24/387
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2007 р. № 24/387
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Жива планета", м. Київ ( далі –ВГО "Жива планета")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007
зі справи № 24/387
за позовом ВГО "Жива планета"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт", м. Київ (далі –ТОВ "Компанія "Укравіт")
про захист авторського права і відшкодування збитків та
зустрічним позовом ТОВ "Компанія "Укравіт"
до ВГО "Жива планета"
про припинення дії, яка порушує право на достовірну інформацію.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВГО "Жива планета" –Руденка О.А.,
ТОВ "Компанія "Укравіт" –не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ВГО "Жива планета" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:
заборону відповідачу використовувати знак екологічного маркування "Екологічно чисто та безпечно" на своїх товарах без одержання відповідного дозволу;
зобов'язання ТОВ "Компанія "Укравіт" вилучити з продажу препарат "Вітал", маркований названим знаком;
стягнення з ТОВ "Компанія "Укравіт" завданих порушенням авторського права збитків у сумі 26606 грн. та 25000 грн. моральної шкоди;
зобов'язання відповідача опублікувати в засобах масової інформації відомості про допущені порушення авторського права ВГО "Жива планета".
В ході розгляду справи ТОВ "Компанія "Укравіт" подало зустрічний позов, в якому просило зобов'язати ВГО "Жива планета": припинити розповсюдження в мережі Інтернет недостовірної інформації про умови, порядок використання спірного позначення шляхом вилучення з мережі Інтернет з сайта www.ecolabel.org.ua цього позначення та розділу "Умови використання знака екологічного маркування"; розмістити та зберігати протягом місяця на вказаному сайті відомості про розповсюдження недостовірної інформації щодо екологічного маркування.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2006 (суддя Смілянець В.В.) первісний позов задоволено повністю, а в зустрічному позові відмовлено. Рішення суду з посиланням на приписи статей 420, 421, 424, 493, 1107, 1114 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" мотивовано використанням ТОВ "Компанія "Укравіт" знака екологічного маркування "Екологічно чисто та безпечно" з порушенням прав інтелектуальної власності позивача за первісним позовом на цей знак, тоді як позивач за зустрічним позовом не довів ні факту поширення ВГО "Жива планета" недостовірної інформації, ані наявності порушення його прав розміщенням оспорюваних відомостей.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 (колегія суддів у складі: суддя Андрієнко В.В. –головуючий, судді Студенець В.І., Малетич М.М.) рішення суду першої інстанції змінено: в задоволенні первісного позову відмовлено. В іншій частині назване рішення залишено без змін. У прийнятті зазначеної постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірне позначення –емблема громадської організації –не є об'єктом інтелектуальної власності, в зв'язку з чим це позначення не підпадає під режим правової охорони ані за Законом України "Про авторське право і суміжні права", ані за Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВГО "Жива планета" просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва з даного спору, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що знак екологічного маркування "Екологічно чисто та безпечно" є знаком для товарів і послуг, використання якого третіми особами є можливим лише за наявності відповідного дозволу власника цього знака.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- за свідоцтвом від 18.02.2002 № 444 Міністерством юстиції України зареєстровано символіку громадської організації "Жива планета", а саме –емблему, що складається з двох елементів: півмісяця голубого кольору та зображеного на ньому стилізованого лелеки у вигляді зеленого ростка;
- відповідно до протоколу про наміри щодо надання в користування символіки від 30.12.2003 (далі –Протокол про наміри) громадська організація "Жива планета" надала ВГО "Жива планета" право на використання названої емблеми як знака екологічного маркування згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 14024 "Екологічні маркування та декларації. Екологічне маркування типу І";
- ТОВ "Компанія "Укравіт" використало названу емблему шляхом її розміщення на упаковці своєї продукції та у власних рекламних матеріалах.
Причиною виникнення спору стало питання про наявність підстав для заборони відповідачеві за первісним позовом використовувати спірну емблему у господарській діяльності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що названа емблема не є об'єктом інтелектуальної власності.
Так, пунктом "г" частини першої статті 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права" прямо передбачено, що символи та знаки підприємств, установ та організацій не є об'єктом авторського права.
Відповідно ж до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг":
знак –це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб (стаття 1);
право власності на знак засвідчується свідоцтвом (частина третя статі 5);
обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг України (далі –Реєстр), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг (частина четверта статті 5).
З наведених законодавчих положень випливає, що підставою для надання правової охорони знакові для товарів і послуг є його державна реєстрація у центральному органі виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності в порядку, передбаченому законом. Відтак спірна емблема не є знаком для товарів і послуг у розумінні наведеної норми Закону та не підпадає під режим правової охорони товарних знаків.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку. Символіка об'єднання громадян затверджується відповідно до його статуту. Символіка політичних партій не повинна відтворювати державні чи релігійні символи. Символіка об'єднання громадян підлягає державній реєстрації у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням про порядок реєстрації символіки об'єднань громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 144, передбачено, що:
об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку: прапори, емблеми тощо, які є їх символами і відмітними знаками (пункт 1);
символіка об'єднань громадян затверджується центральними статутними органами об'єднань відповідно до їх статутів (пункт 2);
реєстрація символіки зареєстрованих об'єднань громадян здійснюється Міністерством юстиції України (пункт 3);
для реєстрації символіки об'єднання громадян подається заява до Міністерства юстиції України, яка підписується двома членами центрального статутного органу об'єднання громадян. До заяви додається, зокрема, положення про символіку об'єднання громадян. Положення про символіку повинно визначати види символіки, порядок її виготовлення, зберігання і використання.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що порядок використання зареєстрованої символіки об'єднань громадян визначається положенням про символіку, яке подається суб'єктом реєстрації до відповідного органу під час реєстрації цієї символіки. В даному разі з огляду на дату реєстрації спірної емблеми (18.02.2002) та суб'єкта цієї реєстрації (громадська організація "Жива планета") Положення про знак екологічного маркування "Екологічно чисто та безпечно", затверджене протоколом засідання координаційної ради ВГО "Жива планета" від 30.12.2004 № 2, не може визначати порядок використання названої емблеми. Такий порядок визначається Положенням про символіку громадської організації "Жива планета", затвердженим установчим з'їздом цієї організації згідно з протоколом від 24.03.2000 № 1 (а.с. 22, т.1).
Втім, як вбачається з установлених судовими інстанціями обставин справи, за Протоколом про наміри позивачеві за первісним позовом було надано лише право на використання спірної емблеми в обумовленому обсязі, а саме –як знака екологічного маркування відповідно до міжнародного стандарту. Таким чином, суб'єктом права власності на спірну емблему є громадська організація "Жива планета" (а не ВГО "Жива планета"). Будь-яких доказів щодо уповноваження позивача за первісним позовом вживати заходів, спрямованих на захист прав громадської організації "Жива планета" на спірну емблему, матеріали справи не містять. Отже, з огляду на предмет позову права та охоронювані законом інтереси ВГО "Жива планета" не порушені, а тому відмова апеляційного суду в первісному позові є правомірною.
За таких обставин у Вищого господарського суду України відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 зі справи № 24/387 залишити без змін, а касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Жива планета" –без задоволення.
Суддя
В. Селіваненко
Суддя
СуддяІ. Бенедисюк
Б. Львов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 801307 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бенедисюк І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні