Рішення

від 01.10.2009 по справі 22/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/343

01.10.09

За позовом   Закритого акціонерного товариства «Разнобытпродукт»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»

про                 стягнення заборгованості та пені

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         Сердюк О.І. (довіреність від 10.06.2009р.);  

від відповідача:     не з'явились;

01.10.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Разнобытпродукт»(надалі ЗАТ «Разнобытпродукт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»(надалі ТОВ «Август Плюс», відповідач) суми боргу у розмірі 6 000 грн., пені у розмірі 19 299, 44 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 13/02/08 від 13.02.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати переданої продукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, нарахування якої передбачено договором.  

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялися на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «Август Плюс»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.08.2009р. наявна в матеріалах справи). Доказом направлення на юридичну адресу підприємства позовної заяви з доданими до неї документами є опис-вкладення до цінного листа та поштовий чек № 6377 від 04.09.2009р. які в оригіналах наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 31.08.2009р..

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2008р. між ТОВ «Август Плюс»та ЗАТ «Разнобытпродукт» укладено договір купівлі-продажу № 13/02/08 за умовами якого останнє зобов'язувалось продавати, а покупець (відповідач у справі) купувати ткань сорочечну  виробництва компанії fabrics»(Голландія) за найменуванням, в кількості та за цінами зазначеними в рахунках-фактурах і накладних оформлених до договору (п. 1 договору).  

Відповідно до п. 3.1, 4.1 договору передача товару вважається завершеною з моменту передачі довіреності продавцю покупцем на отримання товару і підписання покупцем видаткової накладної, загальна вартість товару вказується в додатку до договору згідно виставленого рахунку-фактури.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір була здійснена позивачем згідно укладених додатків № 1-08 від 13.02.2008р. (погоджено поставку товару на суму 10 559, 75 грн.), № 2-08 від 20.02.2008р. (погоджено поставку товару на суму 16 326, 25 грн.), № 3-08 від 19.03.2008р. (погоджено поставку товару на суму 36 375 грн.) та підтверджується видатковими накладними № РН-0000637 від 20.02.2008р. на суму 10 559, 75 грн., № РН-0000798 від 28.02.2008р. на суму 16 326, 25 грн., № РН-0001477 від 09.04.2008р. на суму 35 734, 80 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи. Отримання товару відповідачем за вказаними накладними підтверджується довіреностями серії ЯОЕ № 687064 від 19.02.2008р., серії ЯОЕ № 687072 від 28.02.2008р., серії ЯОЕ № 687112 від 09.04.2008р..

Виставлені на оплату рахунки-фактури № СФ-0000583 від 13.02.2008р., № СФ-0000699 від 20.02.2008р., № СФ-0001183 від 19.03.2008р. відповідачем оплачені не у повному обсязі (частину товару отриманого за накладною від 20.02.2008р. на суму 1 766, 48 грн. повернуто, що підтверджується накладною на повернення № -8032101 від 21.03.2008р., частково здійснена оплата підтверджується залученими до справи банківськими виписками), заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 000 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При підписанні додатків № 1-08 від 13.02.2008р., № 2-08 від 20.02.2008р., № 3-08 від 19.03.2008р. сторони погодили строки проведення оплати згідно виставлених рахунків-фактур № СФ-0000583 від 13.02.2008р., № СФ-0000699 від 20.02.2008р., № СФ-0001183 від 19.03.2008р. протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару, але не пізніше конкретно визначених дат –05.03.2008р., 12.03.2008р., 15.04.2008р..

Строк виконання зобов'язань по оплаті переданого товару за накладними № РН-0000637 від 20.02.2008р., № РН-0000798 від 28.02.2008р., № РН-0001477 від 09.04.2008р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений не пізніше визначених додатками строків оплати.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції за вказаними накладними, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 6 000  грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.1 Договору № 13/02/08 від 13.02.2008р. у випадку якщо покупець не оплатить товар у строки обумовлені договором він зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 0,3% від загальної суми договору за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки штраф, сплата якого вимагається позивачем згідно положень п. 5.1 договору від 13.02.2008р. застосовується саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк обумовлений договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати отриманого товару, сума штрафу обраховується у відсотковому відношенні від суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідальність встановлена договором передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

          Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору, зокрема п. 5.1 визначено розмір пені (як штрафної санкції), який за кожний день прострочення становить 0,3% від загальної суми договору, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.

Розрахунок пені в сумі 19 299, 44 грн. здійснений позивачем при поданні позовної заяви судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені без урахування обмежень по розміру встановленому чинним законодавством за ставкою 0,3% передбаченою договором та за період що перевищує шість місяців, тоді як діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          Ухвалою суду від 01.07.2009р. позивача зобов'язано надати письмове обгрунтування щодо здійсненого розрахунку пені з урахуванням обмежень по розміру встановленому чинним законодавством (Закон “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, яким передбачено що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) та з урахуванням обмежень по строку нарахування встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначити підстави нарахування пені більше ніж за півроку.

          Зазначені вимоги суду, які є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем не виконані, надані позивачем пояснення щодо наявності колізій та суперечностей у положеннях Цивільного та Господарського кодексу судом не приймаються та спростовуються вищенаведеним, а заявлені позивачем вимоги про стягнення пені у нарахованій сумі 19 299, 44 грн. є необґрунтованими, у зв'язку з чим визнаються судом недоведеними та задоволенню не підлягають.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, доказів на підтвердження заперечень на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені додатками до договору від 13.02.2008р. суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 6 000 грн. основного боргу.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 253 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 130, 06 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 81, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август Плюс»(юрид. адреса: 03170, м. Київ, вул. Жмеринська 4, кв. 20, р/р 26005380645961 в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 321013, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32530564) на користь Закритого акціонерного товариства «Разнобытпродукт»(01021, м. Київ, Кловський узвіз 12, р/р 26002301385 в філії АКБ «Меркурій»в м. Києві, МФО 300755, ідент. код 23494973) 6 000 грн. (шість тисяч гривень основного боргу), 130, 06 грн. (сто тридцять гривень 06 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 08.10.2009