Постанова

від 19.03.2007 по справі 25/268

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/268

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.03.2007 р.                                                                            справа №25/268

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Бородулін С.В. (довіреність №696 від 29.01.07р.),

від відповідача 1:від відповідача 2.:

від 3-ї особи:Фрідріх Є.А. (довіреність №2160 від 14.04.06р.)Єгорченкова Т.Ю. (довіреність №17055-1/14 від 21.12.06р.)Родіков П.М. (довіреність б/н від 29.01.07р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства Української Страхової компанії «Дженералі Гарант», м. Київ в особі Донецької філії, м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від14.11.2006 року

по справі№25/268  (суддя Бойко І.А.)

за позовом

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Дінастія», м. Маріуполь Донецької області;Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Ексклюзив», м. Маріуполь Донецької області;

до відповідача 1

до відповідача 2Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовське автотранспортне підприємство 87511», м. Маріуполь Донецької області;Відкритого акціонерного товариства Української Страхової компанії «Дженералі Гарант», м. Київ в особі Донецької філії, м. Донецьк     

простягнення 18382,84грн.

В С Т А Н О В И В:

У 2006 році позивач, Відкрите акціонерне товариство «Страхова корпорація «Дінастія», м. Маріуполь Донецької області, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача- 1 –Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовське автотранспортне підприємство 87511», м. Маріуполь Донецької області про стягнення залишку суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18382 грн. 84 коп.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 31.08.06р. та 14.09.06р. до участі у справі було залучено у якості третьої особи з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Ексклюзив»м. Маріуполь та у якості другого відповідача Донецьку обласну дирекцію відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії «Гарант - АВТО»,   м. Донецьк.

Рішенням від 14.11.2006р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Дінастія», м. Маріуполь Донецької області про стягнення залишку суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18382 грн. 84 коп. задоволені частково в сумі 12026 грн. 25 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовське автотранспортне підприємство 87511»на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Дінастія», м. Маріуполь Донецької області суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 7776 грн. 25 коп. та стягнуто з Донецької обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Гарант-АВТО»на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Дінастія»суму у розмірі 4250 грн. Судове рішення мотивоване тим, що ч. 19 ст. 9 Закону України «Про страхування»передбачено, якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове  відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування. Таким чином, ТОВ «Азов Ексклюзив»отримало і від позивача суму страхового відшкодування в розмірі 32766 грн. 25 коп. і від ДОД ВАТ УСК «Гарант-АВТО»- 6356 грн. 59 коп., а всього 39122 грн. 84 коп. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що залишок суми страхового відшкодування, який позивач просить стягнути з відповідача-1, повинен зменшитися, окрім ПДВ в розмірі 4250 грн. 00 коп., ще й  на 6356 грн. 59 коп.

Відповідач-2, Донецька обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії «Гарант-АВТО», м. Донецьк, з прийнятим рішенням в частині стягнення суми податку на додану вартість не згоден, вважає його прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2006р. в частині стягнення з Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Української страхової компанія «Гарант-АВТО», м. Донецьк суми податку на додану вартість у розмірі 4250 грн. скасувати, в іншій частині рішення залишити в силі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.07 р. відповідача-2, Відкрите акціонерне товариство Українську страхову компанію «Гарант-Авто», м. Київ в особі Донецької обласної дирекції замінено його правонаступником –Відкритим акціонерним товариством Українською страховою компанією «Дженералі Гарант», м. Київ в особі Донецької філії, м. Донецьк.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Страхова корпорація «Династія», м. Маріуполь, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача-2 залишити без задоволення, рішення господарського суду від 14.11.2006р. змінити частково, стягнути з  відповідача-1 на користь позивача за регресом залишок суми витрат у розмірі 10648 грн. 83 коп., у зв'язку із виплатою страхового відшкодування в сумі 32766 грн. 25 коп. за спричинену матеріальну шкоду майну страховика.

Відповідач-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовське автотранспортне підприємство 87511», м. Маріупроль, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що повністю згоден з рішенням господарського суду Донецької області та просив залишити апеляційну скаргу  без задоволення, а рішення господарського суду від 14.11.2006р. –без змін.

