківської області від 17.07.2002 р. по справі №Б-3974/2-24 затверджено реєстр вимог кредиторів ДГ "Українка". Постановою господарського суду Харківської області від  26.07.2002 р. по справі № Б-3974/2-24 боржника – ДГ "Українка"   визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Задовольняючи  позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, виходив з того, що у зв'язку із  невизначеністю  договором поставки від                  25.12.1998 р. строку  виконання зобов'язання   по поставці  худоби, позивачем, відповідно до умов  ст.530 ЦК України, 07.07.2006 р. на адресу відповідача була направлена вимога  про постачання протягом семи днів  з моменту пред'явлення вимоги;

- відповідач свої зобов'язання за договором поставки від 25.12.1998 р.   не виконав, чим порушив  вимоги ст.ст. 193,198 ГК України та ст.526 ЦК України, відповідно до яких, суб'єкти господарювання повинні  виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до  умов договору та актів цивільного законодавства;

- поскільки на момент введення мораторію 28.03.2002 р. по справі               № Б-3974/2-24 про банкрутство ДГ "Українка" та затвердження реєстру вимог кредиторів від 17.07.2002 р., відповідач не був зобов'язаний  перед позивачем, і його  вимоги  можуть бути заявлені  до ліквідаційної комісії відповідача.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Дослідного господарства "Українка" про зобов'язання  відповідача   виконати обов'язок за договором від 25.12.1998 р. щодо постачання позивачу племінних свинок  в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою не нижчі 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг. живої ваги,  підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення господарського суду Харківської області  та відмовляючи в задоволення позовних вимог, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що  08.05.2002 р.  в газеті "Голос України"                      № 82(2833) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ДГ "Українка";

- відповідно до ст.11 Закону  України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи  про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подати заяви з грошовими вимогами до боржника, згідно зі ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у встановлений Законом строк  не звернувся  до господарського суду із кредиторськими вимогами до боржника, і вимоги позивача не були включені до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ДГ "Українка".  ;

-    поскільки вимоги позивача до ДГ "Українка"  виникли за договором 1998 р., тобто, до порушення справи про банкрутство, то його вимоги є конкурсними. Позивач  звернувся до відповідача з грошовими вимогами у 2006 р., на вирішальному етапі  ліквідаційної процедури ДГ "Українка";

-  відповідно  до ч. 2 ст.14 Закону  України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після  закінченого строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

- таким чином,  вимоги ВАТ   "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за договором поставки худоби від 25.12.1998 р.  є  погашеними.

Крім того, постанова Харківського апеляційного господарського суду, якою відмовлено в задоволенні позову, мотивована тим, що вимоги позивача ґрунтуються  на зобов'язанні відповідача здійснити поставку племінних свинок в кількості 40 голів та 3-х племінних кабанчиків, вагою  не нижчі 100 кг. однієї голови по ціні 6 грн. за 1 кг. живої ваги, однак, з дня ухвалення постанови господарського суду Харківської області від  26.07.2002 р. по справі № Б-3974/2-24, ДГ "Українка" припинило свою господарську  діяльність, зокрема, по вирощуванню худоби, що робить неможливим здійснити цю поставку;

-  не можуть вважатися належними доказами здійснення позивачем попередньої оплати в сумі 25 530,00 грн.  копії квитанцій до прибуткових касових ордерів,  так як не містять вказівку на те, що вона була здійснена саме в рахунок спірного договору, а отже, не можуть, вважатися, відповідно до ст.34 ГПК України  належними доказами;

- позивачем суду також не було надано належних доказів на підтвердження того, що ВАТ   "Маріупольський металургійний комбінат             ім. Ілліча" сповіщав  відповідача про передачу та прийняття майнових  та інших  зобов'язань, кредиторської та дебіторської заборгованості  у відповідності  до передаточного балансу від КСП "Дружба  народів" до ВАТ   "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", відповідно до договору №115 від 01.03.2000 р. про приєднання підприємства.

Такими чином, Харківський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що підстав  для задоволення позову не  має.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

  Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана  постанова апеляційної інстанції вимогам закону не відповідає.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".        

       Так, як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі                    № Б-3974/2-24 про банкрутство Дослідного господарства "Українка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук порушено  ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2002 р., тобто на момент чинності Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції  10.01.2002 р. В редакції ч.1 ст.14 даного Закону, яка була чинною до внесення змін Законом України   від 07.03.2002  №3088-ІІІ,  встановлювався не присічний  строк для звернення кредиторів до суду з письмовими заявами про грошовими вимоги до боржника, і з пропуском цього строку не пов'язував настання такого наслідку як припинення  нездійсненого права або невиконаного обов'язку.

        Отже, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що поскільки вимоги ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" заявлені до ДГ "Українка" за договором поставки від 25.12.1998 р. після закінчення строку, встановленого для їх подання, то  вони, відповідно до ч.2 ст.14 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  вважаються погашеними.

Також, не відповідає вимогам ст.43 ГПК України висновок Харківського апеляційного господарського суду щодо того, що надані  позивачем в якості доказу попередньої оплати в сумі 25 530,00 грн. копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, не є належними доказами здійснення оплати за договором, так як вони  не містять вказівку на те, що вона була здійснена саме в рахунок спірного договору.

Згідно ст. 32 ГПК України таки квитанції є доказом. У випадку сумніву у їх вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, відповідно до ст.38 ГПК України, якою встановлено, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як було правильно зазначено господарським судом Харківської області, відповідач, в порушення ст.530 ЦК України, не виконав обов'язок щодо поставки протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги, худоби за договором поставки від 25.12.1998 р.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що поскільки відповідачем  не виконані належним чином вимоги договору  поставки худоби від 25.12.1998 р., то відповідно до ст.ст.  526 ЦК України та ст.ст.193 та 198 ГК України,   позов підлягає задоволенню.

        Таким чином, з висновками, викладеними в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. по справі № 07/336-06, якою скасовано рішення  господарського суду Харківської області від 13.11.2006 р., погодитись не можна, так як  вони  є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вона підлягає  скасуванню.

Рішення господарського суду Харківської області  від 13.11.2006 р. по справі № 07/336-06  постановлено у відповідності до фактичних обставин справи  та вимог чинного законодавства і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                              П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"    задовольнити.  

 Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. по справі № 07/336-06 скасувати.

Рішення господарського суду  Харківської області  від 13.11.2006 р. по справі № 07/336-06  залишити без змін.

Головуючий -                                                                   Ткаченко Н.Г.

Судді -                                                                               Катеринчук Л.Й.

          Панова І.Ю.