Рішення

від 01.09.2015 по справі 2-1316/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1316/12 Головуючий у І інстанції Зінченко О. М. Провадження № 22-ц/780/3881/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 1 01.09.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Олійника В.І., Волохова Л.А.

при секретарі - Микитенко Д.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Платінум Банк», Публічне акціонерне товариство «Астра Банк», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя та його поділ, -

В И Р І Ш И Л А:

У серпні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 15 липня 1998 року він перебуває у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, у якому вони придбали нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень, житлового будинку та транспортних засобів, тому просив визнати спільною сумісною власністю подружжя майно, придбане під час шлюбу та визнати за ним право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 грудня 2012 року позов задоволено.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2: нежитлове приміщення по вул. Миру, 13-А у м. Обухові Київської області; нежитлове приміщення по вул. Київській, 1/8 у м.Обухові Київської області; нежитлове приміщення по вул. Київській, 166 у м. Обухові Київської області; нежитлове приміщення по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області; нежитлове приміщення (магазин «Подарунки»), розташоване на території КП «Ринок Ранковий» по вул. Каштановій у м. Обухові Київської області; житловий будинок по вул. Вишневій, 82 у с. Таценки Обухівського району Київської області; земельну ділянку площею 0,06 га по вул. Миру, 13-А у м. Обухові Київської області; земельну ділянку площею 49,79 кв. м, розташовану на території КП «Ринок Ранковий» по вул. Каштановій у м. Обухові Київської області,

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по вул. Миру, 13-А у м. Обухові Київської області; нежитлового приміщення по вул. Київській, 1/8 у м. Обухові Київської області; нежитлового приміщення по вул. Київській, 166 у м.Обухові Київської області; нежитлового приміщення по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області; нежитлового приміщення (магазин «Подарунки»), розташованого на території КП «Ринок Ранковий» по вул. Каштановій у м. Обухові Київської області; житлового будинку по вул. Вишневій, 82 у с. Таценки Обухівського району Київської області; земельну ділянку площею 0,06 га по вул. Миру, 13-А у м. Обухові Київської області; земельну ділянку площею 49,79 кв. м, розташовану на території КП «Ринок Ранковий» по вул. Каштановій у м.Обухові Київської області.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року було скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання нежитлового приміщення по вул. Київській, 166 у м. Обухові Київської області спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по вул. Київській, 166 у м. Обухові Київської області, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 травня 2015 року, рішення апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року в частині задоволення вимог про визнання нежитлового приміщення, яке розташоване по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області, та земельної ділянки площею 49,79 кв. м для комерційного використання, що розташована за адресою: вул. Каштанова у м. Обухові Київської області, об’єктом права спільної сумісної власності та їх поділ скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Таким чином, у даному апеляційному провадженні розглядається апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_2 щодо вирішення судом першої інстанції вимог позивача про визнання нежитлового приміщення, яке розташоване по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області, та земельної ділянки площею 49,79 кв. м для комерційного використання, що розташована за адресою: вул. Каштанова у м. Обухові Київської області, об’єктами права спільної сумісної власності сторін та їх поділ.

Апелянт в цій частині посилається на те, що судом першої інстанції не враховано що вказане спірне нерухоме майно є особистою приватною власністю ОСОБА_2, як майно фізичної особи-підприємця, придбане та побудоване ФОП і використовується нею при здійсненні цієї діяльності.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в зазначеній частині обговоривши доводи апеляційної скарги з цього приводу, приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 15 липня 1998 року по теперішній час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі, у період якого з 2003 року по 2011 року сторонами набуто спірне майно: нежитлова будівля-павільйон, розташована по вул. Юності, 2 у м.Українка Обухівського району Київської області, яка належить ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13 лютого 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 13 лютого 2004 року; земельна ділянка площею 49,79 кв. м для комерційного використання, розташована за адресою: вул. Каштанова у м. Обухові Київської області, на підставі державного акта на право власності на землю, виданого 28 серпня 2003 року на підставі договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2002 року, належить ОСОБА_2

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України). Відтак при вирішенні спору про поділ майна подружжя слід виходити з презумпції рівності часток подружжя у набутому ними майні.

Пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз’яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Порядок здійснення подружжям права спільної сумісної власності та право подружжя на розпорядження спільним сумісним майном визначено у ст.ст. 63, 65 СК України.

Водночас відповідно до ст. 59 СК України той з подружжя, який є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.

Одним із видів розпорядження власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Відносини стосовно майна фізичної особи-підприємця регулюються нормами ЦК України, Господарського кодексу України (далі ГК України) та Закону України «Про підприємництво».

Відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності. Окремою формою підприємницької діяльності є підприємницька діяльність фізичних осіб. Жодних спеціальних умов чи обмежень використання фізичною особою, яка перебуває у шлюбі, свого майна для здійснення підприємницької діяльності законом не встановлено. Як зазначається у ч. 2 ст. 52 ЦК України, фізична особа підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. На підставі цього положення, а також норм ст. ст. 57, 61 СК України слід дійти висновку про те, що майно фізичної особи підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Таким чином, майно фізичної особи підприємця, яке придбане та використовується в його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, слід розглядати, як його особисту приватну власність, відповідно до ст. 57 СК України, а не як об’єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання ст. ст. 60, 61 СК України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-79цс13 у справі за позовом про визнання недійсними договорів та визнання права власності.

Таким чином, визнаючи нежитлове приміщення, яке розташоване по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області та земельну ділянку площею 49,79 кв. м для комерційного використання, що розташована за адресою: вул. Каштанова у м. Обухів Київської області, районний суд, в порушення зазначених вимог закону дійшов помилкового висновку про те, що зазначені об’єкти нерухомості є об’єктами спільної сумісної власності сторін у справі, оскільки вони були придбані ОСОБА_2 як суб’єктом підприємницької діяльності (а. с. 16-23 т. 1).

Отже, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині визнання нежитлового приміщення, яке розташоване по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області, та земельної ділянки площею 49,79кв. м для комерційного використання, що розташована за адресою: вул. Каштанова у м. Обухові Київської області, об’єктами права спільної сумісної власності та їх поділу, не відповідає обставинам справи, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 грудня 2012 року скасувати в частині визнання нежитлового приміщення, яке розташоване по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області, та земельної ділянки площею 49,79 кв. м для комерційного використання, що розташована за адресою: вул. Каштанова у м. Обухові Київської області, об’єктами права спільної сумісної власності сторін та їх поділу, і ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 в позовних вимогах про визнання нежитлового приміщення, яке розташоване по вул. Юності, 2 у м. Українка Обухівського району Київської області, та земельної ділянки площею 49,79 кв. м для комерційного використання, що розташована за адресою: вул. Каштанова у м. Обухові Київської області, об’єктами права спільної сумісної власності та визнання за ним права власності на 1/2 частину цього майна.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :