Рішення

від 02.09.2015 по справі 904/82/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.15 Справа № 904/82/15

За позовом: ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача-1: ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

відповідача-2: ОСОБА_3, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

відповідача-3: приватного підприємства "Токо Паритет", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання правочину нікчемним, стягнення вартості частини прибутку

Суддя: Євстигнеєва Н. М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії АЕ 172583 від 10 серпня 1995 року, виданий Центрально-міським РВ Криворізького МУУМВС України в Дніпропетровській області

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від відповідача-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом, яким просить:

- визнати правочин від 19.01.2012 про передачу ОСОБА_1 20% часток приватного підприємства "Токо Паритет" ОСОБА_3 нікчемним;

- визнати факт передачі 30 % часток ПП "Токо Паритет" ОСОБА_2 від 25.06.2013 незаконним;

- стягнути з приватного підприємства "Токо Паритет" вартість частини прибутку підприємства в розмірі 50 % часток та частину майна, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення одержаного підприємством станом на грудень 2014 року.

17.02.2015 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.97-98, т.3), якою просить:

- визнати правочин від 19.01.2012 про передачу ОСОБА_1 20% часток приватного підприємства "Токо Паритет" ОСОБА_3 нікчемним;

- стягнути з ПП "Токо Паритет" грошові кошти у розмірі 56 520,00 грн. - вартість частини прибутку підприємства в розмірі 30 % часток та частину майна, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення одержаного підприємством станом на 25.06.2013, статутний внесок у розмірі 500,00 грн.

Цією заявою позивач зменшив кількість вимог немайнового характеру та збільшив розмір майнових вимог.

24 червня 2015 року від позивача надійшло клопотання про вихід за межі раніше заявлених позовних вимог та заява про уточнення позовних вимог (а.с.202-203, т. 3), якою просить:

- визнати правочин від 19.01.2012 про передачу ОСОБА_1 20% часток приватного підприємства "Токо Паритет" ОСОБА_3 нікчемним;

- стягнути грошові кошти в сумі 90 852,25грн. з приватного підприємства "Токо Паритет" на користь ОСОБА_1, а саме:

56 520,00грн. - вартість частини прибутку підприємства у розмірі 30% часток та частину майна, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення одержаного підприємством станом на 25.06.2013 або станом на 30.06.2013;

статутний внесок в сумі 500,00грн.;

втрати від інфляції за період прострочки у сумі 32 159,88грн.;

три відсотки річних у сумі 1672,37грн.

З наведеного вбачається, що позивачем заявлені нові вимоги, а саме, вимога про стягнення втрат від інфляції та трьох відсотків річних.

Відповідно до вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право змінити предмет або підставу позову лише до початку розгляду судом справи по суті.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Оскільки суд 28 січня 2015 року перейшов до розгляду справи по суті (протокол судового засідання від 28.01.2015, а.с.39, т.1), заява позивача від 24.06.2015 розгляду не підлягає.

Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Отже, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 17.02.2015, а саме,

- визнати правочин від 19.01.2012 про передачу ОСОБА_1 20% часток приватного підприємства "Токо Паритет" ОСОБА_3 нікчемним;

- стягнути з ПП "Токо Паритет" грошові кошти у розмірі 56 520,00 грн. - вартість частини прибутку підприємства в розмірі 30 % часток та частину майна, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення одержаного підприємством станом на 25.06.2013, статутний внесок у розмірі 500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що в грудні 2011 року продав 20% часток приватного підприємства "Токо Паритет", які шляхом обману отримала ОСОБА_3. Правочин про відчуження не був вчинений у письмовій формі, договір не посвідчено приватним нотаріусом. Повідомлення про намір продати частку у статутному капіталі ОСОБА_1 не давав, договору купівлі-продажу корпоративних прав не підписував. Вказана частка у статутному капіталі товариства набута ОСОБА_4 в шлюбі з ОСОБА_5, яка не давала своєї згоди на продаж частки в статутному капіталі. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. За твердженням позивача, відчуження частки у статутному капіталі у розмірі 20% відбулося з порушенням вимог чинного законодавства. Також позивач зазначає, що у червні 2013 року ОСОБА_2 шляхом обману отримав 30% часток приватного підприємства "Токо Паритет". ОСОБА_2 обіцяв виплатити кошти, які належать ОСОБА_1, однак, після підписання документів повідомив, що не має заборгованості перед позивачем. При виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі та частини прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. Позивач вважає, що ОСОБА_6 шляхом обману захопив приватне підприємство "Токо Паритет".

Відповідач-1, ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4994528051634 (ухвали суду) міститься в матеріалах справи).

Відповідач-2, ОСОБА_7, у судове засідання не з'явилася, відзиву на позов не надала, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4994528051626 (ухвали суду) міститься в матеріалах справи).

Відповідач-3, приватне підприємство "Токо Паритет", проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач добровільно здійснив відчуження своєї частки у статутному капіталі підприємства. Законом не передбачено, що у разі відчуження своєї частки та виходу у зв'язку із цим зі складу засновників приватного підприємства особа може вимагати сплати йому частки вартості майна підприємства, підприємство не є господарським товариством. Відповідач - 3 посилається на те, що не отримував заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу засновників підприємства.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2015 року призначено у справі № 904/82/15 судову-економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361).

01 квітня 2015 року до господарського суду від судового експерта ОСОБА_8 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання за № 09/1137/38/1474 від 24.03.2015 про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи у справі № 904/82/15.

Ухвалою господарського суду 02 квітня 2015 року задоволено клопотання Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та зобов'язано приватне підприємство "Токо Паритет" надати до господарського суду Дніпропетровської області в строк до 01.05.2015: головну книгу за 2013 рік; баланс (форма №1-м) станом на 25 червня 2013 року; звіт про фінансові результати (форма 2-м) станом на 25 червня 2013 року.

10 червня 2015 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 904/82/15 разом із повідомленням Дніпропетровського науково дослідного інституту судових експертиз №1137/1138-15 від 03 червня 2015 року про неможливість надання висновку судово - економічної експертизи по справі №904/82/15, мотивований тим, що заявлені в клопотанні експерта (вих. № 09/1137/3 8/1474 від 24.03.2015) документи на дослідження не надані.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12 червня 2015 року провадження у справі № 904/82/15 було поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24 червня 2015 року, викликано у судове засідання, старшого наукового співробітника лабораторії економічних, товарознавчих досліджень ОСОБА_8 для надання пояснень щодо неможливості надання висновку судово-економічної експертизи по справі №904/82/15.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від от 24.06.2015 провадження у справі № 904/82/15 було зупинено та направлено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361) для проведення експертизи. На розгляд експерту (експертам) поставлені наступні питання:

1. Якою є у грошовому еквіваленті вартість частини майна приватного підприємства "Токо Паритет", пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі приватного підприємства "Токо Паритет" (30%) виходячи з сумарної вартості активів товариства за вирахуванням його зобов'язань станом на час виходу позивача зі складу учасників товариства - 25 червня 2013 року?

2. Яким є розмір частини прибутку, одержаного ПП "Токо Паритет" станом на 25 червня 2013 року (при його наявності), що належить сплаті ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом зі складу учасників ПП "Токо Паритет", виходячи з розміру частки останньої у статутному капіталі ПП "Токо Паритет" - 30%?

У разі неможливості визначити вартість частини майна учасника ОСОБА_1 станом на 25 червня 2013 року (дату виходу зі складу учасників ПП "Токо Паритет"), розглянути можливість визначення вартості частки майна учасника ОСОБА_1 станом на 30 червня 2013 року.

06.08.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 904/82/15 разом із висновком судово-економічної експертизи №3313/3314-15 від 31.07.2015.

Згідно висновку судових експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по першому питанню:

- вартість частки учасника ОСОБА_1 при виході з товариства визначена експертом на підставі даних балансу приватного підприємства "Токо Паритет" станом на 30.06.2013 становить 50 000 грн.

Згідно висновку судових експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по другому питанню:

- частка чистого прибутку, яка належить ОСОБА_1 при виході з приватного підприємства "Токо Паритет" станом на 30.06.2013 становить 1 100 грн.

У судовому засіданні 02.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Токо Паритет" створено на підставі рішення засновників №1 від 24 вересня 2009 року та зареєстроване державним реєстратором Криворізької міської ради Дніпропетровської області 17.11.2009 за № 12271020000011338.