Третя особа з боку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Ексклюзив», м. Маріуполь надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що погоджуючись в цілому з вимогами апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає таким, що повинно бути скасовано в частині  відмови в задоволенні позову про стягнення 6356 грн. 59 коп., як винесене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права. Просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Донецької області від 14.11.06 р. в частині відмови в стягненні 6356 грн. 59 коп. скасувати, в іншому залишити рішення суду без змін.

В судовому засіданні представники сторін та третьої особи підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 25/268, та наданих сторонами та третьою особою пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 2,3,4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у  доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення суду –частковому скасуванню, з причини неповного встановлення господарським судом першої інстанції обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України обов'язки виникають  з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.07.2003р. між Страховиком –ВАТ «Страхова корпорація «Дінастія»та страхувальником –ТОВ «Азов Ексклюзив»укладено договір  добровільного страхування наземного транспорту № 019-118 від 24.07.03 р.

За умовами вказаного договору об'єктом страхування є автомобіль марки «СИТРОЕН», державний номер 24691 ЕН, 2003 року випуску; страхова сума складає 74156 грн., безумовна франшиза становить 10%, тариф-3,5% та страхова премія –2595 грн. 46 коп.

28 листопада 2003 р. о 16 год. 30 хв. на проспекті Леніна навпроти міської лікарні № 3 в м. Маріуполі сталася дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої зіткнулися застрахований автомобіль «СИТРОЕН»під керуванням Петрушиної В.В.  з автомобілем ГАЗ 33021, державний номер 02572 ЕА, під керуванням Погосян А.М., що належить ТОВ «Приазовське АТП 87511». При зіткненні застрахованому автомобілю «СИТРОЕН»були нанесені механічні ушкодження. Постановою Орджонікідзевського міського суду м. Маріуполя від 19.12.03 р. по справі № 3-9339/2003 Погосян А.М., який керував автомобілем ГАЗ 33021 д/н 02572, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України через порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки не вибрав безпечної дистанції. Таким чином, постановою суду встановлений факт скоєння ДТП винною особою Погосян А.М., який керував автомобілем ГАЗ 33021, д/н 02572, що належить ТОВ «Приазовське АТП 87511».

За ініціативою позивача була проведена експертна оцінка транспортного засобу, ушкодженого в результаті ДТП, для того, щоб визначити характер ушкоджень та матеріальну шкоду у розмірі вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

У відповідності до Звіту Експертної компанії «Укравтоекспертиза»             № 215/Д експертної оцінки транспортного засобу, ушкодженого через ДТП, від 04.12.03 р. та Акту № 43/Д по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику дорожнього транспортного засобу «СИТРОЕН», д/н 24691 ЕН, становить 44299 грн.62 коп. та вартість відновлювального ремонту –40181 грн. 85 коп.

Згідно умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 019-118 від 24.07.03 р., після настання страхового випадку (страховий випадок стався 28.11.03 р.) на підставі заяви страхувальника –ТОВ «Азов Ексклюзив», страховиком був складений страховий акт № 019-118 від 06.01.04 р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та вирішено здійснити виплату загальної суми страхового відшкодування у розмірі 32766 грн. 25 коп.

ВАТ «Страхова корпорація «Дінастія»перерахувало на користь страхувальника – ТОВ «Азов Ексклюзив» страхове відшкодування у загальній сумі 32766 грн. 25 коп., про що свідчать платіжні доручення № 4 від 06.01.04 р. на суму 18633 грн. 41 коп. та № 401 від 12.03.04 р. на суму 14132 грн. 84 коп.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 ст. 124 Конституції України –юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із рішенням Конституційного суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002р. положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення передбачено право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, договором.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток, тобто в даному випадку до ТОВ “Приазовське АТП 87511”.

За змістом ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України,  шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкода   була   завдана  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу потерпілого.

          Автомобіль ГАЗ 33021 державний номер 02572 ЕА, під керуванням Погосян А.М., з вини якого сталася дорожньо-транспортна подія,  та який належить ТОВ “Приазовське АТП 87511, застрахований   на підставі полісу № Б/0729634 від 22.02.03р. в Донецькій обласній дирекції відкритого акціонерного товариства Української страхової компанії “Гарант-АВТО”. У полісі № Б/0729634 від 22.02.03р. зазначено, що страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, складає 25500,00грн, франшиза –510,00грн.

На підставі заяви  страхувальника –ТОВ “Приазовське АТП 87511”, після настання страхового випадку,  за полісом № Б/0729634 від 22.02.03 р.  УСК “Гарант-АВТО” був складений страховий акт № 04-л0097 м від 01.12.03р. Внаслідок чого, ДОД ВАТ УСК “Гарант-АВТО” платіжним дорученням № 245 від  04.03.2004 перерахувало ТОВ “Азов Ексклюзив” суму у розмірі   6356 грн.59 коп., а  платіжним дорученням  № 1025 від 06.08.04р. перерахувало ВАТ “Страхова корпорація “Дінастія”  суму  14383 грн.41 коп.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України “Про страхування” визначено, що  страхова сума   -  це грошова  сума,  в  межах  якої  страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести  виплату  при настанні страхового випадку.  При цьому, страхова виплата –це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування  при  настанні  страхового випадку.

Відповідно до ч. 16 вищезазначеної статті вказаного Закону, страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Законом України “Про страхування”, а саме ч. 18 ст. 9, передбачено, що  страховиком згідно  договору страхування  не відшкодовується страхувальнику тільки франшиза.

Відносини між сторонами по даній справі регулюються договором обов'язкового страхування. За договором (полісом) сторони чітко узгодили відносини при настанні страхового випадку, зокрема,  порядок виплати суми страхового відшкодування. Таким чином, у відповідності до умов договору не відшкодовується тільки франшиза в сумі  510 грн.00 коп., а тому, згідно договору (полісу), укладеному між ДОД ВАТ УСК “Гарант-АВТО” та ТОВ “Приазовське АТП 87511”, сума страхового відшкодування повинна дорівнювати: 25500 грн. (страхова сума) –510 грн. (франшиза) = 24990 грн.

Згідно вимог Закону України “Про страхування” ВАТ “СК “Дінастія” перерахувало на користь  страхувальника -ТОВ “Азов Ексклюзив” суму страхового відшкодування в розмірі  32766 грн. 25 коп. (останній платіж в сумі 14132 грн. 84 коп. здійснений 12.03.2004, про що свідчить платіжне доручення № 401 ). ДОД ВАТ УСК “Гарант-АВТО” 04.03.04р. перерахувало на користь ТОВ “Азов Ексклюзив” суму 6356 грн. 59 коп. у відповідності до платіжного доручення № 245.

Висновок місцевого господарського суду про те, що ДОД ВАТ УСК “Гарант-АВТО” безпідставно зменшило суму страхового відшкодування на податок на додану вартість, тому сума ПДВ в розмірі 4250 грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача, апеляційна інстанція вважає помилковим, оскільки розмір шкоди, спричиненої в результаті ДТП,  не може бути об'єктом оподаткування  згідно п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість”. В законодавстві про оподаткування відсутні норми, які б регламентували можливість відшкодування  шкоди, після визначення її розміру експертом, з урахуванням ПДВ. Крім того, сума ПДВ повинна бути підтверджена податковою накладною і не може бути предметом самостійних вимог про її відшкодування у випадку пред'явлення позовів про стягнення збитків або шкоди до суб'єкта господарювання. ПДВ повинен бути складовою частиною суми шкоди, яка спричинена власнику, і розраховується експертом. У випадку невірного розрахунку експертом з будь-яких причин суми шкоди, у позивача були підстави не погоджуватись з таким висновком та наполягати  на проведенні повторної експертизи. В матеріалах справи відсутні заяви та клопотання з цього приводу від позивача.

