Рішення

від 16.02.2012 по справі 2-4380/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2-4380/11

пр. № 2/2608/531/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: М.І. Денисюк

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ФОЛГРЕБ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку, повернення трудової книжки ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТОВ «ФОЛГРЕБ»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку, повернення трудової книжки посилаючись на те, що 01.10.2010 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем,була зарахована на посаду менеджера зв»язків з громадськістю. Позивач зазначала, що відповідач порушував законодавство про працю, затримував виплату заробітної плати. Позивач зазначала, що 20.04.2011 року повідомила відповідачу, що у разі не виплати заборгованості по заробітній платі вона вимушена буде звільнитись із займаної посади. Позивач зазначала, що з»явилась на роботі на наступний день т.б. 21.04.2011 року, але охоронці її не пропустили та забрали перепустку. Позивач повідомляла, що зателефонувавши відповідачу їй повідомили що вона вже не працює і може отримати трудову книжку, якщо відмовиться від належних їй до виплати сум. Позивач зазначала, що 21.04.2011 року передала відповідачу заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням. Позивач зазначала, що перебувала на лікарняному до 06.05.2011 року, в цей день зателефонувала до відповідача з вимогою оформити її звільнення за поданою заявою. Позивач зазначала,що відповідач нарахував їй заробітну плату за період з 01.11.2011 року до 20.04.2011 року в сумі 6795,40 грн., але вказані гроші не виплатили у зв»язку із їх відсутністю. Позивач зазначала, що їй при звільнені не було виплачено компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 466,34 грн., та оплату за лікарняні листи за період з 21.04.2011 року до 05.05.2011 року.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог ( а.с.47-48) позивач у справі просила суд стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.11.2010 року по 20.04.2011 року в сумі 6784 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 675 грн, кошти за час перебування на лікарняному у розмірі 472,06 грн., за період з 21.04.11 до 05.05.2011 року, середній заробіток за весь час затримки у розмірі 6784 грн., за період з 05.05.2011 року до 20.10.2011 року, визнати звільнення незаконним, зобов»язати відповідача внести виправлення у запис про звільнення вказавши причину звільнення за ст. 38 КЗпП України, зобов»язати відповідача повернути трудову книжку та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та судові витрати.

Згідно позовної заяви по уточнення позовних вимог ( а.с.59) позивач просила суд позивач у справі просила суд стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.11.2010 року по 20.04.2011 року в сумі 6784 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 675 грн, кошти за час перебування на лікарняному у розмірі 472,06 грн., за період з 21.04.11 до 05.05.2011 року, середній заробіток за весь час затримки у розмірі 6784 грн., за період з 05.05.2011 року до 20.10.2011 року, визнати звільнення незаконним, змінити формулювання причин звільнення в трудовій книжці вказавши причину звільнення за ст.38КЗпП України, зобов»язати відповідача повернути трудову книжку та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2000 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача підтримала свої уточнені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

В судове засіданні належним чином повідомлений відповідач з»явивс, позов не визнав посилаючись на його необґрунтованість, подав письмові заперечення поти позову ( а.с.24-26) просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно поданої заяви( а.с.69) від 23.01.2012 року, просив суд розглядати справу без участі представника відповідача, позов задовольнити, документи подані до заперечень проти позову просив вважати недійсними.

Відповідно до ст.178ЦПК України відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано в результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.

Як вбачається із поданої представником відповідача заяви ( а.с.69) від 23.01.2012 року, у вказаній заяві відсутні посилання на обставини, згідно яких відповідач дійшов зворотного висновку про задоволення позову та не надав суду доказів, які б спростовували попередні заперечення проти позову (скасуванню наказу про звільнення, визнання недійсними актів про відсутність позивача на робочому місці, тощо), позивачем у справі також не подано суду доказів в обґрунтування позовних вимог, які б підтверджували спростовані відповідачем заперечення, а тому суд не приймає відмови відповідача про визнання обставин заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, згідно наказу відповідача від 01.11.20101 року №1\11 була зарахована на посаду менеджера із зв»язків з громадськістю з 01.11.2010 року ( а.с.27).

Судом встановлено, що позивача у справі ОСОБА_2, наказом відповідача від 05.01.2022 року №1\11 було звільнено із займаної посади за ст.40 ч.4 КЗпП України з 01 січня 2011 року на підставі Актів від 05.01.2011 року.( а.с.30.31).

Позивачем у справі в обґрунтування позовних вимог не надано суду доказів, а також не повідомлено про підстави звільнення від доказування у порядку ст.61 ЦПУ України, що остання була присутня на робочому місці 31.12.2010р, 03.01.2011р,04.01.2011р,05.01.2011р з 9 год.00 хв. до 12.год.30 хв.

Відповідно до ст. 73КЗпП України 01 січня є святковим днем. У зазначені дні допускається робота, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи викликані необхідністю обслуговування населення.

Сторонами у справі не надано суду докази про те, що 01 січня 2011 року в ТОВ «ФОЛГРЕБ» було установлено, як робочий день.

Судом встановлено, що згідно Актів ( а.с.30-31) позивач була відсутня на робочому місці 31.12.2010,03.01.2011,04.01.2011,05.01.2011 з 9 год.00 хв. до 12.год.30 хв., що 05.01.2011 року у присутності комісії позивачку ОСОБА_2 було запропоновано надати письмові пояснення з приводу відсутності на робочому місці, але остання відмовилась.

Відповідно до ст.57 КЗпП України час початку роботи і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

З огляду на докази, які подані сторонами у справі в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, в наказі про зарахування позивача на посаду, не зазначено,що остання працює не повний робочий день з відповідним графіком роботи, а тому суд приходить до висновку, що позивач мала працювати повний робочий день, а тому позовна вимога в частині визнання звільнення незаконним та зміни формулювання звільнення за ст. 38КЗпП України задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно Довідки про заробітну плату (а.с.29) за листопад та грудень 2010 року, встановлено, що позивачу нараховано заробітну плату у розмірі 2400 грн. середня заробітна плата складає 1200 грн.

Сторонами у справі не надано суду доказів про отримання вказаних коштів позивачем у справі, а також про нарахування та повернення коштів, у зв»язку із їх не отриманням позивачем до установи банку відповідачем.

З огляду на докази, які подані сторонами у справі в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, судом встановлено, що позивач була відсутня на робочому місці 31.12.2010,03.01.2011,04.01.2011,05.01.2011 з 9 год.00 хв. до 12.год.30 хв., що 05.01.2011 року у присутності комісії позивачку ОСОБА_2 було запропоновано надати письмові пояснення з приводу відсутності на робочому місці, але остання відмовилась, позивач у справі не спростувала доказами, що вона у вказані дні відпрацювала повний робочий день, а тому суд дійшов висновку, що позивач була відсутня на робочому місці 31.12.2010, 03.01.2011, 04.01.2011, 05.01.2011 з 9 год.00 хв. до 12.год.30 хв, що і стало підставою для звільнення із займаної посади у порядку п.4 ст.40КЗпП України.

Позивач у справі не надала суду доказів, що вона була присутня на робочому місці31.12.2010, 03.01.2011, 04.01.2011, 05.01.2011 з 9 год.00 хв. до 12.год.30 хв, або її відсутність поважною (сімейно-побутові питання, відвідування лікарів, що не підтверджено лікарняним листом), в спростування обставин встановлених Актами від 05.01.2011 року(а.с.30.31).

Суд вважає що, докази ,які подані позивачем в обґрунтування позовних вимог ( а.с.38-41) не можуть бути сприйняті судом, як належні та допустимі докази у розумінні ст. ст.58,59ЦПК України.

Судом не встановлено, що згідно відомостей трудової книжки Позивача відповідачем внесено запис у трудову книжку про звільнення із займаної посади з за ст. 40 ч.4 КЗпП України.

Відповідачем у справі не надано суду доказів, що позивачу під розписку у Книзі обліку трудових книжок було видано трудову книжку, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідачем у справі на виконання ухвали суду від 21.11.2011 року (а.с.61-62) про вжиття заходів забезпечення доказів не надано суду книгу наказів. Доказів про інформування позивача про причини звільнення, книгу обліку трудових книжок, звіту про користування пропускною системою та відеозапис зроблений за період з 01.01.11 до 21.04.2011 року.

Відповідно до ст.75КЗпП України щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ст.83КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, працівникам, які мають дітей.

Відповідачем у справі не надано суду доказів, а також не передбачено у наказі про звільнення позивача, що останній нарахована компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, а тому суд робить наступний розрахунок 24:12 міс= 2 календарних дні компенсація за один місяць. Оскільки позивачка пропрацювала на займаній посаді два місяці, суд вважає, що позов в частині виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку підлягає задоволенню оскільки, відповідач мав нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку у кількості 4 календарних днів, з розрахунку середнього заробітку 1200 грн. на місяць, та середньоденного заробітку (1200 грн. : 21 робочі дні)= 57 грн.15 коп.(середньоденний розрахунок). х 4 календарних дні відпустки = 228,60 грн.(компенсація за 4 днів невикористані дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.ст. 116,117 КЗпП України при звільнені працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до розділу 2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»середня заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два місяці роботи, що передують події, з якою пов»язана ця виплата або за фактично відпрацьований час, якщо працівник працював не менше двох місяців; якщо ж він протягом останніх двох місяців не працював - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, якщо і в наступні два місяці не мав заробітку, тоді виплата розраховується виходячи із тарифної ставки (посадового окладу).

Зважаючи на надані письмові докази, подані сторонами в обґрунтування позовних вимог, заперечень проти позову, суд вважає що позовна вимога в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню та робить такий розрахунок середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку 2400 грн.. - заробітна плата за два останні місяці : 2 = 1200 (середній заробіток). 1200 : 21 роб.день = 57 грн. 15 коп. (середньоденна заробітна плата). Затримка заборгованості рахується з 01.11.2010 р (а.с.12) по день винесення рішення 16.02.2012 = 15 міс. 15 дні. (1200 Х 15 міс) + ( 15 дні Х 57грн.15 коп) = 10037,25 грн.

Суд вважає, що позов в частині виплати нарахованої заробітної плати за період з 01.01.2011 року по 20.04.2011 року, кошти за перебування на лікарняному з 21.04.2011 року до 05.05.2011 року, середній заробіток за час затримки розрахунку з 05.05.2011 року до 21.11.2011 року задоволенню не підлягають, у зв»язку із необґрунтованістю та недоведеністю з боку позивача.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р №4 із внесеними змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди зазначено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237? КЗпП України за наявності порушення прав працівника і сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров»я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов»язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності. Умови відшкодування моральної (немайнової) шкоди, передбачені укладеним сторонами контрактом, які погіршують становище працівника порівняно з положенням ст. 237? КЗпП України чи іншим законодавством згідно ст. 9 КЗпП України є недійсними. Позивачем у справі у якості доказів надано суду лікарняні листи ( а.с.4,6) відкриті 21.04.2011 року про звільнення від роботи до 29.04.2011 року, відкритий 29.04.2011 року про звільнення від роботи до 06.05.2011 року, а також виписка з медичної карки ( а.с.5,7), та довідок (а.с.42,43) з огляду на надані докази, суд керуючись ст.212 ЦПК України, вважає що захворювання позивача не пов»язані із її звільненням у січня 2011 року та перенесенням нервового стресу у зв»язку із звільненням, а тому в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 208-209, 212-218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ТОВ «Фолгреб»(м.Київ вул. П.Лумумби,4\6А оф.408, код ЄДРПОУ36677168) на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі за листопад та грудень 2010 року у розмірі 2400 ( дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з відповідача ТОВ «Фолгреб»(м.Київ вул. П.Лумумби,4\6А оф.408, код ЄДРПОУ36677168) на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку у за період з 01.11.2010 року до 16.02.2012 року розмірі 10037 ( десять тисяч тридцять сім )грн.25 грн.

Стягнути з відповідача ТОВ «Фолгреб»(м.Київ вул. П.Лумумби,4\6А оф.408, код ЄДРПОУ36677168) на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 228 ( двісті двадцять вісім),60 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача ТОВ «Фолгреб»(м.Київ вул. П.Лумумби,4\6А оф.408, код ЄДРПОУ36677168) на користь держави судовий збір у розмірі 102 грн. 09 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко