Ухвала

від 23.09.2014 по справі 722/2470/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23»вересня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого ОСОБА_1

Суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3

При секретарі ОСОБА_4 .

За участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13.11.2013 року у кримінальному провадженні № 12013270140000567 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2013 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_6 процесуальні витрати в розмірі 350 грн. на залучення експерта. Вирішено питання про речові докази по справі.

Вирішено по справі доля речових доказів. Автомобіль марки «Volkswagen» 1999 року випуску державних номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , як знаряддя злочину конфісковане . На вказаний вирок подана апеляційна скарга обвинуваченим ОСОБА_6 , який просить скасувати вирок районного суду від 13.11.2013 року

Провадження №11кп/794/332 /14 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_7

Категорія ст.185 ч.1 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_1 .

На вказаний вирок подана апеляційна скарга обвинуваченим ОСОБА_6 , який просить скасувати вирок районного суду від 13.11.2013 року повністю перекваліфікувати його дії на ст.. 356 КК України та ухвалити новий вирок по суті правопорушення.

Посилається апелянт на те, що, вирок районного суду вважає незаконним, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи , а також має місце неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неповнота судового розгляду. Вважає , що

ним вчинене протиправне діяння, але на його думку його слід кваліфікувати відповідно до положень ст. 356 КК України самоуправство, оскільки між ним та потерпілою мали місце боргові зобов`язання, які згідно розписки написаної потерпілою, вразі неповернення боргу вчасно ОСОБА_8 мала дати йому право забрати належний їй на праві власності мотоблок марки Витязь.

Також не погоджується із конфіскацією належного йому автомобіля, оскільки в рамках кримінального провадження він не визнаний знаряддям злочину , тобто відсутній процесуальний документ, який би визнавав його таким.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 14 січня 2014 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено , вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2013 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України скасовано , а дане кримінальне провадження закрито.

Ухвало ю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2014 року касаційну скаргу прокурора задоволено . Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 14 січня 2014 року щодо ОСОБА_6 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав того, що апеляційний суд при розгляді даного кримінального провадження дослідив розписку яка не узгоджується з положенням ч.3 ст. 404 КПК України та не звернув увагу на те, що судом першої інстанції за згодою учасників процесу , справа розглядалася відповідно до ч.3 ст.349 КПК України , оскільки ОСОБА_6 свою вину визнав у пред`явленому обвинувачені за ч.1 ст. 185 КК України та щиро розкаявся у вчиненому , йому роз`яснені наслідки такого порядку судового розгляду кримінального провадження , обвинувачений не заперечував проти такого порядку та підстав для оскарження вироку в апеляційному порядку.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого , який підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, думку прокурора, яка вважає, що вирок суду, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого як необґрунтовану без задоволення, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а також обвинуваченому останнє слово, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 обвинувачується в тому , що 16.10.2013р. приблизно о 16 год.30 хв., знаходячись в господарстві ОСОБА_9 , яке розташоване в с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області, діючи умисно, протиправно, шляхом вільного доступу, з подвір`я вказаного господарства таємно викрав мотоблок марки «Витязь», 2012 р. випуску, вартістю 5512 грн., який знаходився біля будинку та належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 ч.1 КК України , який таємно вчинив крадіжку чужого майна.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Справу судом першої інстанції розглянуто в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, а тому відповідно до ст. 404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Районний суд, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.. 349 КПК України , допитавши обвинуваченого по справі, дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України, оскільки останній своїми умисними діями направленими на таємне викрадення чужого майна потерпілої, вчинив крадіжку.

Колегія суддів вважає що не може бути розглянуто в суді апеляційної інстанції питання щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 1КК України , оскільки районним судом дане кримінальне провадження розглянуто в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України та суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин , які ні ким не оспорюються.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження районний суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин , які не ким не оспорюються, при цьому з`ясував у обвинуваченого та інших учасників процесу чи правильно розуміють зміст цих обставин , чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у даному випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Тому обвинувачений ОСОБА_6 позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження прокурор, відповідно до вимог закону , повідомляв ОСОБА_6 про необхідність надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь які речові докази або їх частини , документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння , якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту , якщо сторона захисту має намір використати відомості , що містяться в них як докази в суді. А також повідомляв якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень ст.. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться як докази.

ОСОБА_6 повідомив , що у нього відсутні будь які матеріали документи, речові докази які він має намір використовувати як доказ в суді. У відповідності до ч. 12 ст.. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті , суд не має право допустити відомості що містяться в них як докази. Тобто не може бути допущено як доказ розписка щодо боргових зобов`язань.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції правильно врахував що він скоїв кримінальне правопорушення середньої тяжкості, врахував особу винного , який раніше не судимий , має постійне місце проживання , на утриманні має неповнолітню дитину, обставини які пом`якшують покарання , щире каяття що ґрунтується на повному визнанні ним вини і дійшов до правильного висновку за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах встановленої в санкції статі 185 ч.1 КК України у виді штрафу.

У відповідності до ч.1, п. 4 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші цінності та інше майно, були використані як засоби чи знаряддя злочину, крім тих, що повертаються власнику, який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно ст. 100 ч.9 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення.

Пунктом 1 ч.9 ст. 100 КПК України передбачено, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як встановлено по кримінальному провадженню автомобіль марки «Volkswagen» 1999 року випуску державних номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та він його використав як засіб або знаряддя вчинення кримінального правопорушення, без використання якого вчинення кримінального правопорушення було обтяжливо або неможливим.

За такими обставинами суд першої інстанції обґрунтовано застосував вимоги ст. 100 КПК України і конфіскував автомобіль марки «Volkswagen» 1999 року випуску державних номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 .

Таким чином, враховуючи вище викладене на думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що з врахуванням пом`якшуючих обставин, особи винного необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є обрання йому міри покарання у вигляді штрафу і підстав для скасування чи зміни вироку районного суду колегія суддів не знаходить,

Згідно до п.»в» ст.. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році « звільненні звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнювалося 18 років.

У відповідності до ст.. 14 Закону України « Про амністію у 2014 році « особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільненні від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у обвинуваченого ОСОБА_6 на день набрання чинності Закону України « Про амністію у 2014 році « мав і має до даного часу неповнолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо якого не позбавлений батьківських прав, та він не заперечує проти застосування амністії.

За такими обставинами обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню від відбування основного покарання призначеного за ст.. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу на підставі .. п.»в» ст. 1 . Закону України « Про амністію у 2014 році «.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, .. п.»в» ст. 1 . Закону України « Про амністію у 2014 році «. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2013 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

На підставі п.»в» ст.. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році « звільнити ОСОБА_6 від відбування основного виду покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2013 року .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Копія вірна суддя