Ухвала

від 27.01.2010 по справі 48/250-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" січня 2010 р. Справа № 48/250-09

Заступник голови Господарського суду Харківської області ОСОБА_1

розглянувши заяву (вх. № 23) про відвід колегії суддів по справі

за позовом ТОВ "Снейк", м. Харків

до ЗАТ "Витязь", м. Харків

про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 48/250-09 за позовом ТОВ "Снейк", м. Харків до ЗАТ "Витязь", м. Харків про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії. Справа розглядається судовою колегією у складі: головуючий суддя Крестьянінов О. О., судді Погорелова О. В. та Доленчук Д. О.

27 січня 2010 року (вх. № 23) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява відповідача про відвід колегії суддів по даній справі у складі: головуючий суддя Крестьянінов О. О., судді Погорелова О. В. та Доленчук Д. О.

В обґрунтування відводу суддів заявник посилається на те, що судовою колегією при розгляді справи порушено норми чинного законодавства, зокрема, позов прийнято на думку відповідача до розгляду без відповідних правових підстав. Крім того, відповідач зазначає про те, що судовою колегією не створено для відповідача належні умови для реалізації своїх процесуальних прав, оскільки перерви між судовими засіданнями не надають можливості йому підготувати відзив на позовну заяву та надати витребувані господарським судом документи. Наведені обставини викликали у заявника відводу сумнів у неупередженості судової колегії при розгляді даної справи.

Надаючи юридичну кваліфікацію зазначеним відповідачем обставинам з урахуванням вимог процесуального закону, слід виходити з наступного.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, які можуть бути підставою для відводу судді. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Відвід повинен бути мотивованим та обґрунтованим.

Разом з тим вказані відповідачем обставини виходячи із змісту зазначених приписів закону не можуть бути правовими підставами для відводу суддів. Такий висновок обґрунтовується наступним.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. При цьому втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється законом.

Таким чином розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) суд самостійно визначає коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовує його, здійснює його тлумачення та надає правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Процесуальне рішення по справі виноситься судом за результатом надання юридичної оцінки поясненням всіх учасників судового процесу, наявним у справі доказам та з обов’язковим співвідношенням їх з вимогами відповідного законодавства.

При цьому розгляд по суті наведених питань є виключним правом суду, який розглядає конкретну судову справу, оскільки судочинство в Україні здійснюється в силу вимог Конституції України виключно судами і делегування функцій судів, привласнення цих функцій іншими особами не допускається. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Отже посилання заявника відводу на невірне застосування судом чинного законодавства, як на підставу для відводу суддів, не узгоджується з вказаними приписами закону, в зв’язку з чим не може бути підставою для відводу складу суду.

Стосовно проміжку часу між судовими засіданнями слід зазначити наступне.

Час наступного судового засідання визначається судом з урахуванням конкретних обставин справи та залежить від причини відкладення розгляду справи (оголошення перерви). Тобто суд виходить при вирішення вказаних питань з того, які дії необхідно здійснити сторонам або які документи необхідно надати в призначене судове засідання, і з огляду на це визначає необхідний час сторонам по справі для виконання вимог господарського суду. Такі дії суду направлені на з’ясування дійсних та фактичних обставин справи та постановленні на цій основі законного та обґрунтованого судового рішення.

Також слід зазначити, що суд вирішує питання про час наступного судового засідання з урахуванням процесуальних строків вирішення спору по суті, визначених статтею 69 ГПК України. Як свідчать матеріали даної справи, провадження по даній справі порушено 29 грудня 2009 року, тобто з часу порушення провадження по справі пройшов майже один місяць із двох встановлених законом для розгляду справи по суті. За таких обставин посилання відповідача на недостатність часу для надання відзиву на позовну заяву через новорічні свята та перебування керівництва відповідача у відпустці є немотивованим.

Отже наведені відповідачем обставини не можуть свідчити про упередженість суддів та в розумінні статті 20 ГПК України не є підставою для відводу суддів.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідачем по справі заявлено втретє відвід суддям по даній справі.

Однак відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів інших учасників судового процесу, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Проте, як свідчать матеріали справи, заявник відводу відверто зловживає своїми правами шляхом заявлення численних відводів. Такі дії не направлені на встановлення дійсних обставин справи, на взаємну повагу до прав інших учасників судового процесу, на розгляд справи у встановлені процесуальним законом строки, та вирішення спору на підставі фактичних обставин спору, а навпаки спрямовані на свідоме затягування судового процесу. За таких обставин справи господарський суд, відповідно до приписів чинного процесуального законодавства, не позбавлений права і можливості продовжити розгляд справи, в якій заявлено відвід, у тому ж судовому засіданні з обов’язковим зазначенням про це в судовому рішенні та з наведенням у ньому відповідних мотивів. Зазначена правова позиція викладена у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 03.08.2007 року № 01-8/622 "Про деякі питання практики застосування статті 20 Господарського процесуального кодексу України".

Також слід зазначити, що справа розглядається колегією суддів, що сприятиме встановленню дійсних та фактичних обставин справи та постановленні на цій основі законного та обґрунтованого судового рішення.

Наведені вище обставини з урахуванням вимог чинного законодавства дають правові підстави дійти висновку про те, що в задоволенні поданої заяви відповідача про відвід колегії суддів слід відмовити, оскільки вона позбавлена фактичного та правового обґрунтування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 23) про відвід судової колегії в складі головуючого судді Крестьянінова О. О., суддів Погорелової О. В. та Доленчука Д. О. по справі № 48/250-09 відмовити.

Заступник голови Господарського суду

Харківської області ОСОБА_1