Відповідно до п.п.7.1.,7.2. Статуту для забезпечення діяльності підприємства за рахунок грошового внеску засновників створюється статутний капітал у розмірі 500,00грн., які вносяться на рахунок підприємства протягом півроку після реєстрації підприємства. Між засновниками статутний капітал розподіляється наступним чином:

ОСОБА_10 - 250,00грн., що становить 50 часток та відповідає 50 голосів;

ОСОБА_11 - 250,00грн., що становить 50 часток та відповідає 50 голосів.

ОСОБА_12 сплатив внесок до статутного капіталу підприємства у сумі 250,00грн., що підтверджується квитанцією №158.2 від 20.07.2010 на суму 250,00грн.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю визначає обсяг корпоративних прав відповідного учасника товариства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 87 ГК України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

10 листопада 2011 року відбулися загальні збори власників приватного підприємства "Токо Паритет" з наступним порядком денним:

- про збільшення статутного капіталу приватного підприємства та введення нового співвласника;

- про доповнення основних видів діяльності;

- про затвердження статуту в новій редакції.

На зборах були прийняті рішення:

- про збільшення статутного капіталу до 1 000,00грн. за рахунок довнесення сум: ОСОБА_11 - 150,00грн.. ОСОБА_1 - 50,00грн., за рахунок введення нового співвласника ОСОБА_3 з внеском до статутного капіталу - 300,00грн. У зв'язку з чим, статутний капітал приватного підприємства складає 1000,00грн. поділений на 100 часток, одна частка становить 10,00грн. та розподілений наступним чином: ОСОБА_11 - 400,00грн., що становить 40 голосів, ОСОБА_1 - 300,00грн. - 30 голосів, ОСОБА_3 - 300,00грн., що становить 30 голосів (п.1. порядку денного);

- про доповнення основних видів діяльності;

- про затвердження статуту в новій редакції.

19.01.2012 державним реєстратором Криворізької міської ради Дніпропетровської області зареєстровано зміни до Статуту приватного підприємства "Токо Паритет", затверджені рішенням власників приватного підприємства від 10.11.2011. Відповідно до вказаних змін для забезпечення діяльності підприємства за рахунок грошового внеску власників створюється статутний капітал у розмірі 1 000,00грн., які вносяться на рахунок підприємства протягом півроку після реєстрації підприємства. Статутний капітал розподіляється на 100 часток, 1 частка дорівнює 10,00грн. та відповідає 1 голосу при голосуванні (п.7.1. Статуту).

Згідно п.7.2. Статуту між власниками статутний капітал розподіляться наступним чином:

ОСОБА_1 - 300,00грн. - 30 голосів, ОСОБА_11 - 400,00грн., що становить 40 голосів, ОСОБА_3 - 300,00грн., що становить 30 голосів.

На виконання рішення загальних зборів від 10.11.2011 згідно квитанції №158.58 від 24.04.2012 ОСОБА_1 сплатив внесок до статутного капіталу у сумі 50,00грн. (а.с.36, т.1).

Таким чином, підтверджується факт оплати ОСОБА_1, як учасником, його вкладу до статутного фонду приватного підприємства у повному обсягу.

18 червня 2015 року ОСОБА_11 звернувся до приватного підприємства "Токо Паритет" з заявою про вихід із складу власників підприємства та передати належну йому частку у статутному капіталі у розмірі 400грн.00 коп. ОСОБА_2 Заява про вихід із складу учасників підприємства посвідчена ОСОБА_13, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрована в реєстрі за №1216 (а.с.200, т.2).

19 червня 2015 року між ОСОБА_11 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу корпоративних прав приватного підприємства "Токо Паритет".

25 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до приватного підприємства "Токо Паритет" з заявою про вихід із складу власників підприємства, просив виплатити належну йому частку у статутному капіталі у сумі 300,00грн. в строки передбачені законодавством та Статутом, про що подав відповідну заяву.

25 червня 2013 року відбулися загальні збори власників приватного підприємства "Токо Паритет" з порядком денним:

1. Про обрання голови, секретаря зборів.

2. Розгляд питання щодо продажу корпоративних прав на приватному підприємстві "Токо Паритет" ОСОБА_11 та внесення змін до установчих документів щодо складу власників.

3. Про вихід ОСОБА_1 зі складу власників приватного підприємства "Токо Паритет".

