Ухвала

від 15.10.2013 по справі 922/2750/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

"15" жовтня 2013 р.Справа № 922/2750/13

Науково-учбово-виробниче впроваджувальне товариство "Новтекс ЛТД"

ОКРЕМА УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків до Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Національний технічний університет "Харківський Політехнічний інститут" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" неустойку за несвоєчасне звільнення орендованих приміщень за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 р. у розмірі 51 812,02 грн. та судові витрати у розмірі 1 720,50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.13 р. позов задоволено. Стягнуто з Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" на користь Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут" неустойку за несвоєчасне звільнення орендованих приміщень за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року у розмірі 51 812,02 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

За результатами розгляду справи було встановлено, що 30 березня 1992 року між Харківським політехнічним інститутом ім. В.І. Леніна (далі по тексту - орендодавець, або позивач) та Науково - учбово- виробничим товариством "НОВТЕКС ЛТД" (далі по тексту - орендар, або відповідач) був укладений договір оренди із правом викупу № 1-4 (далі по тексту - договір оренди). Строк дії договору 15 років з моменту його підписання.

Відповідно до пункту 1 договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/2, а саме: приміщення першого поверху будівлі площею 750 кв. м. та площі підвального приміщення площею 210 кв. м.

У зв'язку із змінами діючого законодавства 01 січня 1998 року між сторонами була підписана додаткова угода до вказаного Договору оренди. За змістом даної додаткової угоди до договору із назви договору оренди були виключені слова "із правом викупу".

Пункт 1 Договору було викладено у новій редакції, за змістом якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/2 площею 856, 3 кв. м., 1 поверх та площею 297, 6 кв. м. підвальні приміщення. Всього площа орендованих приміщень складає 1153, 90 кв. м.

01 січня 1998 року між сторонами було підписано акт прийому - передачі нерухомого майна. Проведено визначення вартості об'єкта оренди та узгоджено умови договору із Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Харківській області, що підтверджується звітом про оцінку, та наказом від Регіонального Фонду державного майна України у Харківській області від 07.10.1998 року № 1425 П.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Неодноразово між сторонами укладалися додаткові угоди до договору оренди в порядку та розміру оплати орендної плати та зміни площі орендованих приміщень. Додатковою угодою до договору оренди від 01 жовтня 2007 року пункт 12 Договору вкладено у наступній редакції: "Цей договір діє з 01.102007 року до 31.03.2008 року включно". Строк дії договору неодноразово продовжувався, що підтверджується наданими позивачем до позову додатковими угодами до договору оренди.

Додатковою угодою до договору оренди від 01 лютого 2011 року визначено, що діє з 01.02.2011 року до 31.12.2011 року включно.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2012 року (справа №5023/428/12) визнано договір оренди, укладений між сторонами, продовженим на 1 рік до 31.12.2012 року.

На виконання зазначеного судового рішення додатковими угодами від 17 квітня 2012 року та 13 серпня 2012 року строк дії договору продовжувався відповідно до 30 квітня 2012 р. та до 31 грудня 2012 року.

Таким чином, строк дії договору оренди сплив 31.12.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 191 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт на умовах, зазначених у договорі оренди.

Обов'язок щодо повернення об'єкту оренди відповідач у справі так і не виконав. Приміщення звільнені відповідачем не були, не передані за актом прийому - передачі.

Пунктом 9.3 Договору оренди було передбачено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін на припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом місяця він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, що були визначені договором.

Відповідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Із змісту наведених правових норм випливає, що по закінченні строку договору він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому заперечення мають бути викладені протягом одного місяця після закінчення строку договору.

На виконання зазначених умов діючого законодавства листом від 08.01.2013 року № 66-01-16/1 відповідача було повідомлено про необхідність звільнення орендованих приміщень у зв'язку із закінченням строку його дії, та про бажання орендодавця припинити оренди.

Вказаний лист був отриманий особисто уповноваженою особою відповідача, про що свідчить особистий підпис на даному листі. Крім того, з метою вирішення питання щодо ведення господарської діяльності та врегулювання питання щодо звільнення орендованих приміщень відповідно до вимог договору та чинного законодавства про припинення відносин оренди та необхідності звільнення орендованих приміщень відповідач у справі повідомлявся неодноразово: листом від 30.11.2012 року № 66-01-22/112 (вручений 30.11.2012 року); листом від 18.12.2012 року № 66-01-22/115 (вручений 18.12.2012 року); листом від 26.06.2013 року № 66-01-22/58 (вручений 26.06.2013 року).

Обов'язку щодо звільнення орендованих приміщень у зв'язку із закінченням строку договору оренди відповідач у справі не виконав.

24.01.2013 р. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" про виселення із нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2013 р. у справі № 922/326/13-г, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 вересня 2013 р., позов задоволено повністю. За рішенням виселено Науково-учбово-виробниче впроваджувальне товариство "Новтекс ЛТД" з займаних нежитлових приміщень загальною площею 653,34 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/2, а саме: у підвалі приміщення площею 24,6 кв. м.; на першому поверсі приміщення площею 254,04 кв. м., 195,1 кв. м., 128,0 кв. м. та 51,6 кв. м.

Згідно з частиною другою ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищенаведене позивачем нараховано неустойку за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року у розмірі 51 812, 02 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що відповідачем приміщення не повернуто, позивачем нараховано неустойку згідно ст. 785 ЦК України у розмірі 51 812,02 грн. яка відповідповідачем не сплачена.

Відповідно до п.1. Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Згідно п. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Пунктом 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачається, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст.13 Цивільного кодексу суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК України.

5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, те що відповідачем були порушені умови договору в частині повернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору, але сторони мають дотримуватися вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності, з метою недопущення в майбутньому порушень чинного законодавства, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу відповідача - керівника Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД", щодо усунення недоліків в діяльності підприємства в частині здійснення господарської діяльності відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, п. ,2 ст. 4, п. 2 ст. 11, п. 1, 6 ст.13, 509, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Повідомити керівника Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" про необхідність дотримуватись вимог чинного законодавства України та належного виконання своїх зобов'язань за укладеними підприємством договорами.

Суддя ОСОБА_1