Постанова

від 20.03.2007 по справі 15/2-63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

14.03.2007 р.                                                                           

справа №15/2-63

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача:

ОСОБА_2за довіреністю, 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_3

м.Єнакієве Донецької області

на ухвалу господарського суду

 Донецької області

від

12.01.2007 року. (суддя Богатир

К.В.)

по справі

№15/2-63

за позовом

Приватного підприємеця ОСОБА_3

м.Єнакієве

до

Відкритого акціонерного

товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка

про

захист прав споживача,

відшкодування матеріальної шкоди в сумі 24 371,90 грн. та відшкодування

моральної шкоди в сумі 92 430,40 грн.

В С Т А Н О В

И В:

Приватний підприємець ОСОБА_3

м.Єнакієве Донецької області звернувся до господарського суду з позовною заявою

до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька

область про захист прав споживача, відшкодування матеріальної шкоди в сумі 24

371,90 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 92 430,40 грн.

Ухвалою господарського суду

Донецької  області  від 12.01.07р.  позовну 

заяву  позивача  було 

повернуто на підставі того, що останнім не додано доказів сплати

державного мита у встановленому розмірі, витрат на  інформаційно-технічне забезпечення  судового 

процесу, а крім того  в одній  позовній заяві об»єднано кілька  вимог до 

одного відповідача і сумісний розгляд цих вимог не є  можливим.

Позивач не погодившись із ухвалою

господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу

господарського суду від 12.01.2007р. по справі 15/2-63 та направити  справу 

на  розгляд до Господарського

суду.

В обґрунтування своїх вимог заявник

скарги посилається на те, що судом були порушені  норми процесуального  та 

матеріального права.

Відповідач  вважає 

ухвалу господарського суду законною 

та обґрунтованою.

Позивачем  було 

заявлено  клопотання  про 

звернення  до  ВГСУ з метою направлення  до Конституційного  суду України звернення про необхідність   офіційного тлумачення положень ч.4 ст. 42

Конституції України, ст.. 39 ГК України, ч.2 ст. 25 Закону  України «Про електроенергетику»та  п. 22 ст. 1, ст. 24 Закону  України «Про захист прав  спожива», в задоволені якого судовою

колегією  було  відмовлено за 

недоцільністю.

 Відповідно до статті 101

Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників

сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, 

дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм

процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню

не підлягає, виходячи з наступного.

          Як вбачається з  матеріалів 

справи ухвалою Господарського суду Донецької  області 

від 12.01.2007р.позивачу було повернуто без  розгляду 

позовну  заяву у зв»язку з тим, що

до  позову не додано доказів сплати

державного мита у встановленому розмірі, не сплачено витрати на

інформаційно-технічне забезпечення 

судового  процесу та

об»єднано  в одній  позовній заяві кілька  вимог 

до  одного  відповідача, що суттево утруднює вирішення

спору.          Відповідно до  вимог ч.1 п.4,10 ст. 63 ГПК України суддя

повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано

доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано

доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У вказаній ухвалі досить чітко

встановлені межи розміру державного мита, що підлягає сплаті при поданні

позовної заяви, але з урахуванням висновку суду щодо утруднення сумісного

розгяду всіх заявлених 16-ті позовних вимог та необхідності їх роз”єднання,

визначення на даний момент конкретної суми для оплати при дотриманні позивачем

вимог закону є попередчасним.

           Позивачем взагалі оскаржується його

обов”язок сплачувати будь-яку суму державного мита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення 

судового процесу

            За приписами ст.1 ГПК України,

підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

           У випадках, передбачених

законодавчими актами України, до господарського суду мають право також

звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами

підприємницької діяльності.

            Вимогами ст.12 ГПК України

передбачений перелік справ, що підвідомчі господарським судам, в тому числі,

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні

господарських договорів.

            Як вбачається із змісту позовної

заяви, позивач є суб'єктом господарської діяльності та звернувся за вирішенням

спору, що випливає з господарського договору про постачання електричної

енергії, яку він отримує від відповідача для використання у здійсненні  підприємницької  діяльності.

