Постанова

від 15.09.2009 по справі 26/32

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/32

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

15.09.09                                                                                           Справа  № 26/32

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          -  Кравчук Н.М.

          -  Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  Спільного українсько-узбецького ТзОВ “Тиса”, м.Львів від 12.06.2009р. №12/06

на рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2009р.  

в справі   № 26/32

за позовом  ВАТ комерційний банк “Надра”, м.Львів

до відповідача: Спільного українсько-узбецького ТзОВ “Тиса”, м.Львів

про  стягнення 2354285,64грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скрут Л.Б. - представник

від відповідача: не з‘явився

Позивачу роз‘яснено його права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання двічі не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням   господарського  суду  Львівської   області  від  12.05.2009р.  (суддя  Деркач Ю.Б.) позовні вимоги ВАТ комерційного банку “Надра” задоволено повністю та стягнено з Спільного українсько-узбецького ТзОВ “Тиса” 2000000,00грн. заборгованості  по кредиту, 212661,13грн. відсотків за користування кредитом, 25000,00грн. донарахованих відсотків за користування  кредитом, 12232,85грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 100000,00грн. заборгованості по овердрафту, 1458,33грн. відсотків за користування овердтрафтом, 2933,33грн. пені за несвоєчасне погашення  овердрафту, 23542,86грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України, зобов‘язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Спільне українсько-узбецьке ТзОВ “Тиса” оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального  права та місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають  значення для справи, у зв'язку з чим, відповідач просить рішення скасувати і в позові відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу від 06.07.2009р. №59/1848 (вх.№5341 від 06.07.2009р.) позивач  спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу  залишити без задоволення, а  оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає за можливе  розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання та двічі не забезпечившого явку свого представника в судові засідання.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу,  оцінивши докази та заслухавши представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2009р. у справі №26/32 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 8/2007 від 24.01.2007 р. (далі - кредитний договір) лімітом заборгованості в сумі, що не може перевищувати 2000000,00 грн. із кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 23.01.2008 р. із сплатою 18,9% річних, із розрахунку 360 днів у році. Видача коштів по кредитній лінії здійснюється окремими траншами після подачі Позичальником письмових заявок на видачу траншу (п. 1.2. кредитного договору).

На виконання умов кредитного договору позивачем надано відповідачу кредит на загальну суму 2000000,00грн., що  підтверджується меморіальними ордерами №NL-99 від 24.01.2007р. на суму 1530000,00грн.,  № NL-2  від  25.01.2007р.   на суму   150000,00 грн.  та № NL-1   від 29.01.2007р. на суму 320000,00грн.

Пунктом 1.1.2 кредитного договору встановлено, що термін користування кредитною лінією встановлюється з „24" січня 2007 року по „23" січня 2009 року. Отже, строк погашення кредиту настав 23.01.2009 р.

Відповідно до п. 3.2.3. кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за кредитною лінією в строк з 25 до 30 (31) числа кожного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Банку (позивача). Пунктом 3.2.5. кредитного договору передбачено, що Позичальник (відповідач) зобов'язаний забезпечити повне повернення отриманих траншів в межах кредитної лінії і відсотків за користування ними в термін до „23" січня 2009 року, а також сплату можливої неустойки.

Однак, відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом не виконав, внаслідок чого станом на 24.01.2009 р. його заборгованість склала суму в розмірі 2249893,98 грн., з них: 2000000,00грн, - заборгованість по кредиту, 212661,13грн. - заборгованість по відсотках (за період 02.09.2008р. - 23.01.2009р.), 25000,00грн. - донараховані відсотки (за період 01.01.2009р. -23.01.2009р.), 12232,85грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Крім того, 05.06.2008р. між сторонами укладено договір про надання овердрафту № 106/2008 (далі по тексту - договір овердрафту) лімітом заборгованості в сумі, що не може перевищувати   100000,00грн.   із   кінцевим  терміном   повернення   кредитних  коштів  —05.12.2008          р. із сплатою 25% річних, із розрахунку 360 днів у році. Ціль кредитування - поповнення обігових коштів відповідача. Надання кредитних коштів згідно п.2.3 договору овердрафту здійснюється шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Позичальника (відповідача), на який встановлено Овердрафт, в разі відсутності, або недостатності на цьому рахунку власних коштів в межах ліміту Овердрафту, встановленого згідно цього договору, та у відповідності з наданими Позичальником (відповідачем) розрахунковими документами.

Факт отримання відповідачем коштів в сумі 100000,00 грн. підтверджується випискою по рахунку відповідача від 05.06.2008 р.

Пунктом 3.2.3. договору овердрафту встановлено, що Позичальник (відповідач) зобов'язаний здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за Овердрафтом в строк з 25 по 30(31) числа кожного місяця (якщо 30(31) число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує на цим вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Згідно п. 3.2.4. договору овердрафту Позичальник (відповідач) зобов'язався здійснювати погашення заборгованості по Овердрафту через кожні 30 календарних днів з моменту виникнення у Позичальника (відповідача) заборгованості по Овердрафту. Погашення Овердрафту наданого в межах встановленого згідно цього договору ліміту Овердрафту здійснюється шляхом надходження коштів на поточний рахунок на протязі одного операційного дня в розмірі, що перевищує загальну суму заборгованості за Овердрафтом на початок операційного дня та суму дебетових оборотів за поточний операційний день.

Пунктом 3.2.5. договору овердрафту встановлено, що Позичальник (відповідач) зобов'язаний забезпечити повне погашення фактично отриманого Овердрафту в межах встановленого ліміту і нарахованих відсотків за Овердрафтом в термін до 05.12.2008 р., а також сплату можливої неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо повернення Овердрафту та відсотків за користування ним не виконав, внаслідок чого станом на 19.01.2009р. його заборгованість по Овердрафту склала суму в розмірі 104391,66грн., з них: 100000,00грн. - заборгованість по кредиту, 1458,33 грн. - донараховані відсотки (за період 29.12.2008р. - 18.01.2009р.), 2933,33грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання  зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем по кредиту становить 2000000,00грн. та по овердрафту 100000грн.,  а тому місцевим господарським судом, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, стягнена правомірно.

Згідно з п.4.1. договорів кредиту та овердрафту за несвоєчасне повернення Овердрафту та/або відсотків за ним в тому числі пред'явлених до дострокового погашення Позичальник (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню у розмірі діючої за період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем, за несвоєчасне  виконання зобов‘язань, нараховано  12232,85грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2933,33грн. пені за несвоєчасне погашення овердрафту.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу, відсотків за користування кредитом, донарахованих відсотків за користування кредитом та  пені.

Доводи, викладені апелянтом, як підстава  скасування  рішення, колегією суддів  відхилено за їх необгрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому  відсутні підстави  для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Рішення господарського суду  Львівської області від 12.05.2009 року у справі №26/32  залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного українсько-узбецького ТзОВ “Тиса” залишити без задоволення.

2.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3.          Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи повернути в господарський суд  Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.