Вирок

від 13.12.2010 по справі 1-284/2010

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року Іршавський районний суд

Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Золотар М. М.

при секретарі - Сак А.П.

з участю:

прокурора - Горзов Н.Ю.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, б/н Іршавського району Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженої (має на утриманні чотирьох малолітніх дітей), непрацюючу, не судиму

в злочині, передбаченому ст. 150-1 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в період з січня 2009 року по 04 жовтня 2010 року систематично використовувала свою малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, для заняття жебрацтвом в селах Загаття та Доробратово Іршавського району.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнала повністю, підтвердила встановлені судом обставини, згідна з доказами, зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 показала, що в період з січня 2009 року по 04 жовтня 2010 року вона використовувала свою малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, для заняття жебрацтвом в селах Загаття та Доробратово Іршавського району, де вона випрошувала гроші у сторонніх осіб.

Про скоєне шкодує, щиросердечно розкаюється, в майбутньому подібного обіцяє не вчиняти.

По місцю проживання підсудна ОСОБА_2 характеризується позитивно (а. с. 47 ).

Дії підсудного суд кваліфікує: • за ст. 150-1 ч. 1 КК України за ознаками: використання батьками малолітньої

дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей,

інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) з метою отримання прибутку.

Призначаючи покарання підсудній суд враховує обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, та те обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка раніше не судима, її вік, наявність на утриманні малолітніх дітей, та приходить до висновку про необхідність призначити підсудній покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи наведене суд вважає, що виправлення підсудної можливе без відбування покарання, тобто із застосуванням ст. 79 КК України.

Цивільного позову не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 за ст. 150-1 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 79 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку, який суд визначає в один рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області.

Головуючий: М.М.Золотар