Постанова
від 13.03.2007 по справі 24/387
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/387

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2007 № 24/387

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Студенця В.І.

Малетича М.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Качур О.О.,

від відповідача -Коршун Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.11.2006

у справі № 24/387 (Смілянець В.В.)

за первісним позовом Всеукраїнської громадської організації "Жива планета"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт"

про захист авторського права та відшкодування завданих збитків.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Укравіт”

до Всеукраїнської громадської організації “Жива планета"

про припинення дії, яка порушує право на достовірну інформацію.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.07.2006 порушено провадження у справі № 24/387 за позовом Всеукраїнської громадської організації “Жива планета” (далі – ВГО “Жива планета”) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Укравіт” (далі – ТОВ “Компанія “Укравіт”) про стягнення 51600 грн.

ТОВ “Компанія “Укравіт” до прийняття рішення зі спору звернулося до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до ВГО “Жива планета” про припинення дії, яка порушує право на достовірну інформацію.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.11.2006 первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ “Компанія “Укравіт” подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при винесені рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

ВГО “Жива планета” проти доводів апеляційної скарги заперечувало і просило рішення господарського суду м. Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Компанія “Укравіт” – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За первісним позовом.

Положення про символіку Громадської організації „Жива планета” та опис символіки Громадської організації „Жива планета” затверджено Установчим з'їздом громадської організації „Жива планета” ( протокол № 1 від 24.03.2000).

Міністерством юстиції України 18.02.2002 зареєстровано символіку Громадської організації “Жива планета”, про що видано свідоцтво № 444 згідно якого видом символіки є емблема, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію символіки об'єднання громадян.

Емблема складається з двох елементів, що накладаються один на другий: на півмісяця голубого кольору, що символізує собою планету Землі. На ньому зображений стилізований лелека у вигляді зеленого ростка.

Статут Всеукраїнської громадської організації “Жива планета”, затверджено установчим з'їздом ВГО “Жива планета” протокол № 1 від 18.11.2003 із змінами та доповненнями внесеними позачерговим з'їздом, протокол № 2 від 05.07.2004 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.09.2004 свідоцтво № 2144. Державну реєстрацію юридичної особи проведено 18.10.2004.

Основною метою діяльності ВГО “Жива планета” є задоволення, реалізація та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів своїх членів, об'єднання зусиль та координація діяльності членів організації для участі у вирішенні актуальних завдань в області екології, освіти, культури (п. 2.1 статуту).

Основними завданнями організації є, зокрема, сприяння впровадженню системи екологічного маркування товарів, робіт, послуг, територій (п. 2.2 статуту).

Організація відповідно до своїх статутних завдань у встановленому законом порядку, зокрема, володіє, використовує та розпоряджається власністю, яка належить їй на законних підставах, а також вільно розповсюджує інформацію про свою діяльність (п. 2.3 статуту).

Між Громадською організацією “Жива планета” та ВГО “Жива планета” 30.12.2003 складено протокол про наміри щодо надання в користування символіки згідно якого, Громадська організація “Жива планета” надала право використання власної символіки ВГО “Жива планета” для використання як знаку екологічного маркування у відповідності до вимог міжнародного стандарту ISO 14024 “Екологічні маркування та декларації. Екологічне маркування типу І”.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Положення про знак екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно” (далі – Положення про знак екологічного маркування) затвердженого на засіданні Координаційної ради ВГО “Жива планета” (протокол № 2 від 30.12.2004) право отримання знаку екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно” надається продукції яка пройшла процедуру сертифікації відповідно до міжнародного стандарту ISO 14024 в міжнародній системі SIC (п. 1 Положення про знак екологічного маркування).

Право використання знаку надається строком до 3-х років, за умови відсутності змін до ДСТУ або ТУ й обов'язковим технічним наглядом не менш 1-го разу на рік (п. 4 Положення про знак екологічного маркування).

Відтворення знаку здійснюється згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права, Постанови Кабінету Міністрів України № 784-94 (п. 6 Положення про знак екологічного маркування).

Між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, ВГО “Жива планета”, Торгово-промислової палати України та Української асоціації споживачів в 2005 році була укладена угода про співробітництво щодо розвитку в Україні системи екологічно безпечного споживання та екологічного маркування відповідно міжнародних та європейських вимог, за умовами якої сторони зобов'язались здійснювати співробітництво на принципах довгострокового партнерства, зокрема, за вдосконаленням механізмів впровадження екологічного маркування в Україні (ст. 1 угоди).

ВГО “Жива планета” 03.05.2006 листом № 366 повідомила ТОВ “Компанія “Укравіт” про те, що товариство відповідно до укладеної за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, ВГО “Жива планета”, Торгово-промислової палати України та Української асоціації споживачів угоди про співробітництво щодо розвитку в Україні системи екологічно безпечного споживання та екологічного маркування відповідно міжнародних та європейських вимог функції незалежного органу сертифікації в Програмі екологічного маркування в Україні покладено на ВГО “Жива планета”.

Крім того, ВГО “Жива планета” посилаючись на вимоги Закону України „Про захист прав споживачів”, вимог міжнародної системи сертифікації та прав власності національний знак екологічного маркування „Екологічно чисто та безпечно” (зареєстровано Міністерством юстиції України за № 444 від 18.02.2002) в листі вимагала, щоб ТОВ “Компанія “Укравіт” зняла знак екологічного маркування „Екологічно чисто та безпечно” з етикеток своєї продукції, а продукція маркована знаком, вилучена з продажу у трьохденний термін.

Свої позовні вимоги ВГО “Жива планета” обґрунтовує тим, що ТОВ “Компанія “Укравіт” своїми діями по незаконному використанню знаку з написом “Екологічно чисто та безпечно”, як об'єкта авторського права та бездіяльністю відносно припинення його використання порушує право інтелектуальної власності ВГО “Жива планета” на знак екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно”.

З 1 січня 2004 року набрали чинності Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) та Господарський кодекс України (далі – ГК України).

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з пунктом 4 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу цей Кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до частини 2 статті 154 ГК України до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

У Цивільному кодексі положення про право інтелектуальної власності викладено у Книзі четвертій "Право інтелектуальної власності", главі 75 "Розпорядження правами інтелектуальної власності" та главі 76 "Комерційна концесія".

Згідно з частиною 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

У Господарському кодексі особливості регулювання майнових відносин у господарській діяльності щодо використання прав інтелектуальної власності викладено у главі 16 "Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності".

Отже захист прав інтелектуальної власності здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частиною 1 ст. 10 ЦК України передбачено, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. А згідно з частиною 2 цієї статті, якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

З урахуванням викладених вимог Конституції України та ЦК України також підлягають застосуванню міжнародні договори у сфері інтелектуальної власності, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” у цьому Законі нижченаведене вживається у такому значені, зокрема,

Установа – центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності;

Знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;

Свідоцтво – свідоцтво України на знак для товарів і послуг;

Зареєстрований знак – знак, на який видано свідоцтво.

Згідно 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Установою.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесених до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до названого реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” видача свідоцтва здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 20.06.2000 № 997 ( далі Положення).

Державний департамент інтелектуальної власності (далі - Департамент) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується ( п.1 Положення).

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Міністерства освіти і науки ( п. 2 Положення).

Відповідно до п. 3. основними завданнями Департаменту є:

- участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності;

- прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері інтелектуальної власності;

- організаційне забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Згідно п. 4 Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема :

- реалізує у межах своїх повноважень єдину економічну, фінансову, науково-технічну, інвестиційну, соціальну політику у сфері інтелектуальної власності та розробляє на основі результатів аналізу діяльності державної системи охорони інтелектуальної власності пропозиції щодо її вдосконалення;

забезпечує функціонування системи експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності;

- бере участь у роботі з удосконалення системи обліку, звітності і державної статистики в сфері інтелектуальної власності;

- визначає порядок державної сертифікації діяльності в сфері інтелектуальної власності;

- здійснює державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об'єктів інтелектуальної власності;

- видає в установленому порядку охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності;

- здійснює реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються на території України, та ліцензійних договорів;

Права, що випливають із свідоцтва, згідно ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору.

Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Використанням знака визнається, зокрема, нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом.

Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.

Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.

Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 144 від 26.02.1993 “Про порядок реєстрації символіки об'єднань громадян” затверджено Положення “Про порядок реєстрації символіки об'єднань громадян” (далі – Положення).

Відповідно до п. 1 Положення об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку: прапори, емблеми тощо, які є їх символами і відмітними знаками.

Реєстрація символіки зареєстрованих об'єднань громадян здійснюється Мінюстом (п. 3 Положення).

Положення про символіку повинно визначати види символіки, порядок її виготовлення, зберігання і використання (п. 4 Положення).

Згідно ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 434 ЦК України не є об'єктами авторського права, зокрема, державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади.

Також відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про авторське право і суміжні права” не є об'єктом авторського права, зокрема, державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій.

З урахуванням того, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію символіки об'єднання громадян № 444, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 символікою Громадської організації “Жива планета” є емблема, і вона згідно ст. 434 ЦК України та ст. 10 Закону України “Про авторське право і суміжні права” не є об'єктом авторського права, а також того, що ВГО „Жива планета”, згідно ст. 33 ГПК України не надала доказів того, що Знак екологічного маркування „Екологічно чисто та безпечно” зареєстровано в порядку, визначеному Законом України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” і має обсяг правової охорони, то колегія судів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 01.11.2006 у справі № 24/387 в частині задоволення позовних вимог ВГО „Жива планета” підлягає скасуванню, а в позові ВГО „Жива планета” до ТОВ „Компанія „Укравіт” слід відмовити.

За зустрічним позовом.