4. Про перерозподіл частки підприємства, що належить ОСОБА_1 між співвласниками приватного підприємства "Токо Паритет".

На загальних зборах були присутні учасники: ОСОБА_11 - 40 голосів, ОСОБА_3 - 30 голосів.

З першого питання порядку денного прийнято рішення обрати головою зборів ОСОБА_14, секретарем - Римаренко О.О.

З другого питання порядку денного загальні збори вирішили:

- дозволити ОСОБА_11 продати належну йому частку корпоративних прав у приватному підприємстві "Токо Паритет", що складає 40% статутного капіталу ОСОБА_2;

- отримати від ОСОБА_3 згоду на продаж ОСОБА_11 належної йому частки корпоративних прав у приватному підприємстві "Токо Паритет".

- ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу частки корпоративних прав у приватному підприємстві "Токо Паритет"

З четвертого питання порядку денного загальні збори вирішили:

- задовольнити заяву ОСОБА_1 щодо виходу зі складу власників та виплатити йому його частку в статутному фонді товариства, яка складає 300,00грн.;

- у зв'язку із складанням договорів купівлі-продажу частини корпоративних прав та виходу зі складу власників ОСОБА_1 внести зміни до Статуту приватного підприємства "Токо паритет" щодо складу власників. З метою недопущення зменшення статутного капіталу ОСОБА_2 довнести 30% статутного капіталу в строк до 01.08.2013, частка якого буде складати 70% частки підприємства. Статутний капітал сумою 1000,00грн. розподілити між власниками наступним чином: ОСОБА_2 - 700грн., що становить 70% частки у статутному капіталі; ОСОБА_3 - 300.00грн., що становить 30% частки статутного капіталу;

- скласти та затвердити статут приватного підприємства "Токо Паритет" у новій редакції згідно вимог чинного законодавства.

03 липня 2013 року державним реєстратором Криворізької міської ради Дніпропетровської області на підставі рішення №3/13 загальних зборів власників підприємства від 25.06.2013 здійснена державна реєстрація Статуту приватного підприємства "Токо Паритет".

Позивач посилається на нікчемність угоди від 19.01.2012, невиплату йому вартості частини майна у статутному капіталі підприємства та прибутку у зв'язку з виходом із складу засновників (власників) приватного підприємства, проти чого заперечує приватне підприємство "Токо Паритет", що і є причиною спору.

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника (ч.1 ст. 79 Господарського кодексу України).

За частиною першою статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ч.1 ст.113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Таким чином, приватне підприємство є господарським товариством у розумінні статей 79, 113 Господарського кодексу України та ст. 113 Цивільного кодексу України.

Пункт третій частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, пункт в) частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлюють право учасника господарського товариства вийти у встановленому порядку з товариства.

В силу вимог ст.144 ЦК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Сума вкладів учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства (ч.1 ст.87 ГК України).

Частиною 2 ст.86 ГК України встановлено, що вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника у статутному фонді товариства.

Згідно ст.117 ЦК України, ст.88 ГК України, ст.11 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства зобов'язаний вносити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Наслідки виходу учасника із складу товариства передбачені ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства"). Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу; майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (ч. 2 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Також, за приписами частини другої статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Отже, у господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членами пропорційно часткам у статутному капіталі, тобто виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, визначеному законом і статутом товариства.

Пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Відповідно до ст. 54 Закону України виплата вартості частини майна товариства, пропорційно частці учасника, який виходить з товариства, у статутному капіталі товариства провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

При цьому визначаючи за учасником товариства право на одержання вартості частини майна законодавець виходив із належного виконання учасником свого зобов'язання щодо внесення повної вартості свого вкладу до статутного капіталу товариства. Наведена правова позиція відображена й у пункті 30 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", де зазначено, що у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 виконав свій обов'язок відносно формування статутного капіталу товариства у повному обсягу.

Порядок виплати вартості частини майна та прибутку учаснику, який вибув зі складу учасників товариства, статутом приватного підприємства "Токо паритет" не визначений.

Між тим, аналіз наведених вище положень закону дає підстави вважати, що учасник, який виходить з товариства, має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його оплаченій частки (вкладу) у статутному капіталі.

Після спливу 12 місяців з дати подачі ОСОБА_15 заяви про вихід зі складу засновників підприємства його частка у статутному капіталі товариства не була виплачена, що і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом.

Згідно з п. 30 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

Таким чином, вартість частки майна товариства, що підлягає виплаті учаснику, який виходить з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо за вирахуванням майнових зобов'язань товариства, тобто повинна відповідати вартості чистих активів товариства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18.11.2014 у справі № 910/10168/13.

Чисті активи - це реальна вартість усього майна, що належить товариству, яка визначається щорічно за вирахуванням боргів товариства. Розмір чистих активів - це різниця між балансовою вартістю всіх активів та сумою боргових зобов'язань товариства. Від'ємна величина чистих активів означає, що за даними бухгалтерського обліку розмір боргів перевищує вартість всього майна товариства.

З метою визначення вартості частини майна та прибутку приватного підприємства "Токо Паритет" станом на 25 червня 2013 року господарським судом була призначена судова експертиза.

Висновком судово-економічної експертизи №3313/3314-15 по справі №9004/82/15 від 31.07.2015 (а.с.4-12, т.4) встановлено наступне: вартість частки учасника ОСОБА_1 при виході з товариства визначена експертом на підставі даних балансу приватного підприємства "Токо Паритет" становить 50 000 грн., а частка чистого прибутку, яка належить ОСОБА_1 при виході з приватного підприємства "Токо Паритет" - 1 100 грн.

Таким чином встановлено, що загальна вартість частини майна та прибутку в приватному підприємстві, яка належить до сплати ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом зі складу засновників підприємства, складає 51 100,00грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача-3, приватного підприємства "Токо Паритет", на користь ОСОБА_1 підлягає вартість частини майна в сумі 50 000,00грнн. та частина прибутку підприємства в сумі 1 100,00грн.

В іншій частині заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Вимога позивача про визнання правочину, який датовано 19.01.2012 про передачу ОСОБА_1 20% часток приватного підприємства "Токо Паритет" ОСОБА_3 нікчемним задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що такий правочин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не укладався, що не спростовано позивачем.

Окрім того, способи захисту цивільних прав та інтересів визначає ст. 16 Цивільного кодексу України. Згідно наведеної правової норми суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Однак, як наведені правові норми, так і норми інших законів, не передбачають, що порушене право чи законний інтерес можуть бути захищені шляхом поновлення права позивача на пред'явлення наказу господарського суду до відділу державної виконавчої служби.

Поновлення відповідного права позивача у межах даного спору не сприятиме захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача та не призведе до поновлення порушених, як вважає позивач, його прав.

Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, позивач звернувся до господарського суду за захистом, як вважає позивач, порушеного права, обравши неналежний спосіб його захисту (стосовно вимоги про визнання правочину, який датовано 19.01.2012 про передачу ОСОБА_1 20% часток приватного підприємства "Токо Паритет" ОСОБА_3 нікчемним).

З урахуванням зазначеного позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє доводи відповідача-3 щодо неотримання заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу засновників товариства, оскільки матеріали реєстраційної справи (матеріали реєстраційної справи надавались на вимогу суду) містять копію заяви про вихід, яка нотаріально посвідчена. Крім того, заява ОСОБА_1 про вихід була розглянута загальними зборами приватного підприємства (рішення загальних зборів №3/13 від 25.06.2013) та задоволена.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат господарський суд враховує наступне.

Позивач при зверненні з позовом до суду сплатив судовий збір у сумі 4 263,00грн. (згідно дублікату квитанції №0.0.323638293.1 від 08.12.2014 - 1 218,00грн., згідно дублікату квитанції № 0.0.323639692.1 від 08.12.2014 - 1 218,00грн., згідно дублікату квитанції №0.0.323640623.1 від 08.12.2014 - 1 218,00грн., платіжного доручення № 133827 від 20.11.2014 на суму 609,00грн., а.с.12-15, т.1).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача-3 на користь позивача підлягає сума 1637,31грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Токо Паритет" (50056, м. Кривий Ріг, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1, ЄДРПОУ 36607719) на користь ОСОБА_15 (50078, м. Кривий Ріг, вул. Саласюка, б.64.кв.4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вартість частини майна, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення та частину прибутку підприємства в розмірі 30 % часток у загальній сумі 51 100 (п'ятдесят одна тисяча сто) грн. 00коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) грн. 31коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 04.09.2015