Вирок

від 10.11.2011 по справі 1-279/2011

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 1-279/2011

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2011 Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючого судді Скуляк І. А.

при секретарі Ботнар Т.П.

прокурорі лерко І.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, молдованин, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 із середньою освітою, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий, мешканець с.Бояни, Новоселицького району, Чернівецької області.

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2ст. 186 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_2 07 травня 2011 року біля 01.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №255-А, що по вул. Руській м. Чернівці, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна, в ході розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, став вимагати в останнього його особисте майно. Після чого, ОСОБА_2 почувши відмову в передачі майна, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого наніс ОСОБА_3 декілька ударів по обличчю, що призвело до фізичного болю, та незаконно, протиправно, відкрито заволодів майном ОСОБА_3, а саме: шкіряною курткою виробника «Firat Leather» вартістю 850 грн., в кишені якої знаходився мобільний телефон марки «Нокія 1800» ІМЕІ 354333041986396, вартістю 350 грн., із сім карткою оператора «МТС» вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 17 грн. В свою чергу потерпілий став вимагати повернути його особисте майно, однак ОСОБА_2 не звертаючи на його вимогу уваги наніс рукою повторний удар в область обличчя від якого ОСОБА_3 упав до землі, після чого наніс декілька ударів ногою по обличчю потерпілого та з місця вчинення злочину скрився розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1227 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, час та місце вчинення ним злочину які зазначені в обвинувальному висновку. Попросив вибачення у потерпілого та просив суд його суворо не карати

Оскільки підсудний вину визнав повністю, то суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюются. Суд роз'яснив учасникам судового розгляду зміст ст. 299 КПК України та постановив при дослідженні доказів по справі обмежитись допитом підсудного, потерпілого та дослідженням характерезуючих даних, щодо підсудного.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні суду своїми показами підтвердив обставини викладені в обвинувальному висновку. Проте просив суд суворо не карати підсудного оскільки вони примирилися з ОСОБА_2 та підтримують на даний час дружні відносини.

Таким чином, суд вважає що орган досудового слідства правильно кваліфікував дії підсудного ОСОБА_2 по ст.186 ч.2 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за кваліфікуючою ознакою поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров»я потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який є тяжким злочином.

Обставиною що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 суд, на підставі п.13 ст.67 КК України визнає те, що злочин вона вчинили в стані алкогольного сп»яніння.

На підставі ст.66 КК України обставинами що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає те, що він свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, щиро кається у вчиненому, відшкодував завдану шкоду, попросив вибачення у потерпілого, позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, та має на утримані двох малолітніх дітей.

Враховуючи всі обставини справи та особу винного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши відносно нього ст.ст.75,76 КК України та звільнивши його від призначеного покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6(шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов'язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу засудженому ОСОБА_2 залишити обрану - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі, шкіряну куртку та мобільний телефон марки «НОКІА 1800» які знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 - залишити за останнім.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15-ти діб з дня його проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_5 І. А.