Рішення

від 13.01.2014 по справі 922/999/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2014 р.Справа № 922/999/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ДП "Ружин-молоко", смт. Ружин до ТОВ "ТД" "РМСЗ", м. Харків про стягнення грошових коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 за дов. ( після перерви на оголошення рішення не з"явилась)

відповідача - ОСОБА_3 за дов.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2013 року по справі №922/999/13-г позовні вимоги ДП "Ружин-молоко" задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РМСЗ" суму боргу за договором в розмірі 113317,68 грн., пеню в розмірі 8419,05 грн., 3% річних в розмірі 6660,56 грн., інфляційні в розмірі 1587,35 грн. та судовий збір в розмірі 2599,70 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року апеляційну скаргу ТОВ "ТД" "РМСЗ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2013 року по справі №922/999/13-г без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року касаційну скаргу ТОВ "ТД" "РМСЗ" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2013 року по справі №922/999/13-г скасовано, а справу №922/999/13-г направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

16.12.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором в розмірі 103 317,68 грн., пеню в розмірі 7 667,21 грн., 3% річних в розмірі 8 148,26 грн., інфляційні в розмірі 4 640,98 грн.

Вказана заява в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 08.01.2014 року представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмовому відзиві.

В судовому засіданні 08.01.2014 року оголошувалась перерва до 13.01.2014 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.07.2010 р. між ДП "Ружин-молоко" (виконавець) та ТОВ "Торговий дім "РМСЗ" (замовник) було укладено договір №15-07/10.

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести зі своєї сировини за власною рецептурою масло вершкове 73,0% жирності і масло вершкове 82,5% жирності, відповідне ДСТУ 4399:2005 під торговою маркою АУРА (далі продукція) і передати продукцію замовнику, а останній у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити вироблену виконавцем продукцію відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.9 договору, асортимент, кількість, ціна поставленої продукції вказується в накладних, підписаних сторонами. Підписання сторонами накладної свідчить про узгодження ними всіх вищеперелічених умов поставки. У разі наявності заборгованості за поставлену раніше продукцію, виконавець має право відмовитися виконувати свої обов'язки за даним договором до повного погашення замовником поточної заборгованості без будь-якої відповідальності за таку відмову.

Відповідно до п. 3.1 договору, замовник здійснює авансові платежі на поточний рахунок виконавця протягом 5 календарних днів після підписання плану-замовлення на виготовлення продукції на підставі рахунку виконавця.

Відповідно до п. 3.2 договору, розмір авансового платежу по кожному план-замовлення становить 10% від розрахованої суми відповідно до плану-замовлення.

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата залишку 90% вартості кожної партії продукції, проводиться замовником не пізніше 21 календарного дня від дати отримання продукції замовником, тобто від дати підписання сторонами накладної.

Відповідно до п. 3.7 договору, загальну суму договору складає сума всієї продукції, переданої за накладними протягом усього терміну дії договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем товару належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін. Також в матеріалах справи наявні довіреності на отримання від ДП "Ружин-молоко" цінностей.

Відповідно до матеріалів справи загальна сума поставок становить (за відповідними видатковими накладними) 260 345,68 грн.

Крім того, матеріали справи містять докази перерахування відповідачем на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів на загальну суму 268 194,00 грн., що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями, а саме: №1619 від 21.12.2010 року, №1634 від 22.12.2010 року, №1644 від 23.12.2010 року, №1648 від 24.12.2010 року, №1662 від 27.12.2010 року, №1669 від 28.12.2010 року, №72 від 21.01.2011 року, №197 від 11.02.2011 року, №312 від 01.03.2011 року,№329 від 04.03.2011 року, №347 від 10.03.2011 року, №356 від 11.03.2011 року,№624 від 22.04.2011 року, №841 від 02.06.2011 року, №428 від 27.07.2011 року, №599 від 26.09.2011 року, №611 від 03.10.2011 року, №1895 від 23.12.2011 року,№57 від 17.01.2012 року та №65 від 18.01.2012 року (т.1 а.с.128-137, т.2 а.с.20-29).

Також в підтвердження своїх платіжних доручень та сплати вартості поставленого за договором позивачем товару шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 268 194,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача відповідачем надано до справи виписки з банківського рахунку (т.2 а.с.113-147).

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином відповідачем належними доказами доведено суду факт повної оплати позивачеві поставленого за договором товару в межах заявленої до стягнення суми на момент звернення із позовом до суду, а отже позовні вимоги про стягнення заборгованості є безпідставними та необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати залишаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,49,75,82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя ОСОБА_1

справа №922/999/13