          Вимоги третьої особи на боці позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Ексклюзив», м. Маріуполь, що визначенні у відзиві на апеляційну скаргу, щодо  скасування рішення в частині відмови в стягненні 6356 грн. 59 коп., не  були оформлені належним чином,  а тому не приймаються  апеляційною інстанцією  в якості вимог апеляційної скарги на рішення.

          Але в зв'язку з тим, що застосування місцевим господарським судом положення частини 19 статті 9 Закону України «Про страхування», є безпідставним, оскільки майно ТОВ «Азов-Ексклюзив», а саме автомобіль «СИТРОЕН», не був застрахованим одночасно у кількох страховиків: чинним на момент ДТП був лише договір добровільного страхування наземного транспорту № 019-118 від 24.07.03 р., а об»єктом страхового полісу                    № Б/0729634 від 22.02.03 р. взагалі було не майно, а зобов»язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної майну третіх осіб, то апеляційна інстанція вважає, що суму у розмірі 6356 грн. 59 коп. слід стягнути з ТОВ «Приазовське автотранспортне підприємство 87511», м. Маріуполь.

          До того ж, Законом України «Про страхування»обмежено загальну страхову суму виключно дійсною вартістю майна.

          Оскільки, договором добровільного страхування наземного транспорту № 019-118 від 24.07.03 р. дійсна вартість автомобіля «СИТРОЕН»визначена у розмірі 74156 грн., то одержані ТОВ «Азов-Ексклюзив»від ВАТ «Страхова компанія «Дінастія»та ДОД ВАТ УСК «Гарант-АВТО»страхові відшкодування не перевищують дійсної вартості застрахованого майна, тому рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 6356 грн. 59 коп. слід скасувати.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового скасування рішення.

За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2006 року по справі № 25/268 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 залишку суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18382 грн. 84 коп. слід задовольнити частково в сумі 14132 грн. 84 коп., а у позовних вимогах позивача до відповідача 2 про стягнення ПДВ в розмірі 4250 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються  на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Української Страхової компанії «Дженералі Гарант», м. Київ в особі Донецької філії,      на рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2006 року у справі № 25/268 –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.11.06р. у справі № 25/268  –частково скасувати в частині відмови позивачу в стягненні суми страхового відшкодування в розмірі 6 356,59 грн. та в стягненні з відповідача 2 суми ПДВ в розмірі 4 250 грн.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Страхова  корпорація «Дінастія», м. Маріуполь Донецької області про стягнення з ТОВ «Приазовське автотранспортне підприємство 87511», м. Маріуполь залишку суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18382 грн. 84 коп. задовольнити частково в сумі 14132 грн. 84 коп.

Відмовити в позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства «Страхова  корпорація «Дінастія», м. Маріуполь Донецької області до Відкритого акціонерного товариства Української Страхової компанії «Дженералі Гарант», м. Київ в особі Донецької філії про стягнення ПДВ в розмірі 4250 грн.

Стягнути  з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовське автотранспортне підприємство 87511», 87500, Донецька обл., м. Маріуполь,  вул. Студентська, 1,  ЗКПО 32258799 на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Дінастія», 87539, Донецька обл.,                   м. Маріуполь, пр-т Металургів,97, ЗКПО 23775933 суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 14132 грн. 84 коп., витрати  по сплаті  державного мита в розмірі 141 грн. 32 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 90 грн. 72 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області по справі № 25/268 від  14.11.06р. залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Дінастія», 87539, Донецька обл.., м. Маріуполь, пр-т Металургів,97, ЗКПО 23775933 на користь Відкритого акціонерного товариства Української Страхової компанії «Дженералі Гарант», м. Київ в особі Донецької філії,              м. Донецьк, 83055, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 146,  ЗКПО 24812547, витрати по апеляційній скарзі в розмірі 92 грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати накази.

Головуючий          

Судді:          

Надр.7 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3,4 –відповідачам;

5-третій особі

6 –ДАГС;

7 –ГС Дон. обл.;

Ширіна Ю.М.