Вищевказане підтверджує надана

самим же представником позивача в судове засідання апеляційної інстанції  копія ухвали 

від 20.02.07р. Єнакіївського міського 

суду Донецької  області,  якою 

було  повернуто позовну заяву  позивача у зв»язку з непідвідомчістю.

            Приписами ст.1 п.22 Закону України

«Про захист прав споживачів»визначено поняття споживача, як фізичної особи, яка

придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію

для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю

або виконанням обов'язків найманого працівника.

            Отже  доводи позивача про звільнення його від

сплати державного мита та інформаційно-технічних витрат при поданні даної  позовної заяви, на підставі зазначеного

Закону є безпідставними.      

Посилання при цьому на визначені

позивачем норми матеріального права в обґрунтування позовних вимог не мають

правового значення для дотримання ним встановленого процесуальним

законодавством  порядку подання позовної заяви,

в тому числі, необхідності сплати державного мита на підставі вимог Декрету КМУ

«Про державне  мито»від 01.21.1993р.

№7-93 з послідуючими змінами та доповненнями.

          Отже 

висновок   господарського  суду 

про  повернення  позовної 

заяви  без  розгляду у зв»язку з  несплатою 

державного  мита  є  

обґрунтованим.

          За приписами п.5 ст. 63 ГПК України

суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо

порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька

вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог

перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить

вирішення спору.

          З наданої  позовної заяви  вбачається, що позивачем в одному  позові 

були  об»єднані   позовні 

вимоги про : визнання порушеними права споживача;          визнання незаконною і заборону

агресивної підприємницької практики; визнання і заборону незаконного   перешкоджання        законній підприємницькій  діяльності;              визнання несправедливими умови

продовження виконання умов договору постачання електричної енергії без

дострокової повірки електричного лічильника коштом позивача;          про заборону припинення

електропостачання, відвідання Центру обслуговування РРО частіше ніж один раз на

шість місяців;          заборону

зловживання монопольним становищем; визнання незаконними дій і недійсними

рахунків на оплату від ІНФОРМАЦІЯ_1 р.,ІНФОРМАЦІЯ_2 р., ІНФОРМАЦІЯ_3 р.,

ІНФОРМАЦІЯ_4р., ІНФОРМАЦІЯ_3 р., ІНФОРМАЦІЯ_5р., ІНФОРМАЦІЯ_6р., ІНФОРМАЦІЯ_7

р.;визнання незаконними і недійсними повідомлення та квитанція без дати на

доплату за жовтень 2006 року 37,25-20=17,25 грн.;          визнання незаконними і не дійсними

Акти: НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_8 р., НОМЕР_2від ІНФОРМАЦІЯ_4 р., НОМЕР_3 від

ІНФОРМАЦІЯ_9р., НОМЕР_4 відІНФОРМАЦІЯ_10р. без номеру від ІНФОРМАЦІЯ_11

р.;          визнання незаконною

бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про внесення запропонованих

змін договірної величини споживання електричної енергії на серпень-грудень 2006

року і визнання цих змін;         

повернення надмірно сплачених сум;          покладення на відповідача обов'язку

відшкодувати поштові витрати щодо надсилання йому кореспонденції у

майбутньому;          стягнення збитків;

стягнення пені; стягнення за користування грошима; відшкодування моральної

(немайнової) шкоди.

       З урахуванням змісту  вказаних вимог та позовної заяви судова

колегія вважає вищевказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного

господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статей 63,86  Господарського процесуального кодексу України

ухвала господарського суду Донецької області від 12.01.2007 року у справі

№15/2-63 є законною  та  обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги не

спростовують висновку суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103,

105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_3 м.Єнакієве Донецької області залишити без задоволення.

Ухвалу  господарського суду Донецької області від

12.01.2007 року у справі №15/2-63 залишити без змін.

Головуючий         

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС