Рішення

від 11.09.2009 по справі 52/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/66

11.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ»до Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»про стягнення 168 887,57 грн. та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ»про стягнення 31 709 264,40 грн. за участю представників позивача за первісним позовом –не з'явився, відповідача за первісним позовом –Гаврися Я.Б., довіреність № 1514/22 від 18.12.2008р.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 148 949,70 грн. основного боргу, 11 948,62 грн. пені, 6 495,67 грн. інфляційних нарахувань, 1 493,58 грн. 3% річних, а загалом 168 887,57 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого вугілля за договором № 111/37 постачання вугільної продукції від 17.07.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.02.2009 року.

09.02.2009 року через канцелярію суду Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ»про стягнення 1 441 330,20 грн. штрафу та       30 267 934,20 грн. пені, а загалом 31 709 264,40 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки вугілля за договором № 111/37 постачання вугільної продукції від 17.07.2008 року.

18.02.2009р. у судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 18.02.2009р. зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ»про стягнення 31 709 264,40 грн. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та призначено саправу до розгляду на 11.03.2009р.

03.03.2009р. через канцелярію суду відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, яким проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.   

У судовому засіданні 11.03.2009р. оголошувалася перерва до 01.04.2009р.

У судовому засіданні 01.04.2009р. оголошувалася перерва до 29.04.2009р.

У судовому засіданні 29.04.2009р. оголошувалася перерва до 03.06.2009р.

У судовому засіданні 03.06.2009р. оголошувалася перерва до 10.06.2009р.

У судовому засіданні 10.06.2009р. оголошувалася перерва до 03.07.2009р.

У судовому засіданні 03.07.2009р. позивач за первісним позовом надав пояснення щодо зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні 03.07.2009р. оголошувалася перерва до 07.08.2009р.

У судовому засіданні 07.08.2009р. оголошувалася перерва до 11.09.2009р.

Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.07.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 111/37 постачання вугільної продукції, за умовами якого  постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця вугільну продукцію в кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі (п. 1.1.).

Відповідно до умов договору розрахунки за вугілля здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки (п. 3.8. договору) відповідної партії вугілля, або за погодженням сторін, шляхом часткової попередньої оплати в розмірі, що не може бути більшим 30% від вартості партії вугілля, яка поставляється (п. 2.8.).

Пунктом 3.8. договору було встановлено, що вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем тільки після одержання вантажоотримувачем оригіналів посвідчень про якість, копій залізничних квитанцій про прийняття вантажу до перевезення, завірених постачальником або його уповноваженим представником, оригіналів залізничних накладних, рахунків-фактур, податкових накладних та підписання сторонами Акту приймання-передачі вугілля, який складається на сонові акту звіряння по кількості та якості.     

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу вугілля на суму 148 949,70 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № УГК-1 приймання-передачі партії вугільної продукції від 31.07.2008р. за договором постачання № 111/37 від 17.07.2008р.

Проте, відповідач отримане на суму 148 949,70 грн. вугілля не оплатив.

08.12.2008р. позивач направив відповідачу лист-вимогу за № 40/12 з вимогою погасити суму заборгованості в розмірі 148 949,70 грн. Вказаний лист-вимогу відповідач отримав згідно відмітки вхідної кореспонденції за № 9610 –09.12.2008 року, однак, залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого вугілля та має перед позивачем заборгованість у сумі 148 949,70 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача  основного боргу в сумі 148 949,70 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.8. договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлене вугілля покупець сплачує постачальникові неустойку, а саме пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого вугілля.  

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого вугілля нараховано 11 948,62 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення 11 948,62 грн. пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого вугілля за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню 6 495,67 грн. інфляційної складової боргу та 1 493,58 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач за первісним позовом доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем за первісним позовом не надав.

Доводи відповідача за первісним позовом спростовуються матеріалами справи та зібраними у ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом порушено зобов'язання по поставці вугілля у визначені сторонами договору терміни.

Пунктом 1.9. договору було встановлено плановий графік постачання вугілля: липень 2008р. –10 000 тон; серпень 2008р. –10 000 тон; вересень 2008р. –10 000 тон. Фактичний графік постачання вугілля може бути скорегований за домовленістю сторін в письмовій формі не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю поставки. При цьому, загальна кількість вугілля, зазначена в п. 1.8. договору, не підлягає зміні, та становить 30 000 тон +/- 5%.

У липні 2008р. відповідач за зустрічним позовом поставив 343 тони вугілля на суму 148 949,70 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № УГК-1 приймання-передачі партії вугільної продукції від 31.07.2008р.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зміст зобов'язання відповідача за зустрічним договором полягав у поставці позивачу за зустрічним позовом вугілля.

Згідно умов договору розрахунки за вугілля здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки (п. 3.8. договору) відповідної партії вугілля, або за погодженням сторін, шляхом часткової попередньої оплати в розмірі, що не може бути більшим 30% від вартості партії вугілля, яка поставляється (п. 2.8.).

Позивач за зустрічним позовом поставлене відповідачем за зустрічним позовом вугілля на суму 148 949,70 грн. не оплатив.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

08.12.2008р. відповідач за зустрічним позовом направив позивачу за зустрічним позовом лист-вимогу за № 40/12 з вимогою оплатити поставлене на суму 148 949,70 грн. вугілля, яку позивач за зустрічним позовом залишив без відповіді та задоволення.

Отже, суть зобов'язання позивача за зустрічним позовом за договором постачання № 111/37 від 17.07.2008р. полягала в прийнятті та оплаті поставленого вугілля.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що у випадку порушення стороною зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та/або законодавством України.  

Частиною 1 ст. 594 ЦК України встановлено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, через несплату поставленого вугілля позивачем за зустрічним позовом, згідно приписів ч. 3 ст. 538 ЦК України, у відповідача за зустрічним позовом виникло право припинити виконання зобов'язання з поставки вугілля, оскільки оплата за проставлене вугілля позивачем за зустрічним позовом не була здійснена.   

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 1 441 330,20 грн. штрафу та 30 267 934,20 грн. пені є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Позивач за зустрічним позовом доказів на підтвердження обставин, викладених у зустрічній позовній заяві, не надав.

Державне мито у сумі 1 688,88 грн. та витрати позивача за первісним позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом.

Державне мито у сумі 25 500,00 грн. та витрати позивача за зустрічним  позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, поштова адреса: 02660, м. Київ, МСП, вул. Магнітогорська, 1, код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндконтакт-ВМВ»(02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 43, к. 52, поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, 66, оф. 210, код 33994060) 148 949 (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 70 коп. основного боргу, 11 948 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 62 коп. пені, 6 495 (шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 67 коп. інфляційних нарахувань, 1 493 (одну тисячу чотириста дев'яносто три) грн. 58 коп. 3% річних, 1 688 (одну тисячу шістсот вісімдесят вісім) грн. 88 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

У зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.    

Суддя                                                                                            С.Чебикіна